копія
03 жовтня 2013 р. Справа № 804/10213/13-а
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЗахарчук Н. В.
при секретаріКузнецов С.М.
за участю:
представника позивача Корольова Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській області до Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити певні дії, -
29 липня 2013 року Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській області (далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області (далі - відповідач), в якому просить суд:
- скасувати рішення Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області від 07.05.2013 р. №2148330 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень;
- зобов'язати Реєстраційну службу Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області провести державну реєстрацію права державної власності за Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на базу відпочинку, яка складається з: літ. А - будинок відпочинку, загальною площею 67, 1 кв. м.; літ. Б. - будинок відпочинку, загальною площею 58, 0 кв. м.; літ. В - навіс (тимчасовий); літ. Г - літній душ (тимчасовий), літ. Д - вбиральня (тимчасова); літ. К - колодязь; №1,2, І - огорожа, замощення, які розташовані на земельній ділянці площею 2173 кв. м. у фактичному користуванні та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що на підставі рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19.07.2011 року по цивільній справі № 2-4162/11, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.05.2012, позов Регіонального відділення було задоволено в повному обсязі - визнано недійсним договір купівлі-продажу від 21.11.2007№ 6987 бази відпочинку, яка складається з: літ. А - будинок відпочинку, загальною площею 67,1 кв. м.; літ. Б - будинок відпочинку, загальною площею 58,0 кв. м..; літ. В - навіс (тимчасовий); літ. Г - літній душ (тимчасовий); літ. Д - вбиральня (тимчасова); літ. К - колодязь; № 1,2,1 - огорожа, замощення, які розташовані на земельній ділянці площею 2173 кв. м. у фактичному користуванні та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ЗАТ «Дніпропетровська фабрика нетканих матеріалів» та ОСОБА_4; зобов'язано ОСОБА_4 повернути, а ЗАТ «Дніпропетровська фабрика нетканих матеріалів» прийняти на баланс вказаний об'єкт державної власності за актом приймання-передачі.
При цьому, Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в рішенні від 19.07.2011 по справі № 2-4162/11 встановив, що власником нерухомого майна - бази відпочинку по АДРЕСА_1 є Держава, а Регіональне відділення, здійснюючи свої функції з управління та розпорядження державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених в процесі приватизації, правомірно звернулось до суду з відповідними позовними вимогами.
Рішенням від 07.05.2013р. №2148330, Реєстраційна служба Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області відмовила Регіональному відділенню у державній реєстрації права державної власності на будівлю, розташовану по АДРЕСА_1, зазначивши, що подані документи не відповідають вимогам або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
Регіональне відділення вважає вищезазначену відмову Реєстраційної служби Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області незаконною, оскільки рішення відповідача не містить обґрунтування того, в чому саме подані Регіональним відділенням документи не відповідають вимогам законодавства або в чому полягає невідповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, адже факт того, що власником бази відпочинку, розташованої по АДРЕСА_1 є Держава в особі Регіонального відділення, було досліджено, встановлено та викладено господарським судом Дніпропетровської області в рішенні від 19.07.2011 по справі№2-4162/11.
Представник позивача у судовому засіданні просив позов задовольнити повністю, підтримавши заявлені вимоги, додатково зазначив, що державному реєстратору були надані всі документи необхідні для реєстрації права власності, а відмова відповідача є незаконною.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався, заперечення до суду не надходили.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача та оцінивши їх у сукупності, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні позову з наступних підстав.
В судовому засідання встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Орендне підприємство «Дніпропетровська фабрика нетканих матеріалів» було приватизоване шляхом викупу та перетворено у Колективне підприємство «Дніпропетровська фабрика нетканих матеріалів», правонаступником прав та обов'язків якого стало Закрите акціонерне товариство «Дніпропетровська фабрика нетканих матеріалів» (далі - ЗАТ «Дніпропетровська фабрика нетканих матеріалів») відповідно до договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу №19 від 10.12.1993 року та акту приймання-передачі державного цілісного майнового комплексу від 27.01.1994 року.
Згідно із актом оцінки вартості майна орендного підприємства «Дніпропетровська фабрика нетканих матеріалів» від 24.11.1993р. зі статутного фонду господарського товариства було вилучено державний житловий фонд вартістю 4 102 тис. крб., у тому числі база відпочинку в АДРЕСА_1 (інв. № № 15, 16)
Відповідно до пункту 4 Додаткової угоди № ДС-12/05 від 10.12.1993 року про внесення змін та доповнень до договору оренди державного майна Дніпропетровської фабрики нетканих матеріалів № Д-1669 від 08.12.1992 року та підпункту 1.8 пункту 1 Акту приймання-передачі державного цілісного майнового комплексу орендного підприємства «Дніпропетровська фабрика нетканих матеріалів» від 27.01.1994 року, орендарю - КП «Дніпропетровська фабрика нетканих матеріалів» передаються безоплатно основні засоби невиробничого призначення - житловий будинок та база відпочинку на суму 4 102 тис. крб.
Пунктом 9 ст. 17 Закону України «Про приватизацію державного майна» передбачено, що орендар має право на викуп об'єкта оренди, якщо це було передбачено договором оренди, укладеним до набрання чинності Законом України «Про оренду державного майна».
Пунктом 3 Додаткової угоди № ДС-12/05 від 10.12.1993 року про внесення змін та доповнень до договору оренди державного майна Дніпропетровської фабрики нетканих матеріалів № Д-1669 від 08.12.1992 року було визначено, що об'єктами, які не підлягають викупу орендарем, є житловий будинок та база відпочинку в АДРЕСА_1 (інв. №№ 15, 16).
