копія
21 серпня 2013 р. Справа № 804/11167/13-а
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Луніна О.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання незаконною постанови державного виконавця, -
20 серпня 2013 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, в якому позивач просить:
- визнати незаконною та скасувати постанову від 15.07.2013 державного виконавця АНД ВДВС Дніпропетровського МУЮ Посадської О.В. про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №38882270;
- визнати незаконною та скасувати постанову від 30.07.2013 в.о. начальника АНД ВДВС Дніпропетровського МУЮ про визнання законними дії державного виконавця АНД ВДВС Дніпропетровського МУЮ Посадської О.В. у зв'язку з відмовою у відкритті виконавчого провадження ВП №38882270.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст заявлених позовних вимог, норми чинного законодавства, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у відкритті провадження у справі, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Положеннями ч. 4 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
З аналізу вищенаведених норм права суд приходить до висновку, що критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикцій на належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.
Такої ж думки дотримується Вищий адміністративний суд України у постанові Пленуму від 13.12.2010 року №3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності державної виконавчої служби».
При цьому, у даній постанові Вищим адміністративним судом роз'яснено те, що адміністративним судам необхідно мати на увазі, що відповідно до розділу XIV-1 Господарського процесуального кодексу України та глави 2 розділу VIII Цивільного процесуального кодексу України розгляд заяв про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та видачу такого виконавчого документа здійснюють господарські суди та суди з розгляду цивільних справ. У зв'язку з цим до юрисдикції адміністративних судів належать справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання таких виконавчих документів за позовами учасників виконавчого провадження (крім сторін та їхніх представників) чи осіб, які залучаються до проведення виконавчих дій.
Як вбачається з матеріалів позову, постановою державного виконавця від 15.07.2013 серії ВП №38882270, яка оскаржується у даному позові, позивачу відмовлено у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом, який виданий Солонянським районним судом м. Києва на підставі рішення третейського суду.
Відповідно до виконавчого листа та у розумінні ст. 8 ЗУ «Про виконавче провадження», позивач є стороною виконавчого провадження, а саме стягувачем.
Отже, враховуючи положення вищенаведених норм права, беручи до уваги роз'яснення Вищого адміністративного суду України, а також те, що позивач є стороною виконавчого провадження за виконавчим документом, виданим Солонянським районним судом м. Києва, суд приходить до висновку, що дану адміністративну справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження у даній справі.
Разом з тим, суд роз'яснює, що дана справа підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч. 1 ст. 109, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У відкритті провадження по справі № 804/11167/13а за позовом ОСОБА_1 до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання незаконною постанови державного виконавця - відмовити.
Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими матеріалами надіслати позивачу за зазначеною у позовній заяві адресою.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) О.С. Луніна
Ухвала не набрала законної сили 21.08.2013. Суддя О.С. Луніна