Іменем України
"26" січня 2009 р.
справа № 20-7/061-5/187-11/084-2/672
За позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1
(АДРЕСА_1)
до відповідача: Приватного підприємства “Данай»
(99040, м. Севастополь, вул. Лоцманська, 3, кв. 51,
м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 57, кв.2),
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та
державної реєстрації об'єктів нерухомого майна» Севастопольської
міської Ради
(99001, м. Севастополь, вул. Папаніна, 1-А);
Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2
(АДРЕСА_2);
Приватного підприємства «ПрофПоліграфімпорт.ТВ»
(01000, м. Київ, пр. Визволителів, 19/а)
про стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 47685,96 грн.
шляхом звернення стягнення на нерухоме майно відповідача.
Суддя Шевчук Н.Г.
Представники сторін:
позивача - не з'явився, ОСОБА_1.;
відповідача-не з'явився, ПП "Данай";
третьої особи -не з'явився, КП "Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна" Севастопольської міської Ради;
третьої особи - Рендак С.А., довіреність № 63 від 20.01.09,ОСОБА_2;
третьої особи -не з'явився, ПП "ПрофПоліграфімпорт.ТВ";
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до приватного підприємства “Данай» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 47685,96 грн. У процесі розгляду спору 14.08.2003 позивач змінив позовні вимоги, просить стягнути цю заборгованість шляхом звернення стягнення на нерухоме майно відповідача: службові нежитлові приміщення загальною площею 124,2 кв.м., які розташовані у цокольному поверсі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (т.1, а.с. 41).
Ухвалою від 30.07.2003 позовна заява СПД ОСОБА_1 прийнята до розгляду суддею Ілюхіною Г.П. та порушено провадження у справі №20-7/061.
Ухвалою від 07.08.2003 на виконання розпорядження виконуючого обов'язки голови господарського суду міста Севастополя справа №20-7/061 прийнята до провадження суддею Антоновою І.В. з привласненням номеру 20-7/061-5/187.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 18.08.2003 позов СПД ОСОБА_1 задоволений у повному обсязі.
Постановою Вищого господарського суду України від 02.06.2004 рішення господарського суду міста Севастополя від 18.08.2003 по справі №20-7/061-5/187 скасоване з направленням справи на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя в іншому складі суду.
Ухвалою від 17.06.2004 справа №20-7/061-5/187 прийнята до провадження суддею Дмитрієвим В.Є. з привласненням номеру 20-7/061-5/187-11/084.
Ухвалою від 25.12.2008 на виконання розпорядження голови господарського суду міста Севастополя №156 від 24.12.2008 справа №20-7/061-5/187-11/084 прийнята до провадження суддею Шевчук Н.Г., справі привласнений номер №5020-7/061-5/187-11/084-2/672 та призначено її до розгляду на 08.01.2009.
Цією ж ухвалою до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучені: комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна» Севастопольської міської Ради, фізична особа - підприємець ОСОБА_2 та приватне підприємство «ПрофПоліграфімпорт.ТВ».
Представники позивача та відповідача у судові засідання 08.01.2009 та 26.01.2009 не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника третьої особи, суд -
встановив:
25.06.2003 між суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 та приватним підприємством «ПрофПоліграфімпорт.ТВ» (далі - боржник) був укладений договір поставки № б/н (т.1, а.с.7).
Відповідно до розділу 1 Договору СПД ОСОБА_1. зобов'язується поставити, а ПП «ПрофПоліграфімпорт.ТВ» -оплатити товар (консерви рибні) на загальну суму 72000,00 грн.
Згідно з пунктом 2.2 вказаного договору боржник зобов'язаний здійснити оплату поставленої продукції протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання товару.
01.07.2003 між суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (кредитор) та приватним підприємством “Данай» (поручитель) укладений договір поруки № 01 (далі - Договір) (т.1, а.с.8).
