іменем україни
22 листопада 2006 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Пшонки М.П.,
суддів: Панталієнка П.В., Патрюка М.В.,
Прокопчука Ю.В, Тітова Ю.Г., -
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, Київське міське управління юстиції - про визнання права на спадкування, визнання права власності на частку в спадковому майні, усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6 - про визнання заповіту недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 19 вересня 2005 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 26 травня 2006 року,
У липні 2004 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з 1994 року знаходилася у фактичних шлюбних відносинах із померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7, протягом усього часу сумісного життя вона опікувалася за ним, забезпечувала його ліками, продуктами харчування, тому як спадкоємець четвертої черги має право на спадкування. Крім того, позивачка просила визнати за нею право на ½ частину земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка приватизована ОСОБА_7 за час фактичних шлюбних відносин із нею.
ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом про визнання заповіту ОСОБА_7 від 7 червня 2002 року, складеного на ім'я ОСОБА_3, недійсним, оскільки він не відображає волевиявлення спадкодавця.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 19 вересня 2005 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду м. Києва від 26 травня 2006 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування постановлених у справі судових рішень та ухвалення рішення про задоволення його позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального й процесуального права.
Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Статтею 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як убачається з матеріалів справи, заповіт був складений ОСОБА_7 7 червня 2002 року. Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суди виходили з того, що заповітом ОСОБА_7 виявив волю щодо свого майна й на підставі цього приватний нотаріус ОСОБА_5 його посвідчив і зареєстрував у реєстрі за НОМЕР_1.
Стаття 541 ЦК України (1963 року) передбачила, що заповіт має бути підписаним особисто заповідачем. Заповіт від імені ОСОБА_7 підписав сам заповідач у присутності нотаріуса, текст заповіту був йому зачитаний..
Судами встановлено, що ОСОБА_7 був інвалідом першої групи у зв'язку з вадами ніг. Як вже зазначалося, заповіт був складений і підписаний самим заповідачем у 2002 році. На стаціонарному лікуванні з діагнозом “катаракта очей» ОСОБА_7 перебував з 23 серпня 2003 року по 1 вересня 2003 року, тобто через рік після підписання заповіту. Будь-які інші причини, з яких ОСОБА_7 не міг власноручно підписати заповіт, передбачені ст. 543 ЦК України (1963 року), матеріалами справи на встановлено.
Таким чином, доводи позивача про те, що ОСОБА_7 не міг підписати заповіт внаслідок хвороби та поганого зору, не підтверджуються ніякими доказами, а твердження ОСОБА_2 щодо застосування до спірних правовідносин правил ст. ст. 1247, 1248 ЦПК України є помилковими.
Відповідно до ч. 2 ст. 337 ЦПК України не може бути скасовано правильне по суті й справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
За таких обставин колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що наведені в скарзі доводи є необґрунтованими й правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 337, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 19 вересня 2005 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 26 травня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
М.П. Пшонка
Судді:
П.В. Панталієнко
М.В. Патрюк Ю.В. Прокопчук Ю.Г. Тітов