м. Вінниця
28 жовтня 2013 р. Справа № 802/4009/13-а
Вінницький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали справи
за позовом: управвління Пенсійного фонду України в м. Вінниці
до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про: стягнення заборгованості в розмірі 2 344,70 грн., -
25.09.2013 року управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 2344,70 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушенні вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VІ (далі - Закон), станом на 03.09.2013 року за відповідачем рахується заборгованість по сплаті єдиного соціального внеску в сумі 2344,70 грн.
Суд, розглянувши матеріали позовної заяви та встановивши, що відповідно до положень ст. 183-2 КАС України у даній адміністративній справі застосовується скорочене провадження, ухвалою від 27.09.2013 року відкрив скорочене провадження у справі та запропонував відповідачу в 10-денний термін з дня одержання даної ухвали через відділ прийому суду або через відділення поштового зв'язку подати письмові заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.
Відповідач у строк, передбачений частиною третьою статті 183-2 КАС України, заперечень суду не направив, хоча ухвала про відкриття скороченого провадження у адміністративній справі від 27.09.2013 року, направлялась на адресу, що вказана в позовній заяві та спеціальному витязі з ЄДР юридичних та фізичних осіб-підприємців, проте до суду повернулись конверти із відміткою: "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до положень частини 11 статті 35 КАС України, у разі не вручення повістки адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Беручи до уваги те, що відповідач своїм правом заперечити проти позовних вимог не скористався, справа розглянута судом в порядку скороченого провадження за наявними в ній доказами в межах строку, визначеного пунктом 2 частини 5 статті 183-2 КАС України
Розглянувши подані документи і матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована в управлінні Пенсійного фонду України в місті Вінниці 07.11.2002 року і є платником єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон) єдиний внесок - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 4 Закону платниками єдиного внеску є - фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону, за яким платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики, Відповідач створив борг зі сплати єдиного внеску.
Відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону, єдиний внесок нараховується незалежно від джерел фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.
У відповідності до ч. 3 ст. 7 Закону для фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленого цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.
Аналогічні правові норми також містяться в п. 4.6 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-5 від 27.09.10 р., яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.10.10р. за № 994/18289 (далі - Інструкція).
Мінімальний страховий внесок визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону).
Розмір єдиного внеску для фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, встановлюється в розмірі 34,7% (ч. 11 ст. 8 Закону). Частина 3 статті 9 Закону передбачає, що обчислення єдиного внеску територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до територіальних органів Пенсійного фонду, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Відповідно до ч. 8 ст. 9 вказаного Закону платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Для фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, базовим звітним періодом є календарний рік.
Згідно ч.12 ст. 9 Закону єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
В порушення п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону, відповідно до якого платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок відповідач створив борг.
Сума заборгованості відповідача станом на 03.09.2013 року складає 2344,70 грн.
Відповідно до ч. 16 ст. 25 Закону строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Згідно ч. 4 ст. 25 вказаного Закону територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилають платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти днів із дня надходження вимоги про сплату недоїмки, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Згідно п. 6.4 Інструкції, вимога формується, зокрема, на підставі даних з карток особових рахунків страхувальників.
Відповідачу була надіслана вимога № Ф - 2081 від 07.03.2013 року на суму 2344,70 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 25 Закону платник зобов'язаний протягом 10-ти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки.
В передбачений строк боржник зазначені в вимозі суми боргу не сплатив та не оскаржив її.
Враховуючи вимоги абз. 7 ч. 4 ст. 25 Закону управління має право на звернення з даним адміністративним позовом до суду.
Відповідно до ч. 16 ст. 25 Закону строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Відповідно до ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 158, 162, 183-2, 256 КАС України, Вінницький окружний адміністративний суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути - з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ДРФО НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 37979905, р/р 37197104000238 ГУ ДКСУ у Вінницькій області МФО 802015) заборгованість по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 2344 (дві тисячі триста сорок чотири) грн. 70 коп.
3. Постанова підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ст.ст. 183-2, 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України
Суддя Віятик Наталія Володимирівна