28.10.2013
Справа № 203/4752/13-ц
2/0203/1815/2013
28 жовтня 2013 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Маймур Ф.Ф.
при секретарі - Величко О.М.
за участю: представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Павелко С.М.
представника відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Надра", треті особи - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Кіровський ВДВС Дніпропетровського МУЮ про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
22 липня 2013 року позивач звернулась до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ПАТ КБ "Надра", треті особи - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Кіровський ВДВС Дніпропетровського МУЮ про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (а.с. 2-5).
Позивач у позовній заяві та представник позивача у судовому засіданні, в обгрунтування позовних вимог, посилались на те, що між позивачем та ВАТ КБ «Надра» був укладений кредитний договір № 781440/ФЛ від 05.03.2008 року. В забезпечення зобов'язань за вказаним кредитним договором, було укладено договір іпотеки № 781440/ФЛ-3 від 05.03.2008 року. В подальшому, 13 червня 2013 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 3478, яким було запропоновано звернути стягнення на предмет іпотеки, у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 781440/ФЛ від 05.03.2008 року. На підставі даного виконавчого напису було відкрито виконавче провадження. Проте, позивач вважає, що вищезазначений виконавчий напис був вчинений без наявності достатніх на його вчинення правових підстав, з порушенням норм чинного законодавства, а тому позивач просив суд визнати його таким, що не підлягає виконанню(а.с.2-5)
Представник відповідача ПАТ КБ «Надра» в судовому засіданні заперечуючи проти позову посилався на те, що виконавчий напис нотаріус вчинив на законних підставах та за умов дотримання норм діючого законодавства, тому просив відмовити у його задоволені(а.с.39-42)
Представник приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечувала проти позову, посилаючись на те, що позовні вимоги є необґрунтованими, вчинення виконавчого напису є цілком правомірним, здійсненим у повній відповідності до Законів України «Про іпотеку», «Про нотаріат», Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України(а.с.48-49)
Суд вислухавши сторони та дослідивши матеріали даної цивільної справи, приходить до наступного висновку з таких підстав.
Судом встановлено, що між позивачем та ВАТ КБ «Надра» (далі ПАТ КБ «Надра») був укладений кредитний договір № 781440/ФЛ від 05.03.2008 року, за умовами якого відповідач зобов'язався надати кредит у сумі 220 490, 66 дол. США, а позивач зобов'язався повернути отриманий кредит і сплатити відсотки у встановленому договором розмірі та строки, що підтверджується копією зазначеного договору (а.с. 6-8).
Встановлено, що позивач отримала від відповідача суму еквівалентну 220 490, 66 дол. США на виконання умов кредитного договору № 781440/ФЛ від 05.03.2008 року, що підтверджується поясненнями самого представника позивача.
Крім того, між позивачем та ПАТ КБ «Надра» було укладено договір іпотеки № 781440/ФЛ-3 від 05.03.2008 року, за умовами якого позивач передала банку в рахунок забезпечення зобов'язань за кредитним договором у іпотеку квартиру № 17, загальною площею 80,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1(а.с.9-16)
Судом встановлено, що в зв'язку з невиконанням умов договору № 781440/ФЛ від 05.03.2008 року у ОСОБА_4 виникла заборгованість перед банком, яка станом на 25.03.2013 року становила 2 663 997,57 грн., що підтверджується письмовими доказами наявними в матеріалах справи (а.с. 55).
Судом встановлено, що 08.05.2013 року відповідачем на адресу позивача направлялась вимога про погашення заборгованості за кредитним договором № 781440/ФЛ від 05.03.2008 року, з попередженням, що в разі невиконання вимоги, банком будуть вжиті передбачені чинним законодавством заходи, щодо звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення заборгованості, що підтверджується письмовими доказами наявними в матеріалах справи(а.с.54)
Встановлено, що 13.06.2013 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 3478, яким було запропоновано звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру № № 17, загальною площею 80,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке належить позивачу, у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 781440/ФЛ від 05.03.2008 року, що підтверджується копією зазначеного виконавчого напису (а.с. 38).
