м. Вінниця
29 жовтня 2013 р. Справа № 802/4138/13-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Мультян Марини Бондівни,
за участю:
секретаря судового засідання: Щербацької Ольги Сергіївни
позивача: Бабій Р.В.- представник за довіреністю
відповідача: Лебедєва О.С. - представник за довіреністю
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Головного управління Міндоходів у Вінницькій області
до: Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці
про: визнання протиправними та скасування рішення
До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось Головне управління Міндоходів у Вінницькій області до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання протиправними та скасування рішення.
Позовні вимоги мотивовані тим, 04.07.2013р. Управлінням Пенсійного фонду України в місті Вінниці було сформовано рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за №4579 за період з 20.05.2013 року по 30.05.2013 року, яке винесене з порушенням вимог законодавства, що стало підставою для звернення до суду з позовом щодо їх скасування.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.
Представник відповідача позовні вимоги не визнала, просила суд відмовити у їх задоволенні, з підстав, що містяться в письмових запереченнях.
Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши докази у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Головне управління Міндоходів у Вінницькій області зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Вінниці та є платником єдиного внеску відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Як свідчать матеріали справи, позивачем 08.07.2013р. було отримано рішення від 04.07.2013р. за №4579 про застосування штрафних санкцій та пені за несплату або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у період з 20.05.2013р. по 30.05.2013 року в сумі 7073,00 грн. (а.с.5).
Не погодившись з вищевказаними рішеннями, позивач скористався наданим правом та подав скаргу до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 17.09.2013р., яку залишено без задоволення та рішення управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 04.07.2013 року №4579 залишено без змін (а.с.17-19).
На виконання свого обов'язку щодо сплати єдиного внеску, позивачем було сплачено суму єдиного внеску із заробітної плати 6,1% та 33,2% до Пенсійного фонду України, що підтверджується платіжним дорученням від 14.06.2012р. за №451 (а.с.7).
Проте, як зазначає позивач, кошти були помилково перераховані на неналежний рахунок і останній звернувся до відповідача з листом від 29.05.2013р. за №213/05-00-27, в якому просив зарахувати сплачену суму єдиного внеску на рахунок: №37199102000238 у сумі 64300,00 грн. (а.с.6).
При цьому, у вище вказаному платіжному дорученні позивач самостійно визначив спрямування суми єдиного внеску.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив з наступного.
Відносини, які виникли між сторонами, регулюються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010р. (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі - Закон), відповідно до якого єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пункт 1 частини 1 статті 4 Закону встановлює, що платниками єдиного внеску є роботодавець, а саме підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Відповідно до ч.5 ст.9 Закону, сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.
Частина 8 статті 9 Закону визначає, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.
З наданих до суду доказів слідує, що позивач здійснив перерахунок єдиного внеску вчасно, що підтверджується платіжнимм дорученням №451 від 14.06.2012 року.
Здійснивши системний аналіз правових норм на підставі даного посилання, суд приходить до висновку, що позивачем своєчасно сплачено єдиний внесок
Відповідно до ст. 12 Закону, завданнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.
Згідно з ч.11 ст.25 Закону, орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Днем сплати єдиного внеску вважається у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів (п.1 ч. 10 ст.9 Закону).
У відповідності з п. 7.1 Інструкції, за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до платників, на яких згідно з Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.
Як свідчать матеріали справи, позивач свій обов'язок щодо сплати єдиного внеску виконав вчасно, проте перерахування коштів здійснив на неналежний рахунок, що не є порушенням, адже нарахування штрафних санкцій здійснюється лише за недобросовісне виконання обов'язку щодо сплати єдиного внеску.
Процедуру зарахування в рахунок майбутніх платежів або повернення платникам, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок суми помилково сплаченого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначено Порядком зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення помилково сплачених коштів, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010р. за №21-5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.10.2010р. за №955/18250 (надалі - Порядок).
Судом встановлено, що на виконання вимог Порядку, позивач звернувся з листом до управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці від 29.05.2013р. за №213/05-00-27, в якому просив перерахувати сплачену суму єдиного внеску на належний рахунок (а.с.6).
Згідно з положенням п. 4 Порядку, повернення коштів здійснюється у випадках: помилкової або надмірної сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій або інших коштів на відповідний рахунок органу Пенсійного фонду, відкритий в органах Державного казначейства України для їх зарахування, відповідно до встановленого розміру єдиного внеску; помилкової сплати суми єдиного внеску та/або фінансових санкцій на неналежний рахунок органу Пенсійного фонду.
Відповідно до п.9 Порядку, помилково сплачені суми єдиного внеску та/або фінансових санкцій на неналежний рахунок органу Пенсійного фонду, перераховуються шляхом оформлення органом Пенсійного фонду розрахункового документа про перерахування коштів на відповідний рахунок органу Пенсійного фонду за заявою платника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження такої заяви.
Визначаючись щодо заявлених вимог, судом встановлено, що у платіжному доручені №451 від 14.06.2012р., позивач самостійно зазначив спрямування коштів, щодо сплати єдиного внеску. Однак, відповідач не здійснив перерахування помилково сплачених позивачем коштів.
За таких обставин суму зобов'язань, яка не вказана в призначенні платежу під час перерахування платником єдиного внеску коштів до бюджету, є безпідставним.
Таким чином, надавши правову оцінку всім обставинам справи, які знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, доводяться як показами сторін так і матеріалами справи, суд з метою захисту прав та інтересів позивача, в узгодження з вимогами статті 162 КАС України, вважає, що позов слід задовольнити в повному обсязі.
Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці від 04.07.2013 року № 4579 про застосування штрафний(фінансових) санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Мультян Марина Бондівна