Справа № 165/2123/13-к
Провадження № 1-кп/165/141/13
30 жовтня 2013 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого судді Василюка А.В.,
при секретарі Навроцькій М.Р.,
за участю прокурора Данилюк Я.П.,
захисника ОСОБА_1,
потерпілої ОСОБА_2,
провівши у відкритому судовому засіданні в залі Нововолинського міського суду судовий розгляд кримінального провадження №12012020050000270 відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружений, не працює, інвалідом І-ІІ групи не являється, проживає та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, мікрорайон Шахтарський, 28/36, судимий:
вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 08 червня 2012 року за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк сто вісімдесят годин;
вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 12 жовтня 2012 року за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді арешту на строк чотири місяці тринадцять днів, звільнений по відбуттю строку покарання 25 жовтня 2013 року,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, - суд,
встановив:
Обвинувачений ОСОБА_3, будучи батьком неповнолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, згідно рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 13 березня року 2008 року зобов'язаний сплачувати аліменти в користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дочок ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у розмірі по 250 грн. на кожну дитину, починаючи з 24 січня 2008 року до часу досягнення дітьми повноліття. ОСОБА_3 був ознайомлений державним виконавцем ВДВС Нововолинського МУЮ про кримінальну відповідальність за вчинення кримінального правопорушення - злісного ухилення від сплати аліментів на утримання дітей, та попереджений про відповідальність у повідомленнях, що скеровувались на його адресу 25 квітня 2008 року, 29 липня 2008 року, 04 грудня 2012 року, однак від сплати вказаних коштів злісно ухиляється. Так, починаючи з 24 січня 2008 року по 01 червня 2013 року ОСОБА_3 не здійснював у передбаченому рішенням суду розмірі щомісячних виплат аліментів на утримання своїх дітей. Будучи працездатним, з метою злісного ухилення від сплати аліментів ОСОБА_3 на роботу протягом тривалого часу на території м. Нововолинська не працевлаштувався, будучи працездатним не вчиняє дій направлених на працевлаштування та не повідомляє про місце роботи державного виконавця, не маючи інших утриманців продовжує злісно ухилятися від сплати аліментів, матеріальної допомоги не надає. Внаслідок злісного ухилення боржника від сплати аліментів утворилася заборгованість, яка станом на 01 червня 2013 року становить 32112,90 грн.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, показав, що від шлюбу з ОСОБА_2 у них народилось двоє дітей. За рішенням суду він повинен був щомісячно сплачувати по 500 грн. аліментів потерпілій на утримання дочок, однак цього не робив. Неодноразово пробував влаштуватись на роботу, але безрезультатно, деякий час стояв на обліку у центрі зайнятості, однак роботи не знайшов. Працював неофіційно, однак аліментів не сплачував. Державним виконавцем неодноразово попереджувався, що якщо не погасить заборгованість по аліментам то буде притягнутий до кримінальної відповідальності. У 2010 році був позбавлений батьківських прав відносно своїх двох дочок. На даний час не працює, а тому коштів на погашення заборгованості по аліментам у нього немає. Не заперечив суму заборгованості, має бажання за наявності коштів її поступово погашати. Розуміє що вчинив протиправно, у вчиненому кається..
Потерпіла ОСОБА_2 суду показала, що 17 листопада 2004 року шлюб між нею та обвинуваченим було розірвано. Відразу до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_3 аліментів не зверталась. У 2008 році рішенням суду на її користь з обвинуваченого ОСОБА_3 призначено до стягнення аліменти на утримання їх дочок ОСОБА_6 та ОСОБА_7 щомісячно по 250 грн. на кожну дитину. Обвинувачений аліменти не сплачував та не сплачує і на даний час. Діти на даний час перебувають на її утриманні, знаходяться у скрутному матеріальному становищі, вона одна не має можливості їх забезпечити усім необхідним, оскільки знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді громадських робіт.
Враховуючи, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст обставин справи, і що вони правильно розуміють зміст обставин даного судового провадження, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, його захисника, потерпілої, роз'яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, а обмежився лише допитом обвинуваченого, потерпілої та дослідженням характеризуючих особу обвинуваченого матеріалів.
Оцінюючи викладене, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочину, що йому інкримінується доведено повністю, а його умисні дії суд кваліфікує за ч.1 ст.164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).
Обставин що обтяжують покарання ОСОБА_3 суд не визнає.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 суд визнає щире каяття.
Враховуючи пом'якшуючу обставину, відсутність обтяжуючих обставин, ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 злочину, який відповідно до ч.2 ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості, дані про особу винного: що раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів (т.2 а.с.51-53), є працездатним, не працює, зважаючи на думку потерпілої та те, що обвинувачений інвалідом І-ІІ групи не являється, та не являється особою яка досягла пенсійного віку, суд вважає, що для виправлення та перевиховання ОСОБА_3 слід призначити покарання у виді громадських робіт.
Обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід не обирався.
Речові докази та судові витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст.368, ст.370, ст.374 КПК України, - суд,
засудив:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, призначивши покарання у виді громадських робіт на строк сто двадцять годин.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з часу приведення вироку до виконання.
Вирок може бути оскарженим в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з моменту його проголошення до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити ОСОБА_3 та прокурору.
Головуючий підпис
Згідно з оригіналом
Суддя А.В. Василюк