Іменем України
16 жовтня 2013 р. (17:05) м.Сімферополь Справа №801/8840/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Радчук А.А., за участю секретаря судового засідання Єпексімової Т.Є., представників сторін:
позивача - Доліашвілі Г.Г.,
від відповідача прокуратури АР Крим - Курбедінова Л.Х.,
від відповідача Сімферопольської міської ради - Дудко А.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Калинка"
до Прокуратури АР Крим, Сімферопольської міської ради АР Крим
про визнання незаконним та скасування рішення та подання.
Суть спору. Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Калинка" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Прокуратури АР Крим, Сімферопольської міської ради АР Крим із наступними вимогами:
- визнати протиправним та скасувати подання заступника прокурора АР Крим Шапкіна І.С. від 04.07.2013 за №05/3-976 за вих.№13 «Про усунення порушень земельного законодавства України, причин цих порушень та умов, що їм сприяють»;
- визнати протиправними та скасувати пункт 14 рішення 65 сесії 6 скликання Сімферопольської міської ради АР Крим №764 від 25 липня 2013 року, яким скасовано підпункт 2.14 пункту 2 рішення 53 -ї сесії 4 скликання Сімферопольської міської ради АР Крим №586 від 27.12.2012 про надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "Калинка" на розробку проекту землеустрою ділянки орієнтовною площею 0,3197 га по вул.Яблочковій,19 в м.Сімферополі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підпунктом 2.14 пункту 2 рішення 53 -ї сесії 4 скликання Сімферопольської міської ради АР Крим №586 від 27.12.2012 позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою ділянки орієнтовною площею 0,3197 га по вул.Яблочковій,19 в м.Сімферополі. Між тим, вказаний пункт рішення скасовано спірним рішенням Сімферопольської міської ради АР Крим за поданням заступника прокурора АР Крим Шапкіна І.С. від 04.07.2013. позивачі вважають, що спірними рішеннями порушені їх передбачені діючим законодавством права, у зв'язку із чим звернулись до суду із даним позовом.
Ухвалами суду від 13.09.2013 відкрито провадження у справі та після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила останні задовольнити.
Представник відповідача - Прокуратури АР Крим в судовому засіданні позовні вимоги не визнала у повному обсязі з підстав викладених у письмових запереченнях. По суті вимог пояснила, що подання прокурора не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні п.1 ч.2 ст.17 КАС України, оскільки в ньому не реалізується компетенція його видавця шляхом встановлення прав та обов'язків для інших суб'єктів та скасування подання є неналежним способом захисту порушеного права.
Представник відповідача - Сімферопольської міськради в судовому засіданні позов не визнав у повному обсязі з підстав викладених у запереченнях. По суті вимог пояснив, що задовольняючи законне та обґрунтоване подання прокурора АР Крим, Сімферопольська міська рада керувалась принципом верховенства, законності та неприпустимості порушень інтересів територіальної громади м.Сімферополя, у зв'язку із чим було скасовано рішення прийняте із порушенням діючого земельного законодавства України.
Вислухавши пояснення присутніх представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд, -
Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).
Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789- ХІІ, із відповідними змінами та доповненнями на час виникнення спірних правовідносин (далі- Закон №1789) прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
Згідно зі статтею 5 Закону №1789, прокуратура України становить єдину систему, на яку відповідно до Конституції України та цього Закону покладаються функції нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство.
Як зазначено у частині 1 статті 12 Закону №1789, прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до
компетенції суду.
Законом, який відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування є Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» за №280/97-ВР від 21 травня 1997 року із відповідними змінами та доповненнями на час виникнення спірних правовідносин (далі- Закон №280).
Відповідно до ст.ст.2,5 Закону №280 система місцевого самоврядування включає в себе сільську, селищну, міську раду, яка наділена правами та повноваженнями вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Таким чином, спір, що виник з приводу реалізації повноважень відповідачів відповідає визначенню справи адміністративної юрисдикції і підлягає розгляду в порядку встановленому КАС України.
Згідно із вимогами частин 1,3 ст.21 КАС України «позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою. Якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд».
З огляду на викладене, даний позов розглянуто по суті всіх заявлених позовних вимог Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим.
Рішення 53-ї сесії 4 скликання Сімферопольської міської ради АР Крим №586 від 27.12.2012 позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою ділянки орієнтовною площею 0,3197 га по вул.Яблочковій,19 в м.Сімферополі для будівництва, обслуговування та експлуатації мікроринку, з метою подальшої передачі в оренду строком на 14 років.
Заступником прокурора АР Крим Шапкіним І.С. внесено подання від 04.07.2013 за №05/3-976 за вих.№13 «Про усунення порушень земельного законодавства України, причин цих порушень та умов, що їм сприяють», яким він вимагає від Сімферопольської міської ради АР Крим скасувати вказане вище рішення 53-ї сесії 4 скликання Сімферопольської міської ради АР Крим №586 від 27.12.2012 з підстав прийняття останнього із порушення вимог діючого земельного законодавства України.
Сімферопольською міською радою АР Крим 25.07.2013 року на 65-й сесії VI скликання розглянуто подання заступника прокурора АР Крим та прийнято спірне рішення №764, пунктом 14 якого задоволено подання прокурора, скасовано пп.2.14 пункту 2 рішення 53-ї сесії 4 скликання Сімферопольської міської ради АР Крим №586 від 27.12.2012, яким позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою ділянки орієнтовною площею 0,3197 га по вул.Яблочковій,19 в м.Сімферополі для будівництва, обслуговування та експлуатації мікроринку, з метою подальшої передачі в оренду строком на 14 років.