Відповідно до пунктів 1.1 - 1.2 Договору поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за виконання боржником зобов'язання з оплати до 07.07.2003 заборгованості за поставлений товар за умовами договору поставки від 25.06.2003, укладеного між кредитором та боржником, яка складає 72000,00 грн. Поручитель несе солідарну відповідальність спільно з боржником перед кредитором за виконання зобов'язань, вказаних у пункті 1.1 Договору.
Позивачем зобов'язання за договором виконані належним чином в повному обсязі, що підтверджується накладною №7 від 01.07.2003 (т.1, а.с.9) та довіреністю № 800025 від 30.06.2003 (т.1, а.с. 43).
Проте, боржник виконав зобов'язання з оплати товару лише частково, докази оплати товару на суму 47685,96 грн. відсутні.
Зазначене стало підставою для звернення суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до суду із позовом про стягнення заборгованості у сумі 47685,96 грн.
При первісному розгляді справи позивачем були змінені позовні вимоги, а саме: позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 47685,96 грн. шляхом звернення стягнення на нерухоме майно відповідача: службові нежитлові приміщення загальною площею 124,2 кв.м., які розташовані у цокольному поверсі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1. Ці ж вимоги (стягнення за рахунок майна) і є предметом спору при новому розгляді справи.
Суд вважає вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, договори від 25.06.2003 та 01.07.2003 укладалися на момент дії Цивільного кодексу УРСР (1963 року).
Згідно положень статей 161-162 Цивільного кодексу УРСР зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.
Згідно зі статтями 191-192 Цивільного кодексу УРСР за договором поруки поручитель зобов'язується перед кредитором іншої особи відповідати за виконання нею свого зобов'язання в повному обсязі або в частині. Порука може забезпечувати лише дійсну вимогу. Договір поруки повинен бути укладений у письмовій формі. Недодержання письмової форми тягне недійсність договору поруки. В разі невиконання зобов'язання боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до статті 175 Цивільного кодексу УРСР при солідарному обов'язку боржників кредитор вправі вимагати виконання як від усіх боржників разом, так і від кожного з них окремо, причому як повністю, так і в частині боргу. Кредитор, який не одержав повного задоволення від одного з солідарних боржників, має право вимагати недоодержане з решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, поки зобов'язання не погашено повністю. Виконання солідарного зобов'язання повністю одним з боржників звільняє решту боржників від виконання кредиторові.
Строк виконання зобов'язань боржника за договором від 25.06.2003 сплинув 07.07.2003.
Проте, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 47685 грн. за рахунок нерухомого майна відповідача, а саме службових нежитлових приміщень загальною площею 124,2 кв.м., які розташовані у цокольному поверсі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, необґрунтованими, виходячи з наступного.
Відповідно до умов договору поставки від 25.06.2003 ПП «ПрофПоліграфімпорт.ТВ» зобов'язується оплатити товар (консерви рибні), тобто, передати позивачеві грошові кошти у розмірі 72000,00 грн.
Предметом договору поруки № 01 від 01.07.2003 також є відповідальність за виконання ПП «ПрофПоліграфімпорт.ТВ» зобов'язання з оплати позивачу грошових коштів у розмірі 72000,00 грн.
Таким чином, судом встановлено, що підстав для задоволення позовних вимог про звернення стягнення за вказаним договором на нерухоме майно відповідача немає.
Суд також звертає увагу позивача на те, що звернення стягнення на майно боржника є заходом примусового виконання рішення суду, який застосовується після розгляду справи по суті та набрання рішенням законної сили. Вказані правовідносини регулюються законом України «Про виконавче провадження».
Крім того, матеріалами справи підтверджується, що майно відповідача, за рахунок якого позивач просить стягнути заборгованість, належить на праві власності третій особі - фізичній особі -підприємцю ОСОБА_2.
Відповідно до довідки-характеристики КП «Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна» № 8967 від 13.01.2004 приміщення загальною площею 130,6 кв.м., розташовані у цокольному поверсі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровані за ОСОБА_2.
На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити.
Суддя Н.Г.Шевчук
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України і підписано 30.01.2009.