28 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
суддів:
Барсукової В.М.,
Балюка М.І., Гуменюка В.І., -
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства (далі - ДП) “Суднобудівний завод ім. 61 Комунара» про стягнення одноразової винагороди за вислугу років та відшкодування моральної шкоди,
У листопаді 2003 року позивачка, звернувшись до суду з указаним позовом, зазначала, що при звільненні 5 листопада 1997 року з ДП “Суднобудівний завод ім. 61 Комунара» їй не була виплачена одноразова допомога за вислугу років за період 1995-1997 роки.
Посилаючись на викладене, просила стягнути з відповідача на її користь 291 грн. одноразової допомоги та 420 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 4 лютого 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 2 червня 2004 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 та у касаційному поданні прокурор області Данильченко Ю.Б. просять зазначені судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути лише неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Оскільки з матеріалів справи, змісту касаційної скарги та касаційного подання не вбачається порушення судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу та касаційне подання відхилити.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_1 та касаційне подання прокурора області Данильченко Ю.Б. відхилити.
Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 4 лютого 2004 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 2 червня 2004 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
В.М.Барсукова
М.І. Балюк
В.І. Гуменюк