Позивач, не погодившись із поданням прокурора та прийнятим на його підставі рішенням Сімферопольської міської ради АР Крим, звернувся до суду із даним позовом.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 13 Закону №1789, Ссстему органів прокуратури становлять: Генеральна прокуратура України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (на правах обласних), міські, районні, міжрайонні, районні в містах. У разі необхідності Генеральний прокурор України може створювати спеціалізовані прокуратури на правах обласних, міських, районних та міжрайонних прокуратур.
Отже, органи прокуратури України, їх посадові та службові особи у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень.
Статтею 19 зазначеного Закону №1789 встановлено, що одним з предметів нагляду за додержанням і застосуванням законів є відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам.
Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.
У статті 20 Закону №1789, зокрема, встановлено, що при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право: вносити подання.
Відповідно до ст. 23 Закону №1789 подання - це акт реагування прокурора на виявлені порушення закону з вимогою (вимогами) щодо: 1) усунення порушень закону, причин та умов, що їм сприяли; 2) притягнення осіб до передбаченої законом відповідальності; 3) відшкодування шкоди; 4) скасування нормативно-правового акта, окремих його частин або приведення його у відповідність із законом; 5) припинення незаконних дій чи бездіяльності посадових і службових осіб.
Подання може бути внесено Прем'єр-міністру України, Кабінету Міністрів України, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, міністерствам та іншим центральним і місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, військовим частинам, громадським об'єднанням, органам державного нагляду (контролю), посадовим і службовим особам цих органів, підприємствам, установам та організаціям незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, фізичним особам - підприємцям.
У разі відхилення подання в цілому чи частково або неповідомлення прокурора про результати розгляду подання, а також якщо подання не вносилося, прокурор може звернутися до суду.
З вищевикладеного вбачається, що прокурор має повноваження внести подання на акт органу, що суперечить закону, а також незаконні рішення чи дії посадової особи.
Виходячи з викладеного, суд зазначає, що саме подання прокурора не скасовує незаконного рішення та не визнає його протиправним, воно являється обов'язковим лише в частині його розгляду органом, до якого воно вноситься. При цьому лише до повноважень владного органу належить вирішення питання про обґрунтованість або необґрунтованість подання, а також про його задоволення або незадоволення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що подання прокурора являється актом суб'єкта владних повноважень, який створює правовідносини виключно між прокурором, який його прийняв, та органом, що зобов'язаний його розглянути.
Для інших осіб саме подання прокурора будь-яких правових наслідків не створює. Таким юридичним фактом для них є рішення органу за наслідками розгляду подання.
При цьому суд зазначає, що рішення Сімферопольської міської ради стосується прав інших осіб, у т.ч. позивача, не в частині задоволення самого протесту, а в частині скасування попереднього рішення, яке було предметом подання.
Якщо орган влади відхиляє подання та залишає в силі попереднє рішення, права інших осіб взагалі не порушуються.
Законом №1789 або іншим нормативно-правовим актом не передбачено право особи, до якої принесено подання, оскаржувати його до суду, а також не передбачено право інших осіб оспорювати подання прокурора в судовому порядку.
Таким чином, звернення до суду з позовом про скасування подання, який вже розглянутий відповідним суб'єктом владних повноважень, є неналежним способом захисту порушеного права, а тому позивач має відстоювати свої права, скасовуючи рішення Сімферопольської міської ради.
З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування подання заступника прокурора АР Крим Шапкіна І.С. від 04.07.2013 за №05/3-976 за вих.№13 «Про усунення порушень земельного законодавства України, причин цих порушень та умов, що їм сприяють» задоволенню не підлягають.
Що ж стосується вимог позивача про визнання протиправним та скасування пункту 14 рішення 65 сесії 6 скликання Сімферопольської міської ради АР Крим №764 від 25 липня 2013 року, яким скасовано підпункт 2.14 пункту 2 рішення 53 -ї сесії 4 скликання Сімферопольської міської ради АР Крим №586 від 27.12.2012 про надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "Калинка" на розробку проекту землеустрою ділянки орієнтовною площею 0,3197 га по вул.Яблочковій,19 в м.Сімферополі, то останні підлягають задоволенню в огляду на наступне.
Частиною першою ст.59 Закону №280, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
У відповідності до частини 10 ст.59 Закону 280, акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Із аналізу вказаних правових норм вбачається, що рішення Сімферопольської міської ради, з мотивів його невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку, а отже не може бути скасовано самою радою.
В рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) Конституційний Суд України вказав, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.
Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Рішення ж Сімферопольської міської ради №586 від 27.12.2012, є ненормативним правовим актом одноразового застосування, який вичерпав свою дію фактом його виконання, а тому не може бути в подальшому скасований міською радою.
Згідно ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі вищезазначеного суд приходить до висновку, що Сімферопольською міською радою не доказано правомірності свого рішення, у зв'язку із чим позов в цій частині задовольняє у повному обсязі.
Враховуючи висновок про часткове задоволення позову суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму сплаченого при зверненні до суду судового збору, пропорційно задоволеним позовним вимогам, в порядку, встановленому ст. 94 КАС України.
Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 КАС України).
Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.
Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ передбачено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.
З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає необхідне стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку відповідача.
Під час судового засідання, яке відбулось 16.10.2013 оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 21.10.2013.
Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати пункт 14 рішення 65 сесії 6 скликання Сімферопольської міської ради АР Крим №764 від 25 липня 2013 року, яким скасовано підпункт 2.14 пункту 2 рішення 53 -ї сесії 4 скликання Сімферопольської міської ради АР Крим №586 від 27.12.2012 про надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "Калинка" на розробку проекту землеустрою ділянки орієнтовною площею 0,3197 га по вул.Яблочковій,19 в м.Сімферополі.
3. В задоволенні іншої частини вимог, відмовити.
4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Калинка" судовий збір у розмірі 17,20 грн. із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Сімферопольської міської ради АР Крим.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Радчук А.А.