04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"24" жовтня 2013 р. Справа№ 910/10501/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іоннікової І.А.
суддів: Гаврилюка О.М.
Гончарова С.А.
секретар Джужа Р.Є.
за участю представників:
від позивача: Смолякова В.Ю. (представник за довіреністю)
від відповідача: Кравчук Ю.Д. (представник за довіреністю)
від третьої особи: не з'явився
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВОРЕЦЬ ГАЗ СЕРВІС"
на рішення господарського суду міста Києва
від 15.08.2013 р. у справі №910/10501/13 (суддя Чинчин О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВОРЕЦЬ ГАЗ СЕРВІС"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВОРЕЦЬ"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватне підприємство "АКАДЕМІЯ СТИЛЮ"
про визнання права власності
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТВОРЕЦЬ ГАЗ СЕРВІС" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВОРЕЦЬ" про визнання права власності на газопровід середнього тиску ПЕ - 123014,80 м.п., СТ-2817,60 м.п., СКЗ-1 шт., що був придбаний у Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВОРЕЦЬ" по Договору купівлі-продажу №27/03-2012 від 10.09.2012 року.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між ТОВ "ТВОРЕЦЬ ГАЗ СЕРВІС" та ТОВ "ТВОРЕЦЬ" 10.09.2012 року укладено Договір купівлі-продажу №27/03-2012, відповідно до якого відповідач продав, а позивач придбав відповідно до специфікації газопровід середнього тиску ПЕ - 123014,80 м.п., СТ-2817,60 м.п., СКЗ-1 шт. Позивач зазначає, що свої зобов'язання ТОВ "ТВОРЕЦЬ ГАЗ СЕРВІС" за договором купівлі-продажу виконало належним чином та станом на дату звернення з позовом сплатило відповідачу договірну вартість газопроводу в повному обсязі у розмірі 1956219 гривень. Враховуючи, що останній платіж за газопровід був здійсненний позивачем 16 квітня 2013 року, відповідач був зобов'язаний не пізніше 22.04.2013 року передати газопровід за актом приймання-передачі, але всупереч положенням Договору, відповідач безпідставно відмовляється передати позивачу газопровід за актом приймання-передачі.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.07.2013 року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватне підприємство "АКАДЕМІЯ СТИЛЮ".
Рішенням господарського суду міста Києва від 15.08.2013 р. у справі №910/10501/13 у задоволені позову відмовлено повністю.
Відмовляючи в позові, суд виходив з того, що позивачем не вірно обрано спосіб захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 15.08.2013 р. у справі №910/10501/13 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "ТВОРЕЦЬ ГАЗ СЕРВІС" право власності на газопровід середнього тиску ПЕ-123014,80 м.п., СТ-2817,60 м.п., СКЗ-1 шт., що був придбаний у Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВОРЕЦЬ" по Договору купівлі-продажу №27/03-2012 від 10.09.2012 року.
Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду (у складі колегії суддів: головуючого судді: Іоннікової І.А., суддів Зубець Л.П., Коротун О.М.) від 27.09.2013 р. у справі №910/10501/13 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВОРЕЦЬ ГАЗ СЕРВІС" до свого провадження, призначено розгляд справи на 24.10.2013 р.
Розпорядженням в.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2013 р. змінено склад колегії суддів.
23.10.2013 р. через відділ документального забезпечення від ПП "АКАДЕМІЯ СТИЛЮ" надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого 3-я особа не заперечує проти задоволення апеляційної скарги ТОВ "ТВОРЕЦЬ ГАЗ СЕРВІС".
23.10.2013 р. через відділ документального забезпечення від ТОВ "ТВОРЕЦЬ" надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого відповідач не заперечує проти задоволення апеляційної скарги ТОВ "ТВОРЕЦЬ ГАЗ СЕРВІС" та визнає позов ТОВ "ТВОРЕЦЬ ГАЗ СЕРВІС".
В судове засідання апеляційної інстанції представник третьої особи не з'явився.
