Справа № 761/20217/13-а
Провадження №2-а/761/436/2013
Іменем України
04 жовтня 2013 року
Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Маліновської В.М.,
при секретарі Лазоришинець К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділення ДАІ Могилів-Подільського РВ УМВС України у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови серії ВН1 № 190812 в справі про адміністративне правопорушення від 21 липня 2013 року, -
02 серпня 2013р. до Шевченківського районного суду м.Києва через відділення поштового зв'язку надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (Позивач) до Відділення ДАІ Могилів-Подільського РВ УМВС України у Вінницькій області (Відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови серії ВН1 № 190812 в справі про адміністративне правопорушення від 21 липня 2013р. Як вбачається з печатки поштового відділення на конверті в якому надійшов позов його здано до поштового відділення 30 липня 2013р.
В обґрунтування своїх позованих вимог, Позивач зазначає, що 21 липня 2013 року о 12 год. 21 хв., його в межах смт. Вендичани Вінницької області зупинив Начальник Відділу ДАІ Могилів-Подільського РВ УМВС Калантирський Роман Петрович у зв'язку з порушенням п.12.4. Правил дорожнього руху, а саме перевищення дозволеної швидкості в населеному пункті. Після зупинки транспортного засобу Позивача, Відповідачем було повідомлено останньому, що він рухався зі швидкістю 103 км/год., яка була виміряна за допомогою пристрою «Візир», що є порушенням п.12.4. ПДР, відповідно до якого в населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше ніж 60 км/годину. На підставі цього, Відповідачем було складено Протокол про адміністративне правопорушення серії АБ2 № 651965 та винесена Постанова серії ВН1 № 190812 в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено на Позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн.
Факт здійснення вищевказаного правопорушення зафіксовано за допомогою технічного приладу - вимірювач швидкості "Візир". Однак, у підтвердження порушення Правил дорожнього руху не було додано жодного доказу фіксації зокрема, роздруківки фотознімку, який мав бути здійснений за допомогою технічного приладу - вимірювач швидкості "Візир".
До протоколу не додано документу про сертифікацію та допуск саме вказаного засобу фіксації, і в протоколі не зазначено його серійний номер.
Зазначену постанову Позивач вважає такою, що винесена незаконно, з порушенням застосування норм діючого законодавства України у зв'язку з чим, просить: - визнати протиправною та скасувати постанову серії ВН1 № 190812 в справі про адміністративне правопорушення від 21.07.2013 року.
В судовому засіданні, представник Позивача позов підтримала та просила його задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив (а.с. 14).
На підставі ч.4 ст. 128 КАС України, у разі не прибуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).
За ч.1 ст. 171-2 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами.
Виходячи з положень п.1 ч.1 ст.18, ч.2 ст.19 КАС України справа розглядається місцевим загальним судам, як адміністративним судам, зокрема за місцем проживання позивача.
Заслухавши представника Позивача, вивчивши матеріали справи, встановивши обставини справи та оцінивши відповідні їм докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як вбачається з Протоколу про адміністративне правопорушення серії АБ2 №651965 його складено 21.07.2013р. о 12 год.21 хв. начальником ВДАІ Могилів-Подільського РВ УМВС України у Вінницькій області Калантирським Р.П. відносно Позивача - ОСОБА_1
У протоколі зазначено, що ОСОБА_1 21.07.2013р. о 12 год. 21хв. в селі Вендичани керував транспортним засобом д/н НОМЕР_1 зі швидкістю 103 км/год., де встановлено 60 км/год. чим порушив вимоги п.12.4. Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.122 КУпАП. Швидкість вимірювалась «Візір» (а.с.9).
У протоколі Позивач-ОСОБА_1 зазначив, що проти зазначеного порушення заперечує і буде оскаржувати.
За вказаним Протоколом Начальником ВДАІ Могилів-Подільського РВ УМВС України у Вінницькій області Калантирським Р.П. 21.07.2013р. в смт.Вендичани винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ВН1 №190812 за скоєння Позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн. (а.с.10). Постанова отримана Позивачем 21.07.2013 року.
