Заводський районний суд м. Миколаєва
Справа № 2/487/235/13
Іменем України
23.10.2013 Заводський районний суд м. Миколаєва в складі
головуючого судді Разумовської О. Г.,
при секретарі Прокопенко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Миколаївській області про визнання права власності на самочинне будівництво, зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про знесення самочинної забудови та відшкодування моральної шкоди, зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про знесення самочинної забудови та відшкодування моральної шкоди, зустрічним позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_1 про знесення самовільної забудови та відшкодування моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Адміністрації Заводського району Виконкому Миколаївської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво, мотивуючи тим, що нею самочинно збудовано на території домоволодіння АДРЕСА_1 житловий будинок літ. «А,А1» з прибудованим гаражем літ. «Б». Позивач зверталася до Адміністрації Заводського району Виконкому Миколаївської міської ради з питання оформлення права власності на вказане нерухоме майно, однак їй було відмовлено у цьому. На теперішній час позивач позбавлена змоги здійснювати свої правомочності як власник майна, оскільки право власності на самочинне будівництво не визнано. Вказані обставини стали підставою звернення до суду з позовом.
ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулися з зустрічними позовами до ОСОБА_1 про знесення самовільної забудови та відшкодування моральної шкоди.
Свої позовні вимоги позивачі за зустрічними позовами мотивували тим, що самочинно збудований ОСОБА_1 будинок № 850 порушує їхні права як власників (користувачів) сусідніх земельних ділянок та житлових будинків № № 910-а, 911, 852, 866, 864-а, оскільки зведений з численними порушеннями будівельних норм і правил.
Ухвалою суду від 18. 10. 2013 замінено відповідача на інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю в Миколаївській області.
В судовому засіданні сторона позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просила суд визнати право власності на самочинну забудову. Зустрічні позовні вимоги визнала в частині знесення гаражу літ. «Б», прибудованого до житлового будинку літ. «А,А1» належного їй домоволодіння АДРЕСА_1. У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_5, та в цілому зустрічних позовів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_6, ОСОБА_7 просила відмовити.
Сторона відповідачів первісні позовні вимоги не визнала, проти задоволення позову заперечувала, вважаючи його безпідставним та необґрунтованим. В зустрічних позовних вимогах просили суд зобов'язати відповідача знести самочинну забудову, зведену позивачем, а також стягнути моральну шкоду. Просили суд зустрічні позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Миколаївській області до судового засідання не з'явився, в наданих суду заперечення позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, посилаючись на те, що самочинне будівництво здійснено без дозволу на виконання будівельних робіт, належно затвердженого проекту та з порушенням будівельних норм і правил. Вказували, що ОСОБА_1 до інспекції з заявою про прийняття в експлуатацію самочинно зведеного нерухомого майна не зверталася. У задоволенні позову просив відмовити.
Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного.
Як встановлено в судовому засіданні, позивачкою ОСОБА_1 самочинно збудовано на території домоволодіння АДРЕСА_1 житловий будинок літ. «А,А1» з прибудованим гаражем літ. «Б». Відповідачі (позивачі за зустрічними позовами) володіють (користуються) судніми земельними ділянками та житловими будинками № № 910-а, 911, 852, 866, 864-а.
Право власності на вказану самочинну забудову не оформлено, через що позивач звернулася до суду.
За загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього (частина друга статті 376 ЦК).
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про основи містобудування» при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені розміщення і будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» , з урахуванням положень ст.10 Закону України «Про архітектурну діяльність», інспекцією як територіальним органом Держархбудінспекції України здійснюється прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів шляхом реєстрації на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації або на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі інспекцією сертифіката.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва.
Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності, зокрема, виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Таким чином, підставою для оформлення права власності на об'єкт є зареєстрована інспекцією декларація про готовність об'єкта до експлуатації або сертифікат відповідності завершеного будівництвом об'єкта.
Судом встановлено, та в судовому засіданні знайшло своє підтвердження, зокрема з пояснень інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Миколаївській області, що позивачем ОСОБА_1 самочинне будівництво здійснено без дозволу на виконання будівельних робіт, належно затвердженого проекту та з порушенням будівельних норм і правил. До того ж з заявою про прийняття в експлуатацію вказаного вище нерухомого майна позивач до інспекції не зверталася.
За такого, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задовлення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на самочинне будівництво, а тому у їх задоволенні слід відмовити.
Позивачі за зустрічними позовами вказують, що самочинне будівництво порушує їхні права як власників поряд розташованих будівель (земельних ділянок) та просять його знести.
Знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності. При цьому має значення саме істотним порушенням будівельних норм і правил.
Під істотним порушенням будівельних норм і правил слід розуміти, зокрема, недодержання архітектурних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших вимог і правил, а також зміну окремих конструктивних елементів житлового будинку, будівлі, споруди, що впливає на їх міцність і безпечність.
Будівництвом, яке здійснюється з істотним порушенням будівельних норм і правил, вважається у тому числі будівництво, яке хоча і здійснюється за наявності проекту, але з порушенням державно-будівельних норм та санітарних правил, що загрожують життю та здоров'ю людини у разі невиконання приписів інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил тощо.
