28 жовтня 2013 року Справа № 919/592/13
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гонтаря В.І.,
суддів Голика В.С.,
Сотула В.В.,
за участю представників сторін:
позивача: Пількевич Владислав Валерійович, довіреність № 14-60 від 22.03.13, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України";
відповідача: не з'явився, Товариство з обмеженою відповідальністю "СГС плюс";
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СГС плюс" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Лотова Ю.В.) від 01.08.2013 у справі № 919/592/13
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б.Хмельницького, 6,Київ 1,01001)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СГС плюс" (вул. Ангарська, 10,Інкерман,Севастополь,,99704)
про стягнення 2 738 806,49 грн.
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СГС Плюс" про стягнення 2 738 806,49 грн, з яких: 2 430 801,64 грн - сума основного боргу, 8 936,60 грн - інфляційні нарахування, 21 485,36 грн - 3% річних, 107 426,78 грн - пеня, 170 156,11 - 7% штраф.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу від 11.07.2012 №0113-БО в частині своєчасної і повної оплати.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 01 серпня 2013 року у справі №919/592/13 позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задоволено частково.
Не погодившись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "СГС плюс" звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Севастополя змінити, зменшивши розмір пені, що підлягає стягненню з товариства з обмеженою відповідальністю "СГС плюс" до 1,00 грн., та розмір 7% штрафу - до 1,00 грн.
Підставою для зміни зазначеного судового акту заявник апеляційної скарги вважає неповне з'ясування судом першої інстанції усіх обставин справи, що призвело до помилкових висновків та невірного застосування норм матеріального права.
Відповідач з посиланням на частину 1 статті 614 Цивільного кодексу України апеляційну скаргу мотивує тим, що в даному випадку існують підстави для зменшення розміру штрафних санкцій через відсутність вини товариства з обмеженою відповідальністю "СГС плюс" за неповне виконання грошових коштів.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28 серпня 2013 року апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду колегією суддів у складі: головуючого - судді Гонтаря В.І., судді Сотула В.В., та Волкова К.В.
Розпорядженням секретаря судової палати від 28 жовтня 2013 року у зв'язку з відпусткою судді Волкова К.В. замінено у складі колегії на суддю Голика В.С.
Представник позивача у судове засідання з'явився, на задоволенні апеляційної скарги заперечував, просив рішення господарського суду міста Севастополя від 01 серпня 2013 року залишити без змін.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія, встановила наступне.
11.07.2012 між Національною акціонерною компанією „Нафтогаз України" та товариством з обмеженою відповідальністю "СГС Плюс" укладено Договір №0113-БО купівлі-продажу природного газу (а.с. 10-15), за яким продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2012 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами які не підпадають під дію статті 10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього Договору (пункт 1.1 Договору).
Пунктом 5.2 Договору передбачено, що ціна за 1 000 куб. м. газу становить 3 509,00 грн, без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:
- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;
- податок на додану вартість за ставкою - 20%.
Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 305,60 грн, крім того ПДВ - 20% - 61,12 грн, всього з ПДВ - 366,72 грн.
До сплати за 1 000 куб.м. природного газу - 3 884,78 грн, крім того ПДВ - 20 % - 776,96 грн, всього з ПДВ - 4 661,74 грн.
Відповідно до пункту 6.1. Договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Згідно з пунктом 7.1 Договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим Договором.
Пунктом 11.1. Договору встановлено, що Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін і діє в частині поставки газу з 01.08.2012 по 31.12.2012, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення.
Позивач свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі, поставив відповідачу природний газ на загальну суму 4 468 301,93 грн, що підтверджено відповідними актами приймання-передачі природного газу від 30.11.2012 на суму 2 037 500,29 грн та від 31.12.2012 на суму 2 430 801,64 грн (а. с. 16-17).
Натомість відповідач свої зобов'язання щодо своєчасного та повного внесення плати за Договором від 11.07.2012 №0113-БО купівлі-продажу природного газу належним чином не виконав.
Станом на 19.04.2013 відповідачем частково сплачено заборгованість у сумі 2 037 500,29 грн, внаслідок чого сума основного боргу складає 2 430 801,64 грн.
Заборгованість відповідачем погашена не була, що і стало причиною звернення позивача до суду із даним позовом.
Дослідивши всі представлені сторонами докази, наявні в матеріалах справи, та оцінивши їх в сукупності, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, судова колегія апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СГС плюс" визнає такою, що підлягає частковому задоволенню із частковим скасуванням рішення господарського суду першої інстанції у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з нижченаведених підстав.
Враховуючи наявність прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, місцевий господарський суд обґрунтовано застосував частину 2 статті 625 Цивільного кодексу України, та задовольнив позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 21485,36 грн.
Судова колегія також погоджується із висновками господарського суду першої інстанції щодо стягнення інфляційних втрат, які підлягають частковому задоволенню та з відповідача стягнено 6 505,80 грн, а в стягненні інфляційних витрат в сумі 2 430,80 грн відмовлено (а.с. 113).
Відповідно до статей 526, 625 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватись належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Також, з матеріалів справи вбачається, що позивачем, з посиланням на пункт 7.2. договору купівлі - продажу №0113 - БО від 11 липня 2012, нарахована пеня в розмірі 107 426,78 грн. та 7% штрафу в сумі 170 156,11 грн.