У Постанові Відповідач встановив, що « 21.07.2013 року о 12 год. 21 хв. в селі Вендичани Позивач керував транспортним засобом д/н НОМЕР_1 зі швидкістю 103 км/год., де встановлено 60 км/год».
Даних щодо приладу за допомогою якого було встановлена швидкість руху автомобіля Позивача, фото додатки чи будь-які інші дані, що ідентифікують прилад, яким було здійснено вимірювання швидкості руху Позивача, в постанові не зазначено.
Не зазначено і в Протоколі про адміністративне правопорушення жодних даних щодо серійного номеру та часу повідки засобу «Візир», який використовувався для фіксації швидкості. Про наявність жодних додатків до протоколу, на яких би було зафіксовано швидкість руху транспортного засобу, в ньому не зазначено.
Зазначена постанова перевірялась судом на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.
Відповідно до вимог статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач по справі не з"явившись у судові засідання, не надав суду доказів в обґрунтування правомірності своїх дій.
Як вбачається із дослідженої судом постанови, Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП у зв'язку з перевищенням останнім дозволеної швидкості руху всупереч вимогам п.12.4 ПДР України.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідачем до суду не надано доказів того, що в даному випадку виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, з фіксацією на засіб «Візир», було здійснено у відповідності до вимог КУпАП, Закону України "Про міліцію", Закону України "Про дорожній рух", Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС 13 листопада 2006 року за N 1111.
Відповідно до вимог державних стандартів України відео- та фотозйомку працівники ДАІ здійснюють приладами, які сертифіковані в Україні, зокрема: "Візир".
Однак, суду не надано доказів на підтвердження правомірності застосування конкретного технічного засобу «Візир» при фіксації вказаного у постанові правопорушення. В протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові від 21.07.2013 року не зазначено номеру приладу, яким проводилось вимірювання швидкості, не додано документів, які б підтверджували сертифікацію чи проходження повірки таким приладом.
До оскаржуваної постанови не було додано результату фотофіксації, яку виконано технічним відеозаписуючим радіолокаційним засобом "Візир" в розумінні ст.14-1 КУпАП, якщо така здійснювалась.
Суду не надано експертного висновку або сертифіката відповідності приладу конкретного засобу "Візир", яким здійснювалась фіксація, тому будь-яка інформація з цього приладу враховуватися при розгляді справи не може.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до ст. ст. 10 - 15 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" на вимірювання у сфері, у якій їх результати можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про перевірку даного примірника засобу вимірювальної техніки.
Зазначена норма Закону кореспондує із вимогами п. 13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено наказом МВС 13.11.2006 N 1111), відповідно до якого забороняється застосування засобів вимірювання, які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув. З цього випливає, що "Візир", якраз і відноситься до тієї самої категорії приладів (вимірювальної техніки), яка відповідно до закону повинна мати дозвільні документи для використання, а кожен засіб має пройти повірку, оскільки дані приладу слугують доказами у справах про адміністративні правопорушення.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації.
Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним та обґрунтованим і не може базуватися на припущеннях та неперевірених фактах.
За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, на думку суду, є недоведеним.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В порушення вказаних вимог Відповідачем не було вжито всіх заходів до повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставини, що мали значення для правильного вирішення справи належним чином за таких підстав оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
В порушення вказаних вимог в оскаржуваній постанові не наведено достатніх доказів вчинення правопорушення Позивачем, у зв'язку з чим вказана постанова підлягає скасуванню з закриттям справи про адміністративне правопорушення.
За ч.2 ст. 171-2 КАС України рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 6-12, 18, 69-71, ст.87, 99, 100-106, 159, 171-2 КАС України, ст.ст. 7, 245, 251, 258, 283, 284, 293 КУПАП, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділення ДАІ Могилів-Подільського РВ УМВС України у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови серії ВН1 № 190812 в справі про адміністративне правопорушення від 21 липня 2013 року - задовольнити.
Постанову від 21 липня 2013р. серії ВН1 № 190812 в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП, щодо ОСОБА_1, винесену посадовою особою - Начальником ВДАІ Могилів-Подільського РВ УМВС Калантирським Р.П. - скасувати, справу закрити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: