Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України
у кримінальних справах у складі:
головуючого-судді
Міщенка С.М.
суддів
Стрекалова ЄФ., Школярова Є.Ф.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 28 листопада 2006 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника Генерального прокурора України на вирок Краснопільського районного суду Сумської області від 21 вересня 2005 року.
Цим вироком
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина Російської Федерації,
раніше не судимого,
засуджено: - за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 305 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до штрафу у розмірі 1360 грн. з конфіскацією наркотичного засобу, без конфіскації майна;
- за ч. 1 ст. 309 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до штрафу у розмірі 850 грн.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю цих злочинів ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 1360 грн. з конфіскацією наркотичного засобу, без конфіскації майна.
Стягнуто з ОСОБА_1 судові витрати за проведення судово-хімічної експертизи у сумі 423 грн. 68 коп.
В апеляційному порядку справа не розглядалася.
ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні 7 липня 2005 року замаху на контрабандне переміщення з України в Російську Федерацію особливо небезпечного наркотичного засобу - макової соломки вагою 309,4 г поза митним контролем, якого він незаконно придбав, зберігав та перевезив без мети збуту за обставин, викладених у вироку.
У касаційному поданні заступника Генерального прокурора України порушено питання про скасування вироку щодо ОСОБА_1 у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчинених злочинів та його особі з посиланням на те, що застосування ст. 69 КК України та призначення покарання у виді штрафу без конфіскації майна, є явно несправедливим і не відповідає тяжкості вчинених засудженим злочинів.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання задоволенню не підлягає з таких підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачувався у знайдені макової соломки в АДРЕСА_1, яку намагався без мети збуту, але поза митним контролем перемістити із України в Росію, громадянином якої він є. Проте злочин до кінця не довів, оскільки був затриманий співробітниками СБУ спільно з нарядом прикордонників прикордонної комендатури “Краснопілля».
Саме за таких обставин ОСОБА_1 визнано винним і оскаржуваним вироком. При цьому висновки суду про винність засудженого ОСОБА_1 у вчинені злочинів за викладених у вироку обставин, а також правильність кваліфікації його дій за статтями 309 ч. 1 та 15 ч. 2, 305 ч. 2 КК України, у касаційному поданні не оспорюються.
Що ж стосується доводів касаційного подання про явну несправедливість та невідповідність призначеного ОСОБА_1 покарання тяжкості вчинених злочинів, то колегія суддів вважає їх необгрунтованими.
Як видно із матеріалів справи, при призначенні покарання засудженому суд якраз і виходив із встановленого вироком суду характеру та ступеню суспільної небезпечності вчинених ним злочинів та особи засудженого, який інкриміновані йому злочини вчинив вперше, позитивно характеризується.
Крім того, обставинами що пом»якшують покарання, судом обгрунтовано визнані: щире каяття ОСОБА_1 та активне сприяння розкриттю злочинів, наявність на його утриманні малолітнього сина та дружини, яка знаходиться у стані вагітності.
З урахуванням цих обставин суд обгрунтовано призначив засудженому основне покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу, який ним повністю сплачено (а.с. 167), та на підставі цього ж закону не застосував додаткове покарання у виді конфіскації його особистого майна. Крім того, колегія суддів вважає, що судом обгрунтовано не застосоване до ОСОБА_1 додаткове покарання у виді конфіскації майна й тому, що він є громадянином іншої держави, де виконання вироку суду України має відбуватися на підставі відповідної угоди між двома державами.
Тому з огляду на викладене, керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів
касаційне подання заступника Генерального прокурора України щодо засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Міщенко С.М. Стрекалов Є.Ф. Школяров В.Ф.