В подальшому, листом від 26.03.2009 року № 176, ЗАТ «Дніпропетровська фабрика нетканих матеріалів» повідомила Регіональне відділення про те, що зазначена база відпочинку в АДРЕСА_1 (інв. №№ 15, 16) була продана згідно договору купівлі-продажу від 21.11.2007 року № 6987 та на балансі товариства не перебуває.
З листа Комунального підприємства Дніпропетровського району «Бюро технічної інвентаризації» від 24.06.2009 року № 419; яким Регіональному відділенню була надана інформаційна довідка відносно вказаного об'єкту нерухомості, відділенню стало відомо,що база відпочинку, яка складається з: літ. А - будинок відпочинку, загальною площею 67,1 кв. м.; літ. Б - будинок відпочинку, загальною площею 58,0 кв. м..; літ. В - навіс (тимчасовий); літ. Г - літній душ (тимчасовий); літ. Д - вбиральня (тимчасова); літ. К - колодязь; № 1,2,1 - огорожа, замощення, які розташовані на земельній ділянці площею 2173 кв. м. у фактичному користуванні та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить громадянину ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 21.11.2007 року № 6987, укладеного між ЗАТ «Дніпропетровська фабрика нетканих матеріалів» та громадянином ОСОБА_4
Враховуючи вищенаведений факт порушення прав Держави в особі Регіонального відділення, як власника державного майна, відділення звернулось до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою від 09.02.2011 № 10-12-00989 про визнання недійсним вказаного договору купівлі-продажу та витребування із чужого незаконного володіння об'єкту нерухомості.
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19.07.2011 по цивільній справі № 2-4162/11, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.05.2012, позов Регіонального відділення було задоволено в повному обсязі - визнано недійсним договір купівлі-продажу від 21.11.2007№ 6987 бази відпочинку, яка складається з: літ. А - будинок відпочинку, загальною площею 67,1 кв. м.; літ. Б - будинок відпочинку, загальною площею 58,0 кв. м..; літ. В - навіс (тимчасовий); літ. Г - літній душ (тимчасовий); літ. Д - вбиральня (тимчасова); літ. К - колодязь; № 1,2,1 - огорожа, замощення, які розташовані на земельній ділянці площею 2173 кв. м. у фактичному користуванні та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ЗАТ «Дніпропетровська фабрика нетканих матеріалів» та ОСОБА_4; зобов'язано ОСОБА_4 повернути, а ЗАТ «Дніпропетровська фабрика нетканих матеріалів» прийняти на баланс вказаний об'єкт державної власності за актом приймання-передачі.
З метою реєстрації речових прав на вказане нерухоме майно за Державою Україна в особі Регіонального відділення для можливості здійснення його продажу, Регіональне відділення, у відповідності з вищевказаними нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 № 703, 15.04.2013 звернулось до Відповідача із заявою (реєстраційний № 846926) про державну реєстрацію права державної власності на будівлю бази відпочинку та відповідним пакетом документів, надавши в якості підстави для проведення державної реєстрації права власності рішення_Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19.07.2011 по цивільній справі № 2-4162/11.
Однак, рішенням від 07.05.2013р. №2148330, Реєстраційна служба Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області відмовила Регіональному відділенню у державній реєстрації права державної власності на будівлю, розташовану по АДРЕСА_1, зазначивши, що подані документи не відповідають вимогам або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
Правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі з приводу виникнення права власності на нерухоме майно, здійснення реєстрації речових прав на нерухоме майно, до яких чинним законодавством, зокрема віднесено право власності на об'єкти нерухомого майна, врегульовані нормами Конституції України, Цивільним кодексом України (далі -ЦК), Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004 року № 1952 (далі - Закон України № 1952), Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 (далі - Порядок).
Відповідно підпункту 1 частини 1 статті 4 Закону України № 1952, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам.
Згідно пункту 5 частини 1 статті 19 Закону України № 1952 державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.
Згідно вимог підпункту 10 пункту 26 Порядку документами що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно є рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до підпункту 5 пункту 12 Порядку під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах.
Представник позивача зазначив в судовому засіданні, що оскільки рішення відповідача не містить обґрунтування того, в чому саме подані Регіональним відділенням документи не відповідають вимогам законодавства або в чому полягає невідповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, адже факт того, що власником бази відпочинку, розташованої по АДРЕСА_1 є Держава в особі Регіонального відділення, було досліджено, встановлено та викладено господарським судом Дніпропетровської області в рішенні від 19.07.2011 по справі№2-4162/11.
Суд вважає безпідставними такі твердження представника позивача, тому що наявне рішення суду на яке посилається позивач, а саме рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 19.07.2011 року по цивільній справі № 2-4162/11, яким визнано недійсним договір купівлі-продажу від 21.11.2007№ 6987 бази відпочинку, не є рішенням про визнання права власності на зазначений позивачем об'єкт, на який позивач просить провести державну реєстрацію.
Таким сином, згідно вимог підпункту 10 пункту 26 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно є рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно, натомість таке рішення або інший правовстановлюючий документ у позивача відсутні.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 24 Закону України № 1952 у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що рішення суб'єкта владних повноважень від 07.05.2013 року №2148330 про відмову в реєстрації права власності відповідає вимогам статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому є правильним і обґрунтованим, та не підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволені адміністративного Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Дніпропетровській області до Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 08 жовтня 2013 року
Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили станом на 08.10.2013 р. СуддяН.В. Захарчук Н.В. Захарчук