Факт відхилення від проекту та порушення будівельних норм і правил має довести особа, яка пред'явила позов про знесення самочинного будівництва (частина сьома статті 376 ЦК, частина перша статті 60 ЦПК).
Матеріали справи не містять підтвердження істотного порушення будівельних норм і правил, які б впливали на права позивачів за зустрічними позовами - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 як власників (користувачів) суміжного нерухомого майна (земельної ділянки), а тому у задоволенні їхніх вимог про знесення самочинного будівництва та стягнення моральної школи слід відмовити через необґрунтованість.
В той же час щодо позовних вимог ОСОБА_5 за її зустрічним позовом до ОСОБА_1 про знесення самочинного будівництва слід зазначити таке.
Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 03. 05. 2013 № 120-2150 житловий будинок літ. «А,А1» з прибудованим гаражем літ. «Б» у домоволодінні АДРЕСА_1, належний ОСОБА_1 за своїми конструктивними елементами відповідно до вимог СНіП 2.01.02-85* «Вогнестійкість будівель і споруд» п. 1.1* відповідає ІІ ступеню вогнестійкості, поряд розташований житловий будинок домоволодіння АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_5, який відносить до ІІІ ступеню вогнестійкості, тобто відповідно до вимог ДБН 360-92** п. 3. 25* додаток 3. 1 таб. 1 протипожежний розрив між будівлями житлових будинків повинен складати 6,0 м., а фактично відстань між вказаними будинками складає 0, 8 м., що є порушенням норм та правил протипожежної безпеки при будівництві, що підтверджується довідкою ГУ МНС Заводського району м. Миколаєва від 15. 05. 2009 № 51/510.
В матеріалах справи наявне погодження ГУ МНС Заводського району м. Миколаєва від 10. 05. 2006 № 51/530 на будівництво житлового будинку з прибудовою літ. «А,А1» і гаражу літ. «Б» за адресою АДРЕСА_1 за умови дотримання правил протипожежної та техногенної безпеки.
На підставі погодження СЕС Заводського району м. Миколаєва від 28. 11. 2005 № 1636/5, вказана установа не заперечує проти оформлення житлового будинку «А,А1» з прибудованим гаражем літ. «Б» у домоволодінні АДРЕСА_1, належний ОСОБА_1
Враховуючи, що фактична відстань між зовнішньою стіною житлового будинку з віконним отвором в домоволодінні № 866 та зовнішньою стіною прибудованого гаражу літ. «Б» до житлового будинку літ. «А» домоволодіння № 850 складає 1,8 м., що є порушенням вимог ДБН 360-92** п. 3.25*, задня бокова стінка будівлі гаражу літ. «Б» затіняє житлове приміщення (кімнату) будинку № 866, який належить ОСОБА_5 Погодження СЕС Заводського району м. Миколаєва станом на теперішній час відсутнє.
Зазначене вище вказує на те, що самочинне зведення ОСОБА_1 гаражу літ. «Б», прибудованого до житлового будинку літ. «А,А1» домоволодіння АДРЕСА_1, здійснено з істотним порушення будівельних норм і правил, які порушують права ОСОБА_5 як власника житлового будинку домоволодіння АДРЕСА_2.
А тому на підставі положень ч. 1 ст. 319, ст. 391 ЦК України позовні вимоги ОСОБА_5 підлягають частковому задоволенню - в частині зобов'язання ОСОБА_1 за власний рахунок знести гараж літ. «Б», прибудований до житлового будинку літ. «А,А1» домоволодіння АДРЕСА_1.
Щодо позовних вимог ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди, то підстав для їх задоволення суд не вбачає, а позивачем не обґрунтовано та не вказано такі підстави, а тому в їх задоволенні слід відмовити.
Згідно з ч. 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Судом були надані рівні можливості сторонам процесу щодо подання доказів, їх дослідження і доведення перед судом їх переконливості.
На підставі викладеного вище, суд приходить до висновку про необгрунтованість вимог ОСОБА_1 за її первісним позовом, вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 за зустрічними позовами, а тому у суду нема підстав для задоволення таких вимог. Доказів на підтвердження своїх доводів, що обгрунтовують позовні вимоги, позивачами не надано, а тому, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, в результаті всебічного, повного та об'єктивного їх розгляду в судовому засіданні, суд вважає у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 слід відмовити повністю, та частково задовольнивши вимоги ОСОБА_5
Вимог про відшкодування понесених судових витрат сторони не заявляли.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 208-218 ЦПК України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Миколаївській області про визнання права власності на самочинне будівництво відмовити.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про знесення самочинної забудови та відшкодування моральної шкоди відмовити.
Позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про знесення самочинної забудови та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_1 за власний рахунок знести гараж літ. «Б», прибудований до житлового будинку літ. «А,А1» домоволодіння АДРЕСА_1.
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про знесення самочинної забудови та відшкодування моральної шкоди відмовити.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_1 про знесення самовільної забудови та відшкодування моральної шкоди відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області в строк та порядок, передбачені ст. ст. 294-296 ЦПК України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.Г. Разумовська