Іменем України
23 жовтня 2013 р. (15:49) м.Сімферополь Справа №801/8672/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Радчука А.А., за участю секретаря судового засідання Єпексімової Т.Є., представників сторін:
від позивача - Калініченко М.С.,
від відповідача - Угольков Є.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Кримавтотранс"
до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Суть спору. Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Кримавтотранс" (далі- позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до ДПІ у м.Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим (далі- відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.08.2013 за № 0009162270 про донарахування позивачу ПДВ у розмірі 449 350 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 224675 грн.
Позов мотивовано протиправністю доводів відповідача, стосовно визнання укладених правочинів позивачем із контрагентами протиправними.
Ухвалами суду від 06.09.2013 відкрито провадження у справі та після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив останні задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та підтримав висновки перевірки з виявленими порушеннями, письмових заперечень проти позову не надав.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд,
Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Враховуючи зазначене, відповідач здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.
Посадовими особами відповідача проведена позапланова документальна виїзна перевірка позивача з питань достовірності формування даних податкової декларації за травень 2013 року по взаємовідносинам з АТЗТ «Вітас» та ТОВ «Ника-Опт», за результатами якої складено акт від 12.08.2013 за № 620/22.3/03120667.
На підставі виявлених під час перевірки порушень, які знайшли своє відображення в акті перевірки, відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 30.08.2013 за № 0009162270 про донарахування позивачу податку на додану вартість у розмірі 449 350 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 224 675 грн.
В основу висновків податкового органу про порушення позивачем правил оподаткування покладено висновки про нікчемність укладених між позивачем та вказаними контрагентами господарських зобов'язань, які не можуть створювати наслідків у їх податковому обліку.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 228 ЦК України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, є нікчемним. Як встановлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Таким чином, суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту.
Суд зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача.
Невиконання зобов'язань перед бюджетом іншими контрагентами є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких контрагентів, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.
Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року N 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи. Згідно до п. 2 ст. 3 цього Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
Позивач при проведені господарських операцій із АТЗТ «Вітас» та ТОВ «Ника-Опт» оформлені первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось відповідачем. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена. Документи про стан розрахунків з бюджетом інших платників податків не відносяться до первинних документів позивача, в зв'язку з чим не підлягають врахуванню в його обліку. Вони взагалі позивачеві невідомі.
Матеріалами справи підтверджено реальне виконання сторонами правочинів, встановлено факт сплати позивачем заборгованості, в тому числі ПДВ в ціні послуг.
Так, позивачем надані первинні документи, фіксуючі факти здійснення господарських операцій з АТЗТ «Вітас» та ТОВ «Ника-Опт», які відповідачем не оскаржені і не скасовані.
В порушення ж ст.71 КАС України відповідачем належних та допустимих доказів стосовно того факту, що вказаними контрагентами фактично поставку товарів (послуг) не здійснювало та документи на підприємстві підписували за винагороду, суду не надано.
У відповідності ж до п. 198.1 а) ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.2. Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно до п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, па вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Крім того приписами п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України також встановлено, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
В акті ж перевірки відсутні відомості про те, що надані позивачем під час перевірки первинні документи та податкові накладні не відповідають вимогам діючого законодавства та не наведено перелік нормативно-правових актів, які порушені під час їх складення.
Згідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» встановлено, що АТЗТ «Вітас» та ТОВ «Ника-Опт» станом на час вчинення господарських операцій із позивачем, були зареєстровані у якості юридичних осіб та були платниками ПДВ.
Також судом встановлено, що Державною податковою інспекцією в м.Сімферополі АРК приймалось рішення про анулювання реєстрації АТЗТ «Вітас» в якості платника податку на додану вартість, яке було оформлене актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 394/12-2 від 19.05.2010.
Не погодившись із вказаним рішенням відповідача, АТЗТ «Вітас» звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з позовною заявою про визнання його протиправним та скасування.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АРК від 18.06.2010 по справі № 2а -7269/10/15/0170 за позовом АТЗТ «Вітас» до ДГП в м. Сімферополі АРК вжиті заходи про забезпечення позову шляхом зупинення дії акту № 394/12-2 від 19.05.2010 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість до набрання законної сили рішення у даній справі.
Постановою Окружного адміністративного суду АРК по вказаній вище справі від 28.07.2010, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського адміністративного апеляційного суду від 17.01.2011, позов АТЗТ «Вітас» до ДПІ в м.Сімферополі АРК задоволено у повному обсязі.
Аналогічним рішенням ДПІ в м.Сімферополі АРК № 32/15-2 від 28.01.2013 анульовано реєстрацію ТОВ «Ника-Опт» в якості платника податку на додану вартість.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АРК від 13.02.2013 по справі № 801/1396/13-а за позовом ТОВ «Ника-Опт» до ДПІ в м. Сімферополі АРК ДПС вжиті заходи про забезпечення позову шляхом зупинення дії акту № 32/15-2 від 28.01.2013 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість до набрання законної сили рішення у даній справі.
Постановою Окружного адміністративного суду АРК по вказаній вище справі від 13.02.2013, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського адміністративного апеляційного суду від 30.05.2013, позов ТОВ «Ника-Опт» до ДПІ в м. Сімферополі АРК ДПС задоволено у повному обсязі.
З огляду на викладене, оскільки АТЗТ «Вітас» та ТОВ «Ника-Опт» були платниками ПДВ, тому і позивач мав право вчиняти із останніми господарські операції, отримувати від контрагентів податкові накладні, а також відображати дані правовідносини у своїй первинній бухгалтерській документації.
За таких обставин суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Враховуючи висновок про задоволення позову суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму сплаченого при зверненні до суду судового збору, в порядку, встановленому ст. 94 КАС України.
Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 КАС України).
Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.
Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ передбачено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.
З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає необхідне стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.
Під час судового засідання, яке відбулось 23.10.2013 оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 28.10.2013.
Керуючись ст.ст. 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в місті Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим від 30.08.2013 за № 0009162270 про донарахування Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Кримавтотранс" податку на додану вартість у розмірі 449 350 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 224 675 грн.
3. Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Кримавтотранс" судовий збір у розмірі 2294 грн. із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Радчук А.А.