Оскільки явка представників сторін, третьої особи у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення сторін, третьої особи про місце, дату та час судового розгляду, апеляційний суд визнав можливим розглядати справу у відсутність представника третьої особи.
Представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 15.08.2013 р. у справі №910/10501/13 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "ТВОРЕЦЬ ГАЗ СЕРВІС" право власності на газопровід середнього тиску ПЕ-123014,80 м.п., СТ-2817,60 м.п., СКЗ-1 шт., що був придбаний у Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВОРЕЦЬ" по Договору купівлі-продажу №27/03-2012 від 10.09.2012 року.
Представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 15.08.2013 р. у справі №910/10501/13 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "ТВОРЕЦЬ ГАЗ СЕРВІС" право власності на газопровід середнього тиску ПЕ-123014,80 м.п., СТ-2817,60 м.п., СКЗ-1 шт., що був придбаний у Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВОРЕЦЬ" по Договору купівлі-продажу №27/03-2012 від 10.09.2012 року.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.
10.09.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТВОРЕЦЬ" ("Продавець") та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТВОРЕЦЬ ГАЗ СЕРВІС" ("Покупець") укладено Договір купівлі-продажу №27/03-2012 (надалі - Договір №27/03-2012), відповідно до якого відповідач продав, а позивач придбав відповідно до специфікації газопровід середнього тиску ПЕ - 123014,80 м.п., СТ-2817,60 м.п., СКЗ-1 шт.
Пунктом 1.2. Договору №27/03-2012 визначено, що договірна вартість газопроводу, який є предметом Договору, складає 1956219 грн. Оплата здійснюється наступним чином: протягом п'яти робочих днів Покупець перераховує 50000 гривень на розрахунковий рахунок Продавця. Частину в сумі 1960212 гривень Покупець перераховує на розрахунковий рахунок продавця протягом 11 місяців рівними частинами.
Право власності на газопровід, що є предметом договору, переходить від Продавця до Покупця в момент вчинення 100% оплати коштів на рахунок Продавця, у розмірі зазначеному в п. 1.2. Договору (пункт 1.3 Договору № 27/03-2012).
Згідно з пунктом 1.4 Договору №27/03-2012, прийом-передача газопроводу здійснюється сторонами не пізніше 3 робочих днів після оплати Покупцем 100% його вартості.
За приписами ст. ст. 317, 319, 658 Цивільного кодексу України виключно власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном, лише власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, в т.ч. реалізує право його продажу, отже, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що продавцем майна за договором купівлі-продажу згідно ст. 655 ЦК України має бути лише власник.
Втім, як вбачається з матеріалів справи, 22.04.2013 р. між відповідачем, як продавцем, та ПП "АКАДЕМІЯ СТИЛЮ", як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого відповідач продав, а третя особа придбала газопровід середнього тиску ПЕ - 123014,80 м.п., СТ-2817,60 м.п., СКЗ-1 шт.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що свої зобов'язання ТОВ "ТВОРЕЦЬ ГАЗ СЕРВІС" за договором купівлі-продажу виконало належним чином та станом на дату звернення з позовом сплатило відповідачу договірну вартість газопроводу в повному обсязі у розмірі 1956219 грн.; враховуючи, що останній платіж за газопровід був здійсненний позивачем 16.04.2013 року, відповідач був зобов'язаний не пізніше 22.04.2013 року передати газопровід за актом приймання-передачі. Але, всупереч положенням Договору, відповідач безпідставно відмовляється передати позивачу газопровід за актом приймання-передачі. Також позивач зазначає, що внаслідок неправомірного продажу ТОВ "ТВОРЕЦЬ" газопроводу ПП "АКАДЕМІЯ СТИЛЮ", який на момент такого продажу вже належав ТОВ "ТВОРЕЦЬ ГАЗ СЕРВІС", останній фактично був неправомірно позбавлений права власності на нього.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (стаття 20 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно із статтею 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України, до яких, зокрема, відноситься визнання права. Аналогічні положення містить стаття 20 Господарського кодексу України.
