36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
22 жовтня 2013 р. Справа № 917/1624/13
За позовом Карлівської районної спілки споживчих товариств, 39500, Полтавська область, м. Карлівка, вул. Леніна, 48
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, 39500, АДРЕСА_1
про стягнення 17900,00 грн.
Суддя Гетя Н.Г.
Представники до перерви:
від позивача: Колодка В.А., Козьора О.А., Максимова Л.І.
від відповідача: ОСОБА_5, ОСОБА_1
Представники після перерви:
від позивача: Козьора О.А.
від відповідача: не з'явився
Розгляд справи продовжується після перерв, оголошених відповідно до ст. 77 ГПК України в судових засіданнях 15.10.2013 року, 17.10.2013 року та 21.10.2013 року.
В судовому засіданні 22.10.2013 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 17900,00 грн. неустойки.
Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, уповноваженого представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, про що свідчить підпис останнього у протоколі судового засідання від 21.10.2013 року (а.с. 91). У попередніх судових засіданнях та наданому до суду відзиві на позовну заяву № 3/2 від 15.10.2013 року (а.с. 58-59) відповідач та його представник проти задоволення позову заперечували, посилаючись на сплату орендної плати згідно спірних договорів у повному обсязі та відсутність станом на 01.04.2013 року заборгованості по орендній платі. Крім того, відповідач вказує на те, що протягом користування спірним приміщенням ним були здійснені невід'ємні поліпшення майна на суму 83126,00 грн, які позивач відшкодовувати відмовляється. Також на думку відповідача, права позивача в даному разі не є порушеними, оскільки власником спірного приміщення на даний час, як і на момент подання позову до суду, є інша особа.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:
04.01.2012 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (відповідач, орендар) та Карлівською районною спілкою споживчих товариств (позивач, орендодавець) був укладений договір оренди об'єкта нерухомості (а.с. 10-12), на підставі якого відповідачеві в оренду була передана частина приміщення магазину площею 70 м2, що знаходиться по АДРЕСА_2, для її використання у роздрібній торгівлі. Разом із приміщенням відповідачеві у тимчасове користування було передано земельну ділянку, на якій знаходиться об'єкт оренди та яка прилягає до нього, загальною площею 0,200 га.
Одночасно на підставі договору оренди об'єкта нерухомості від 04.01.2012 року (а.с. 14-16) позивачем були передані відповідачеві в оренду складські (підсобні) приміщення магазину по АДРЕСА_2.
Факт передання позивачем відповідачеві в оренду приміщення магазину по АДРЕСА_2, а також складських (підсобних) приміщень вказаного магазину підтверджується копіями актів приймання-передачі б/н від 04.01.2012 року (а.с. 13, 17), підписаних сторонами на виконання п. 2.1. зазначених вище договорів.
Відповідно до п. 4.1. укладених між сторонами договорів ці договори діють з 04.01.2012 року до 04.01.2013 року включно. При цьому якщо орендар користується орендованим майном після закінчення строків договорів, договори вважаються укладеними на невизначений термін і кожна зі сторін має право відмовитись від договорів у будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за 1 місяць.
Згідно п. 2.2. спірних договорів об'єкти оренди повертаються орендодавцем орендареві за актом приймання-передачі, в якому сторони зазначають склад об'єктів оренди, їх стан на момент повернення, протягом 3 днів з моменту закінчення строку дії договору.
Як зазначається у позовній заяві, не зважаючи на закінчення термінів дії договорів, спірне приміщення в порушення ст. 785 ЦК України та п. 2.2. даних договорів за актом приймання-передачі відповідачем позивачеві не повернуто.
21.01.2013 року позивач звернувся до відповідача з листом за № 4 (а.с. 19), в якому вимагав звільнити орендоване приміщення в термін до 21.02.2013 року та передати його власнику за актом приймання-передачі у зв'язку з відмовою від орендних відносин між сторонами. Даний лист було отримано відповідачем 24.01.2013 року, про що свідчить наявна у справі копія повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 20).
20.02.2013 року позивач звернувся до відповідача з листом № 13 (а.с. 21), в якому повторно повідомив про припинення строку дії договору оренди та про необхідність звільнення приміщення в термін до 21.02.2013 року, а також попередив, що невиконання обов'язку стосовно повернення майна може потягнути за собою нарахування неустойки в порядку ч. 2 ст. 785 ЦК України. Даний лист був отриманий відповідачем 22.02.2013 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 22).
Матеріали даної справи свідчать про те, що в подальшому позивач неодноразово звертався до відповідача з листами, в яких вимагав звільнити орендоване приміщення та повідомляв його про нарахування неустойки на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України: лист № 22 від 18.03.2013 року, лист № 26 від 22.03.2013 року, лист № 49 від 30.04.2013 року, лист № 56 від 03.06.2013 року (а.с. 23-30).
Втім, як зазначається позивачем, спірне приміщення так і не було повернуто відповідачем, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 17900,00 грн. неустойки за невиконання обов'язку щодо повернення майна на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України.
Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші угоди (правочини), передбачені законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом ст. ст. 759-761, 763, 793 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди), а також особливості найму окремих видів майна. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі.
Згідно ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.
Відповідно до ст. 611 ЦК України законом або договором може бути передбачено право на односторонню відмову від зобов'язання, що має наслідком припинення зобов'язання.
Як було вказано вище, п. 4.1. спірних договорів встановлено право сторін на односторонню відмову від договірних зобов'язань у будь-який час після закінчення термінів їх дії у випадку, якщо орендар продовжує користуватись об'єктами оренди. Разом із тим, враховуючи специфіку орендних правовідносин та об'єктів оренди, повернення останніх власникові навіть за умови односторонньої відмови від зобов'язань в силу положень ч. 2 ст. 759 ЦК України та ч. 3 ст. 760 ЦК України має відбуватись із дотриманням порядку, визначеного спеціальними нормами чинного законодавства, зокрема ст. 795 ЦК України.
Правову позицію щодо необхідності застосування спеціальної норми ст. 795 ЦК України при розгляді справ зі спорів, що виникають з договорів оренди будівель або інших капітальних споруд, викладено також у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року за № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна".
Згідно ч. 2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Як було зазначено позивачем у позовній заяві та підтверджено його представниками в судових засіданнях, акт приймання-передачі майна в порядку п. 2.2. договорів сторонами не підписувався, у зв'язку з чим підстави вважати спірні договори припиненими в даному випадку відсутні. За таких обставин нарахування неустойки в порядку ч. 2 ст. 785 ЦК України є безпідставним, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.
У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.
Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -
В позові відмовити.
Повне рішення складено 28.10.2013 року.
Суддя Гетя Н.Г.