23 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
суддів:
Барсукової В.М.,
Балюка М.І., Гуменюка В.І., -
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства АТП-130004, третя особа - ОСОБА_2 про визнання наказів незаконними, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 3 липня 2002 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду м. Києва від 4 листопада 2002 року, позов ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства АТП-130004, третя особа - ОСОБА_2 задоволено частково.
Скасовано наказ НОМЕР_1 про його перевід ІНФОРМАЦІЯ_1.
В іншій частині позову про скасування наказів НОМЕР_2, НОМЕР_3 про поновлення на роботі, про стягнення за вимушений прогул та відшкодування моральної шкоди відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначені судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням судом норм матеріального і процесуального права і відсутні передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для їх обов'язкового скасування.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Керуючись ст.ст. 331, 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_1відхилити.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 3 липня 2002 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 4 листопада 2002 року залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
В.М.Барсукова
М.І. Балюк
В.І. Гуменюк