36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
10.10.2013р. Справа № 917/1093/13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торсат", вул. Дмитрівська, буд. 18/24, офіс 30, м. Київ, Україна, 01054
до Дочірнього підприємства "Скіпетр" Приватного багатопрофільного підприємства "Альянс", вул. Леніна, буд. 58/32 , м. Карлівка, Полтавська область, 39500
про стягнення 6 140,31 грн. (відповідно до зави про уточнення позовних вимог вх. канцелярії суду №14257 від 10.10.2013р.)
суддя Іваницький Олексій Тихонович
секретар судового засідання Жадан Т.С.
представники сторін:
від позивача: Маршавіна І.О. дов. №10/13 від 29.04.2013р.
від відповідача: Циба А.О.- директор
СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення 6 140,31 грн., за договором № 21 від 01.12.2011 року., із яких основний борг- 5905,00 грн., 3% річних - 235,31 грн.
10.10.2013 року від позивача за вх. канцелярії суду №14257 від 10.10.2013р надійшла заява про уточнення позовних вимог в частині стягнення суми 3% річних. Суд подану заяву прийняв задовольнив та разом з додатками залучив до матеріалів справи.
10.10.2013 року за вх. канцелярії суду №14292 від відповідача на виконання вимог попередніх ухвал суду надійшли додаткові докази. Суд подані докази прийняв та залучив до матеріалів справи.
З огляду на вищевикладене, а також достатністю документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши і оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, а також за результатами оцінки поданих сторонами господарського процесу доказів, у нарадчій кімнаті суд задовольняє позовні вимоги виходячи з наступного:
01 грудня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торсат" та Дочірнім підприємством "Скіпетр" Приватного багатопрофільного підприємства "Альянс"Відповідач було укладено Договір № 21 - ДТ про надання прав на ретрансляцію телевізійних програм каналу „Дом кино", „Карусель" (далі - Договір № 21 - ДТ ).
Відповідно до п. 1.1. укладеного Договору Позивач надавав Відповідачу невиключне право на ретрансляцію зазначеної програми телевізійного каналу в мережі кабельного телебачення Відповідача на території м. Карлівка (Полтавської області).
Відповідно до п. 6.1 Договору № 21 - ДТ Відповідач зобов'язується виплачувати Позивачу винагороду за надані права на зазначені програми телеканалів в розмірі і в порядку, визначеному в Додатку №1 до договору.
Згідно з п. 13 Доповнення № 1 до Договору № 21 - ДТ Сторони зобов'язуються щомісячно оформлювати двосторонні Акти виконаних робіт (послуг). Відповідач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за звітнім, надати Позивачу оформлений акт виконаних робіт (послуг). В разі неотримання Акту Позивачем, роботи (Послуги) вважаються виконаними (здійсненими). Позивачем були направлені на адресу Відповідача Акти виконаних робіт. Відповідач підписав та направив Позивачу Акти виконаних робіт за Договором №21-ДТ. Однак оплату за надані послуги Відповідач не здійснив, а Акти виконаних робіт не повернув Позивачу.
Згідно Додатку №1 до Договору № 21 - ДТ Позивач виставляв рахунки Відповідачеві за надані права, а Відповідач мав сплатити виставлені рахунки до 12 числа місяця наступного за звітнім на рахунок Позивача.
Протягом дії Договору Відповідач не виконав своїх договірних зобов'язань по виплаті винагороди за надані права по Договору № 21 - ДТ . В зв'язку з чим виникла заборгованість Відповідача перед Позивачем в розмірі 5 905,00 гривні станом на 13 травня 2013 року, що підтверджується актами взаєморозрахунків між Позивачем та Відповідачем.
Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статей 525-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п.11.3 Договору № 21 - ДТ Сторони мають право розірвати даний договір в односторонньому порядку, письмово попередив іншу сторону не менше ніж за 30 календарних днів до дати розірвання.
Позивачем була направлена претензія №764/10 від 11.10.2012 року, в якій повідомлялось про заборгованість по виплаті винагороди за вказаним Договором з вимогою погасити дану заборгованість. Однак, на дану вимогу Відповідач не відреагував, тому було направлено повторно претензію №826/11 від 12.11.2012 року з вимогою погасити суму заборгованості у розмірі 9 202, 00 гривні, з яких заборгованість по Договору № 21 - ДТ відповідно до акту взаєморозрахунків від 13 квітня 2013 року складає 5 905,00 гр.
Дія Договору № 21 - ДТ припинена з 01 листопада 2012 року на підставі Протоколу розірвання Договору від 01.11.2012 року.
Відповідно до п. 2 Протоколу розірвання від 01 листопада 2012 року до вказаного Договору Сторони погодились, що в разі, якщо будь-які фінансові зобов'язання Сторін не були виконані на дату припинення дії Договору, Сторона, яка має відповідні зобов'язання повинна виконати усі розрахунки із другою Стороною не пізніше 01 грудня 2012 року.
Позивачем був направлений Протокол розірвання договору, однак Відповідач не повернув підписаний Протокол розірвання вказаного Договору та не виконав своїх зобов'язань по оплаті винагороди відповідно до даного Протоколу до 01.12.2012 року.
Згідно з п.9.3. Договору № 21 - ДТ в разі припинення дії Договору, його положення зберігають свою силу для зобов'язань, що виникли на його основі та не були виконанні Сторонами в період дії Договору.
Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до п.7.1 Договору № 21 - ДТ за порушення зобов'язань передбачених Договором, Сторони несуть відповідальність у відповідності до чинного законодавства України.
Згідно з п.2 ст. 625 ЦК України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також: 3 відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку за весь час прострочення сума заборгованості з урахуванням 3 % річних складає 6 140,31 гривні(відповідно до заяви про уточнення позовних вимог).
Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Відповідно до, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом / статті 43 ГПК України.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач відповідно до статей 32-34,36,38 ГПК України надав належні докази, довів обставини на які він посилався як підставу своїх вимог та обґрунтував які дають підставу суду позов задовольнити повністю.
Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши подані додаткові докази, керуючись статтями 4 - 47, 22, 28, 32 - 34, 36, 43, 44 - 45, 471, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Скіпетр" Приватного багатопрофільного підприємства "Альянс" (вул. Леніна, буд. 58/32 , м. Карлівка, Полтавська область, 39500, код ЄДРПОУ 32583443) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торсат" ( вул. Дмитрівська, буд. 18/24, офіс 30, м. Київ, Україна, 01054, код ЄДРПОУ 30264135) заборгованість в розмірі 6 140,31 грн., з яких основна заборгованість- 5 905,00 грн., 3% річних - 235,31 грн., а також витрати на сплату судового збору в розмірі 1720,50 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ Іваницький О.Т.
Повне рішення складено 17.10.2013р.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.