Іменем України
у кримінальних справах у складі:
головуючого-судді
Міщенка С.М.
суддів
Паневіна В.О., Пекного С.Д.
та прокурора
Ковтун Н.Я.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 7 листопада 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Любешівського районного суду Волинської області від 29 березня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 12 липня 2005 року.
Вироком Любешівського районного суду Волинської області від 29 березня 2005 року
ОСОБА_1, громадянина України, судимого
05.04.2004 року за ст. 185 ч. 3 КК України
на 4 роки позбавлення волі, звільненого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 3 роки,
засуджено: - за ч. 2 ст. 307 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю;
- за ч. 2 ст. 308 КК України на 5 років 3 місяці позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю та з позбавленням права обіймати посади або займатися діяльністю, що пов'язані з обігом наркотичних засобів строком на 3 роки.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю цих злочинів ОСОБА_1 призначено 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю та з позбавленням права обіймати посади або займатися діяльністю, що пов'язані з обігом наркотичних засобів строком на 3 роки, а за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України йому призначено остаточне покарання у виді 6 позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю з позбавленням права обіймати посади або займатися діяльністю, що пов'язані з обігом наркотичних засобів строком на 3 роки.
За ст. 304 КК України ОСОБА_1. виправдано за недоведеністю його участю у вчиненні цього злочину.
На підставі ст. 96 КК України ОСОБА_1. направлено на примусове лікування від алкоголізму.
Цим же вироком засуджено: ОСОБА_2 за сукупністю злочинів, передбачених ст.ст. 307 ч. 2 та 308 ч. 2 КК України на 5 позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю, з позбавленням права обіймати посади або займатися діяльністю, що пов'язані з обігом наркотичних засобів строком на 2 роки;
ОСОБА_3 - за сукупністю злочинів, передбачених ст.ст. 307 ч. 2 та 308 ч. 2 КК України на 5 позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю, з позбавленням права обіймати посади або займатися діяльністю, що пов'язані з обігом наркотичних засобів строком на 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 2 роки та покладенням на них відповідних обов»язків.
Судові рішення щодо ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в касаційному порядку не оскаржено.
Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 12 липня 2005 року вирок щодо ОСОБА_1. залишено без зміни.
Згідно з вироком, ОСОБА_1 визнано винним у тому, що 3 серпня 2004 року, приблизно о 21-й год., за попередньою змовою із засудженими у цій же справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, знаходячи в АДРЕСА_1, вони викрали з присадибної ділянки ОСОБА_4 рослини снотворного маку вагою 5 кг 593 г, який відноситься до особливо небезпечного наркотичного засобу - не висушеної макової соломи, у великому розмірі.
Після вчинення крадіжки ОСОБА_1, за попередньою змовою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 незаконно перевезли цей наркотичний засіб в АДРЕСА_2 і неподалік Будинку культури незаконно збули ОСОБА_5 за 100 грн.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, за її змістом, просить судові рішення щодо себе змінити, пом'якшити призначене покарання із застосуванням ст. 75 КК України та звільнити від його відбування. Разом із тим він посилається на те, що злочинів не вчиняв, справу щодо нього органами досудового слідства сфальсифіковано, показання засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримані під моральним тиском з боку органів слідства з тим, щоб притягнути його до кримінальної відповідальності.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про часткове задоволення касаційної скарги засудженого ОСОБА_1. шляхом виключення додаткового покарання, передбаченого ст. 55 КК України, у тому числі щодо засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в порядку ст. 395 КПК України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що у вказаній частині касаційна скарга засудженого підлягає задоволенню.
При цьому колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 398 КПК України, до компетенції касаційного суду не відноситься перевірка обставин, зазначених у статтях 368 та 369 КПК України щодо однобічності або неповноти досудового і судового слідства та невідповідності висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, які фактично оскаржуються у касаційній скарзі засудженого.
Разом із тим, перевіркою матеріалів справи встановлено, що висновки суду про винність засудженого ОСОБА_1. у вчиненні інкримінованих йому злочинів підтверджені доказами, детально наведеними у вироку, яким дано належну оцінку.
Об'єктивність оцінки наведених у вироку доказів судом першої інстанції визнав і апеляційний суд. Немає сумнівів щодо правильності оцінки досліджених доказів і у касаційного суду.
Тому колегія суддів вважає, що з урахуванням встановлених у справі обставин вчинених засудженим ОСОБА_1 злочинів, його злочинні дії судом вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КК України.
Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б тягнули безумовне скасування постановлених щодо засудженого ОСОБА_1. судових рішень, органами досудового слідства та судами першої і апеляційної інстанцій у справі не допущено.
Покарання у виді позбавлення волі та конфіскації майна засудженому ОСОБА_1 судом призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів, даних про його особу та того, що злочини ним були вчинені під час іспитового строку за попереднім вироком. Тому підстав для звільнення ОСОБА_1. від призначеного судом покарання на підставі ст. 75 КК України колегія суддів не знаходить.
Разом із тим, додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади або займатися діяльністю, що пов'язані з обігом наркотичних засобів, підлягає виключенню із вироку як призначене незаконно, оскільки засуджений ніколи не обіймав посади, пов'язані із обігом наркотичних засобів, і не займався такою діяльністю. Таких посад та права не мали й засуджені ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Тому судові рішення щодо них в цій частині також підлягають зміні в порядку ст. 395 КПК України. Виключенню підлягає також покарання у виді конфіскації майна, оскільки таке додаткове покарання не могло бути їм призначено в силу ст. 77 КК України, а крім того ОСОБА_3 таке покарання не могло бути призначено в силу ст. 98 КК України, оскільки на момент вчинення злочинів він був неповнолітнім.
Крім того, з судових рішень підлягає виключенню також рішення про направлення ОСОБА_1. на примусове лікування від алкоголізму в місцях позбавленню волі як таке, що призначене йому всупереч вимогам ст. 96 КК України.
На підставі наведеного, керуючись статтями 394-396 КПК України, колегія суддів
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1. задовольнити частково.
Вирок Любешівського районного суду Волинської області від 29 березня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 12 липня 2005 року щодо ОСОБА_1 і в порядку ст. 395 КПК України щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 змінити, виключити із вказаних судових рішень призначене засудженим ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади або займатися діяльністю, що пов'язані з обігом наркотичних засобів, призначене ОСОБА_2 і ОСОБА_3 додаткового покарання у виді конфіскації майна, а також рішення суду про направлення ОСОБА_1 на примусове лікування від алкоголізму в місцях позбавлення волі.
Міщенко С.М. Паневін В.О. Пекний С.Д.
З оригіналом згідно:
суддя
Верховного Суду України С.М. Міщенко