Іменем України
Головуючого
Паневіна В.О.,
суддів
Глоса Л.Ф. і Кліменко М.Р.,
за участю прокурора
Сухарева О.М.,
розглянувши в судовому засіданні в місті Києві 5 грудня 2006 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Закарпатської області А. Петруня на судові рішення щодо ОСОБА_1, -
встановила:
вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 лютого 2006 року
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимого, -
засуджено за:
- ст. 307 ч. 2 КК України на 5 років позбавлення волі;
- ст. 317 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_1 визначено остаточне покарання 5 років позбавлення волі.
Відповідно до вимог ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та з покладенням згідно з вимогами ст. 76 КК України обов'язків повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця роботи та періодично з'являтися в ці органи для реєстрації.
У апеляційному порядку вирок щодо ОСОБА_1 не переглядався.
ОСОБА_1 визнано судом винним і засуджено за те, що він 13 жовтня 2005 року, достовірно знаючи про намір невстановлених осіб про виготовлення наркотичних засобів та подальшого їх вживання, надав їм для цієї мети своє помешкання - будинок АДРЕСА_1.
Крім того, ОСОБА_1 зберігав речовину рослинного походження та предмети виготовлення небезпечних наркотичних засобів й пакет з речовиною рослинного походження - маковою соломкою.
У касаційному поданні прокурора порушується питання про скасування вироку суду з направленням справи на новий судовий розгляд. Свою вимогу прокурор мотивує тим, що суд порушив вимоги кримінального закону, зокрема, призначаючи покарання ОСОБА_1 за ст. 317 КК України, не мотивував призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом. Також судом безпідставно у мотивувальній частині вироку не зазначено кількість наркотичних засобів, які зберігав ОСОБА_1 за місцем свого проживання. Крім того, формулюючи обвинувачення, суд не зазначив кваліфікуючих ознак вчинених злочинів.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора Сухарева О.М., який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.69 КК України суд може призначити покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої законом, лише за наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Таке рішення має бути мотивованим.
Як убачається із справи, суд визначивОСОБА_1 за ст. 317 ч. 2 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки, в той час як нижня межа покарання за цим законом становить п'ять років, не вмотивувавши таке рішення та не пославшись на ст. 69 КК України.
Крім того, суд у мотивувальній частині вироку, формулюючи обвинувачення, визнане доведеним, не вказав кількість наркотичних засобів, які ОСОБА_1 зберігав за місцем свого проживання та не вказав кваліфікуючих ознак вчинених злочинів.
Отже, судом допущено такі порушення чинного законодавства, які істотно вплинули на правильність прийняття рішення у справі, що є безумовною підставою для скасування вироку суду та направлення справи на новий судовий розгляд.
Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів, -
касаційне подання заступника прокурора Закарпатської області задовольнити.
Вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 лютого 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.
Судді:
Паневін В.О. Глос Л.Ф. Кліменко М.Р.
З оригіналом згідно:
Суддя Верховного Суду України Паневін В.О.