Справа № 203/4129/13-ц
2/0203/1680/2013
25 жовтня 2013 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - Казака С.Ю.
при секретарі - Богдановській Т.В.
за участю представника позивача - ОСОБА_1
прокурора - Третельницької О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Кіровської районної у м.Дніпропетровську ради в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів,-
Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Кіровської районної у м.Дніпропетровську ради звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що згідно повідомлення Кіровського ВДРАЦС Дніпропетровського міського управління юстиції відомості про батька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, внесені відповідно до ч.1 ст.135 СК України. Мати дитини - відповідачка ОСОБА_3 вихованням та утриманням дитини не займається, не піклується про стан їх здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток. Згідно актів обстеження умов проживання дитини матір'ю не створено задовільних умов для проживання дитини, її виховання та гармонійного розвитку. В зв'язку з цим, позивач просив позбавити ОСОБА_3 батьківських прав по відношенню до її малолітньої доньки ОСОБА_2, стягнути з останньої на утримання дитини аліменти в розмірі ? частини з усіх видів доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для однієї дитини відповідного віку, а також накласти заборону на відчуження житла дитини.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та, посилаючись на викладені в позові підстави, просив суд задовольнити останню.
Представник прокуратури в судовому засіданні підтримав позовну заяву та просив її задовольнити в повному обсязі.
Відповідачка в судові засідання не з'явилась, про причини неявки не повідомила.
В зв'язку з цим, з урахуванням думки представника позивача та положень ст.ст.169,224 ЦПК України, судом було ухвалено про розгляд справи в заочному порядку та на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_3 є матір'ю малолітньої дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1
Згідно повідомлення Кіровського ВДРАЦС Дніпропетровського міського управління юстиції відомості про батька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, внесені відповідно до ч.1 ст.135 СК України.
Відповідачка та її дитина зареєстрований та фактично мешкають за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно листів Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Кіровської районної у м.Дніпропетровську ради від 05.06.2013 року, Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м.Дніпропетровську ради від 30.05.2013 року, актів обстеження матеріально-побутових умов сім'ї, складених працівниками вказаних служб, стан житла в якому проживає дитина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 незадовільний, відсутнє енергопостачання, в кімнатах брудні стіни, які вкриті грибком та цвіллю, брудний посуд лежить на підлозі. Меблі та підлога завалені мотлохом, що перешкоджає будь-якому пересуванню по квартирі.
Згідно довідки КЗ «Дніпропетровський центр первинної медико-санітарної допомоги №1» дитина - ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, на диспансерному обліку не знаходиться. Інколи амбулаторію відвідує старша сестра з дитиною. Призначення лікаря виконуються не в повному обсязі. Дитина не забезпечена повноцінним харчуванням та відповідними умовами для проживання. На даний час існує можлива загроза здоров'ю та життю дитини.
Згідно довідки Кіровського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області за невиконання батьківських обов'язків щодо виховання дитини відносно ОСОБА_3 складався протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.184 КУпАП.
Відповідно до заочного рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 14.10.2010 року, що набрало чинності, відповідачка раніше позбавлялась судом батьківських прав відносно її інших неповнолітніх дітей.
Рішенням виконавчого комітету Кіровської районної у м.Дніпропетровську ради №134 від 21.06.2013 року визнано за доцільне позбавити відповідачку батьківських прав по відношенню до її малолітньої дитини - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1
Відповідно до ст.150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до ст.165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має орган опіки та піклування.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першо-основою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Як зазначено в абз.2 п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відповідачка не піклується про стан здоровя дитини, не відідуючи з нею лікаря, не виконуючи в повному обсязі рекомендацій останнього, що негативно впливає на її фізичний розвиток, відповідачкою не створено належних умов для проживання, утримання та виховання дитини, її розвитку.
Вказане свідчить про ухилення відповідачки від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
В зв'язку з чим, суд приходить до висновку про наявність передбачених п.2 ч.1 ст.164 СК України підстав для позбавлення відповідача батьківських прав та вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
В своєму позові позивач також просив стягнути аліменти на утримання дитини на користь закладу чи особи, куди идитину буде влаштовано.
Разом з тим, у відповідності до ст.11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог.
Оскільки позивачем стягувача не визнано, діти на вихованні у відповідному державному закладі не перебуває, опікунство над нею не встановлено, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині заявлені передчасно та задоволеню не підлягають.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.248 СК України дитина-сирота і дитина, позбавлена батьківського піклування, яка проживає у закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому дитячому закладі, прийомній сім'ї, має право на збереження права користування житлом, у якому вона раніше проживала. У разі відсутності житла така дитина має право на його отримання відповідно до закону.
Відповідно до Закону України ст.32 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» за дітьми сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, а також особам з їх числа зберігається право на житло, в якому вони проживали з батьками, рідними до встановлення опіки, піклування, влаштування в прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу, заклади для дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Відповідно до п. 3 ч.3 ст.71 Житлового кодексу України жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців у випадках: влаштування дитини (дітей) на виховання до родичів, опікуна чи піклувальника, у прийомну сім'ю, дитячий будинок сімейного типу, заклад для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, протягом усього часу їх перебування у родичів, опікуна чи піклувальника, прийомній сім'ї, дитячому будинку сімейного типу, закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Відповідно до ч.4 ст.17 Закону України «Про охорону дитинства» суд у разі позбавлення батьків батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав одночасно накладає заборону на відчуження майна та житла дітей, про що повідомляє нотаріуса за місцем знаходження майна та житла.
Відповідно до ч.3 ст.25 вказаного закону у разі передачі дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, під опіку чи піклування, влаштування в будинки дитини, дитячі будинки, школи-інтернати, дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім'ї жиле приміщення, в якому вони проживали, зберігається за дітьми протягом усього часу перебування їх в цих закладах, у опікунів чи піклувальників, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім'ї незалежно від того, чи проживають у жилому приміщенні, з якого вибули діти, інші члени сім'ї.
З урахуванням зазначених вище обставин та положень закону, з метою захисту житлових прав малолітньої дитини - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, слід накласти заборону на відчуження без згоди органі опіки та піклування в особі виконавчого комітету Кіровської районної у м.Дніпропетровську ради квартири АДРЕСА_1, де зареєстрована дитина.
У відповідності до ст.88 ЦПК України з відповідачки на користь держави також підлягає стягненню судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.150,164,165,248 СК України, ст.ст.12,17,25 Закону України «Про охорону дитинства», ст.32 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», ст.71 ЖК України, ст.ст.10,11,58-61,88,169,212-215,224-226 ЦПК України, суд -
Позов органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Кіровської районної у м.Дніпропетровську ради в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів - задовольнити частково.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, відносно її малолітньої дитини - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1
Накласти заборону на відчуження без згоди органі опіки та піклування в особі виконавчого комітету Кіровської районної у м.Дніпропетровську ради житла малолітньої дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - квартири АДРЕСА_1.
Стягнути з відповідачки ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп.
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя С.Ю.Казак