Верховного Суду України у складі:
головуючого - судді
Короткевича М.Є.,
суддів
Присяжнюк Т.І. і Нікітіна Ю.І.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 28 листопада 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілої ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 5 серпня 2005 року, яким
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України, не судимого,
на підставі п. п. “б» і “г» ст.1 Закону України “Про амністію» від 31 травня 2005 року звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.286 КК України, а провадження по справі закрито.
В апеляційному порядку справа не переглядалась.
У касаційній скарзі потерпіла посилаючись на те, що суд необґрунтовано застосовував до ОСОБА_1 акт амністії, за змістом скарги просить про скасування постанови і направлення кримінальної справи на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали кримінальної справи і обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що у задоволенні скарги слід відмовити.
Як вбачається з матеріалів справи, під час попереднього розгляду справи ОСОБА_1 заявив клопотання про застосування до нього акту амністії і закриття кримінальної справи.
Оскільки ОСОБА_1 вчинив необережний злочин невеликої тяжкості, на час вступу закону “Про амністію» мав на утриманні двох неповнолітніх дітей і вік понад 55 років, суд обґрунтовано звільнив його від кримінальної відповідальності на підставі п. п. “б» і “г» ст.1 Закону України “Про амністію» від 31 травня 2005 року, закривши провадження у справі.
Порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування постановленого у справі судового рішення, перевіркою матеріалів справи не виявлено.
Отже, передбачених ст.398 КПК України підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням зазначених у ст.384 КПК України осіб не вбачається.
На підставі наведеного, керуючись ст.394 КПК України, колегія суддів -
у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 відмовити.
Короткевич М.Є. Присяжнюк Т.І. Нікітін Ю.І.