Стаття 83 Господарського процесуального кодексу України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Правовий аналіз цієї статі свідчить, що вона не є імперативною та застосовується за визначених умов на розсуд суду.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Крім того, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до частини 6 статті 20 Закону України "Про теплопостачання" у разі якщо тимчасово тариф на теплову енергію встановлено нижче її собівартості з урахуванням граничного рівня рентабельності, то орган, яким установлено цей тариф, повинен передбачити механізми компенсації цієї різниці в порядку, встановленому законодавством.
З матеріалів справи вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю "СГС плюс" надає послуги по централізованому опаленню та гарячому водопостачання населення міста Севастополя (460 будинків комунальної власності), установам бюджетної сфери (15 шкіл, 11 дитячих садків та 5 лікарень). Тариф на послуги опалення та гарячого водопостачання покриває фактичну собівартість на виробництво даного виду послуг для відповідача на 51%, в результаті чого утворюється різниця в тарифах по тепловій енергії, яку повинен компенсувати бюджет. Адміністрація зазначає, що своєчасність розрахунків за природний газ безпосередньо залежить від термінів відшкодування підприємству різниці в тарифах, на які товариство вплинути не може.
Суд враховує, що внаслідок невідповідності фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджені відповідним органом місцевого самоврядування постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2012р. № 517 "Про затвердження Порядку та умов надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та відведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування" (зі змінами та доповненнями) визначено порядок погашення заборгованості з різниці в тарифах.
Також слід звернути увагу, що в пункті 3 Постанови Кабінету Міністрів України №968 від 15 жовтня 2012 року "Про заходи щодо забезпечення розрахунків за спожитий імпортований природний газ" з метою підвищення відповідальності суб'єктів господарювання, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, за своєчасність розрахунків за використаний газ та забезпечення сталого проходження опалювального періоду 2012/13 року зокрема постановлено, національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" здійснювати постачання природного газу суб'єктам господарювання, що виробляють, постачають та транспортують теплову енергію, виключно в межах виділених лімітів за умови забезпечення ними стовідсоткових розрахунків за спожитий у минулих періодах поточного року природний газ за винятком сум заборгованості, яка виникла внаслідок різниці в тарифах відповідно до рішень (затверджених протоколів) територіальних комісій про узгодження обсягу заборгованості з різниці в тарифах, поданих згідно з пунктом 1 цієї постанови.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем надано відповідний протокол засідання Міжвідомчої територіальної комісії з погашення заборгованості підприємства паливно - енергетичного комплексу №9 від 27 грудня 2012 року, відповідно до якого було узгоджено суму заборгованості з різниці у тарифах на виробництво теплової енергії та її собівартості, яка склалась у товариства з обмеженою відповідальністю "СГС плюс" станом на 01 листопада 2012 року та очікувану суму у різниці у тарифах станом на 01 грудня 2012 року та узгоджено суму заборгованості за спожитий природний газ перед національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та спосіб її погашення.
Підсумовуючи викладене та зважаючи на те, що кінцевим споживачем основної кількості послуг, для забезпечення надання яких було поставлено природний газ, є населення, якому відповідач, згідно законодавства, не має можливості нараховувати штрафні санкції за несвоєчасне проведення розрахунків, а також те, що порушення зобов'язання відповідачем не потягло за собою значних збитків для позивача, тоді як сплата штрафних санкцій в даному випадку зачіпає не лише майнові інтереси відповідача, а і інші інтереси, зокрема, можливість постачання теплової енергії населенню та організаціям, колегія Севастопольського апеляційного господарського суду вважає за необхідне зменшити на 50% розмір застосованого позивачем штрафу до 85078,055 грн. та пені до 53713,39 грн.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 101, п.3 ч. 1 ст. 83, п. 2 ч.1 ст.103, п. 1 ч. 1 ст.104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СГС плюс" задовольнити частково.
2. Пункт 2 резолютивної частини рішення господарського суду міста Севастополя від 01 серпня 2013 року у справі №919/592/13 скасувати в частині стягнення пені в сумі 107426,78 грн та 7% штрафу у сумі 170156,11 грн.
Прийняти нове рішення, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:
Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю "СГС плюс" (99046, Севастополь, просп. Перемоги, 39,кв.3, ЄДРПОУ 32294088; р/р 26006704112402 в АТ "Райффазен Банк Аваль", МФО 380805, або з інших рахунків) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ЄДРПОУ 20077720, р/р 26001601004109 в ПАТ "Промінвестбанк, Києва, МФО 300012, або на інший рахунок) 2 597 584,25 з яких: заборгованість у розмірі 2 430 801,64 грн., інфляційні нарахування 6 505,80 грн у т.ч. пеню у розмірі 53713,39 грн., 7% штрафу у сумі 85078,055 грн. та 3% річних в розмірі 21485,36 грн.; а також 51 951,69 грн. судового збору. .
Господарському суду міста Севастополя видати накази.
Головуючий суддя В.І. Гонтар
Судді В.С. Голик
В.В.Сотула
Розсилка:
1. Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б.Хмельницького, 6,Київ ,01001)
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "СГС плюс" (вул. Ангарська, 10,Інкерман,Севастополь,99704)
( вул. Фрунзе, 1, м. Вінниця, 21001)