З вищенаведеного вбачається, що чинним законодавством передбачено визнання права власності як спосіб судового захисту існуючих власників, які вже набули права власності та, відповідно, підставою звернення до суду є порушення або оспорення прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 статті 656 Цивільного кодексу України визначено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому
Виходячи зі змісту Договору купівлі-продажу №27/03-2012, предметом договору є купівля-продаж газопроводу середнього тиску ПЕ - 123014,80 м.п., СТ-2817,60 м.п., СКЗ-1 шт.
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Отже, укладений сторонами Договір купівлі-продажу №27/03-2012 є підставою виникнення у позивача права власності на газопровід середнього тиску ПЕ - 123014,80 м.п., СТ-2817,60 м.п., СКЗ-1 шт. на умовах, встановлених зазначеним Договором та при виконанні сторонами взятих на себе зобов'язань.
В силу п.1.3 Договору №27/03-2012 від 10.09.2012 р., право власності на газопровід перейшло від відповідача до позивача в момент здійснення останнім 100 % оплати вартості газопроводу на рахунок відповідача, яке відбулося 16.04.2013 р.
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не вірно обрано спосіб захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів, зазначивши при цьому, що захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів позивач мав здійснити шляхом зобов'язання відповідача виконати умови Договору купівлі-продажу №27/03-2012 від 10.09.2012 року щодо передачі газопроводу не пізніше 3 робочих днів після оплати покупцем 100% його вартості.
Проте, колегія суддів вважає, що твердження суду першої інстанції про неправильно обраний позивачем спосіб захисту права є помилковими, оскільки в силу положень ст. 392 ЦК України позивач, як власник майна, має право на пред'явлення позову про визнання його права власності, оскільки таке право не визнавалося відповідачем, що підтверджується укладенням між відповідачем, як продавцем, та ПП "АКАДЕМІЯ СТИЛЮ", як покупцем, договору купівлі-продажу від 22.04.2013 р.
Нормами ст. 41 Конституції України, ст. 321 ЦК України передбачено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, яке є непорушним, чи обмежений у його здійсненні.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 р. № 15-рп/2002у справі №1-2/2002 за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кампус Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положення ч. 2 ст. 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що ч. 2 ст. 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права будь-якими не забороненими законом засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Суб'єкти правовідносин, у т.ч. юридичні особи, у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на звернення до суду для захисту своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України. Держава має забезпечувати захист прав усіх суб'єктів правовідносин, в т.ч. у судовому порядку. Право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВОРЕЦЬ ГАЗ СЕРВІС" про визнання права власності на газопровід середнього тиску ПЕ-123014,80 м.п., СТ-2817,60 м.п., СКЗ - 1 шт., що був придбаний у Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВОРЕЦЬ" по Договору купівлі-продажу №27/03-2012 від 10.09.2012 р. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч.1 ст.104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права, крім того неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позову.
Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВОРЕЦЬ ГАЗ СЕРВІС" задовольнити.
Рішення господарського суду міста Києва від 15.08.2013 р. у справі №910/10501/13 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "ТВОРЕЦЬ ГАЗ СЕРВІС" право власності на газопровід середнього тиску ПЕ-123014,80 м.п., СТ-2817,60 м.п., СКЗ - 1 шт., що був придбаний у Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВОРЕЦЬ" по Договору купівлі-продажу №27/03-2012 від 10.09.2012 р.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВОРЕЦЬ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВОРЕЦЬ ГАЗ СЕРВІС" 39124 (тридцять дев'ять тисяч сто двадцять чотири) грн. 38 коп. судового збору за розгляд позовної заяви, 19562 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот шістдесят дві) грн. 19 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги.
Доручити господарському суду міста Києва видати наказ із зазначенням необхідних реквізитів сторін.
Матеріали справи №910/10501/13 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.
Головуючий суддя Іоннікова І.А.
Судді Гаврилюк О.М.
Гончаров С.А.
Повний текст постанови підписаний 31.10.2013 р.