Правовідносини, які виникли між сторонами врегульовані Конституцією України, нормами Цивільного кодексу України, Закону України «Про нотаріат», Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», Закону України «Про іпотеку» та укладених між сторонами договорів.
Згідно ст.. 55 Конституції України кожному гарантовано право на судовий захист. Кожен має право будь-яким не забороненим законом засобом захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ч.1, 3 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є
недійсною.
Захист суб'єктивних цивільних прав та охоронюваних законом інтересів здійснюється у передбаченому законом порядку із застосуванням певних форм, засобів та способів захисту.
Частиною 1 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів зокрема, може бути примусове виконання обов'язку в натурі, тобто зобов'язання боржника виконати обов'язки взяті на себе у силу договору(п.5 ч.2 ст.16 ЦПК України)
Згідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.
За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про іпотеку" та умов Договору іпотеки, іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання (Боргових зобов'язань) нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Боргові зобов'язання - всі зобов'язання Боржника перед Іпотекодержателем по сплаті останньому будь-яких сум, що виникають згідно з положеннями Кредитного договору, який забезпечений Іпотекою згідно договору.
Згідно із ст. 33 Закону України „Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя.
Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Відповідно до п. 1 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 року № 1172, для одержання виконавчого напису подаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 п. 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №20/5 від 3 березня 2004 року для вчинення виконавчого напису стягувачем або уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, має бути зазначено: відомості про найменування і адресу стягувача та боржника; дата та місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код в ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Суд при розгляді позовних вимог, виходив з того, що правильність вимог, зазначених у виконавчому написі, може бути оспорена боржником лише в позовному порядку. При безпідставності цих вимог суд скасовує виконавчий напис і відмовляє у їх задоволенні, а у разі часткової їх обґрунтованості - постановляє рішення про скасування виконавчого напису і стягнення з боржника на користь кредитора дійсної суми боргу. У цих випадках справа розглядається в позовному провадженні, позивачем в якому є кредитор, а відповідачем - боржник, що закріплено також у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 2 ,,І1ро судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні" від 31.01.1992 р.
При цьому позивачем не надано суду належних та переконливих доказів того, що заборгованість позивача перед банком на час вчинення виконавчого напису була сумнівною чи стосовно неї між сторонами існував спір, натомість матеріали справи містять докази порушення позивачем умов кредитного договору на час вчинення спірного виконавчого напису.
Суд критично оцінює твердження позивача на той факт, що на час вчинення виконавчого напису предмету іпотеки не існувало, так як у 2008 році зазначена квартира була переведена у нежитловий фонд та було змінено її правову природу та цільове призначення, оскільки позивачем не надано доказів того, що перепланування та зміна цільового призначення нерухомого майна здійснювалась за згодою банку, який є іпотекодержателем.
Отже, оцінюючи усі докази, які були дослідженні судом у судовому засіданні у їх сукупності та вирішуючи вимоги позивача до відповідача про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд виходив з того, що у судовому засіданні не знайшов підтвердження факт порушення приватним нотаріусом вимог чинного законодавства при вчиненні виконавчого напису, не встановлено спірності заборгованості по кредитному договору, а тому суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позивачем вимог та вважає за необхідне відмовити ОСОБА_4 у задоволені позову до ПАТ КБ "Надра" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню у повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 1,33 ЗУ «Про іпотеку», ст.ст. 50, 84, 87-91 ЗУ «Про нотаріат», п.п. 282-289 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, п. 1 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 року № 1172, ч. 1 п. 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №20/5 від 3 березня 2004 року, ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України суд -
ОСОБА_4 у задоволенні позову до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Надра", треті особи - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Кіровський ВДВС Дніпропетровського МУЮ про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Ф.Ф. Маймур