Справа № 22-2162/06 Головуючий у І інстанції: Грищук В.О.
Категорія: 23 Доповідач: Мікуш Ю.Р.
13 листопада 2006 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі: Головуючого: Каблакз П.І, Суддів: Мікуш Ю.Р., Мойсюка М.І. При секретарі: Жовнір 0.3.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 10 липня 2006 року, колегія суддів
- встановила:
Оскаржуваним рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 10 липня 2006 року задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, про відшкодування шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 151 грн. завданої майнової шкоди, внаслідок залиття квартири та 51 грн. державного мита,
Рішення суду оскаржив ОСОБА_1.
Вважає таке незаконним та необгрунтованим, постановленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Акт, складений ЛКП «Скнилівок" є недостовірним, оскільки його не повідомляли про складання такого. Також вважає, що вартість заподіяних збитків завищена.
Просить скасувати оскаржуване рішення суду та в задоволенні лозову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги немає.
Статтею 1166 ЦК України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 Постанови Пленум} Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ а позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.1992 р. шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причиновий зв'язок та є вина зазначеної особи.
Судом першої інстанції встановлено, що 06.05.2005 р. мав місце факт залиття приміщення позивача в будинку АДРЕСА_1 з примішення квартири НОМЕР_1 у згаданому будинку у якій проживає відповідач (а.с.5).
Задовольняючи позовні вимоги, суд підставно і обґрунтовано виходив із встановленого факту, заподіяння шкоди, вини відповідача, бездіяльності, яка полягала у халатному відношенні до сантехнічних приладів, причинового зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою.
Посилання апелянта на те, що сума матеріального відшкодування, є завищеною не заслуговують на увагу, оскільки суд таку визначив покликаючись на висновок експертизи (а.с.7).
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не спростовують висновків суду.
Підстав для скасування оскаржуваного рішення, колегія суддів не вбачає.
Керуючись П.1 ч.1 ст.307, ст.308, 313, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів
- ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Залізничного районного суду м.Львова від 10 липня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала вступає в законну силу з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом 2 місяців з дня вступу її в законну силу шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.