29 жовтня 2013 року Справа № 5006/8/171/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. - головуючого,
Кочерової Н.О.,
Самусенко С.С. - доповідача,
розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на рішення та постанову господарського суду Донецької області від 15 травня 2013 року Донецького апеляційного господарського суду від 23 липня 2013 року
у справі№ 5006/8/171/2012
господарського судуДонецької області
за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
доПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз"
про стягнення 3 % річних у сумі 40 825 грн. 54 коп., пені в сумі 207 410 грн. 27 коп., інфляційних у сумі 47 172 грн. 43 коп.
за участю представників:
від позивача: Сидоренко А.С.від відповідача: Рубан Д.М.
У грудні 2012 року ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду із позовною заявою до ПАТ по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" про стягнення 296408, 24 грн., з яких 207410,43 грн. пені, 40825,54 грн. 3% річних та 48172,43 грн. інфляційних втрат у зв'язку з несвоєчасними розрахунками за договором купівлі-продажу природного газу №14/2115/11 від 30.09.2011.
Рішенням господарського суду Донецької області від 15.05.2013 (суддя Бокова Ю.В.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.07.2013 (судді: Діброва Г.І. - головуючий, Бойченко К.І., Стойка О.В.), позовні вимоги задоволено частково, стягнуто 3% річних у розмірі 35587,37 грн., пені - 53841,78 грн., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Крім того, виконання рішення від 15.05.2013 у справі №5006/8/171/2012 відстрочено на 6 місяців та суди дійшли висновку про можливість зменшення пені за ст.83 ГПК України.
ПАТ "НАК "Нафтогаз України" посилаючись на порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення в частині зменшення розміру пені на суму 125630,82 грн. та відстрочення виконання судового рішення, прийняти в цій частині нове рішення про стягнення суми пені та відмову у наданні відстрочки виконання судового рішення.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 30.09.2013 касаційну скаргу у справі №5006/8/171/2012 прийнято до провадження.
З дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
За статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Господарськими судами встановлено, що відповідач як покупець порушив свій обов'язок щодо повної та своєчасної оплати отриманого у жовтні 2011 - вересні 2012 природного газу за договором купівлі-продажу №14/2115/11 від 30.09.2011, укладеним із позивачем як покупцем. Вартість газу оплачена відповідачем з простроченням.
Здійснивши перерахунок пені, господарські суди попередніх інстанцій правомірно застосували норми ст.ст. 549, 611 ЦК України, 230-232 ГК України, ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та п.7.2 договору купівлі-продажу та дійшли до правильного висновку про доведеність позивачем позовних вимог, крім пені за зобов'язаннями жовтня, листопада 2011 року. Внаслідок пропуску позивачем спеціального річного строку позовної давності для нарахування пені згідно норм ч.2 ст.258, ч.2 ст.260 та ст.261 Цивільного кодексу України суди правомірно відмовили у задоволенні позовних вимог про стягнення пені за зобов'язаннями жовтня, листопада 2011 року.
Разом з тим, статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що суд має право зменшити розмір санкцій.
Відповідно до ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
За п.3 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Судами враховано, що основний борг погашений відповідачем до звернення позивача до суду, прострочення грошових зобов'язань за кожною місячною поставкою не є значним і позивачем не надано доказів настання для нього негативних наслідків, спричинених саме невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за спірним договором, заявлена до стягнення сума пені надмірно велика та така, що не відповідає наслідкам здійсненого відповідачем правопорушення.
Крім того, господарські суди попередніх інстанцій, на підставі здійсненого ними перерахунку та відповідно до приписів чинного законодавства, зокрема ст.625 ЦК України, умов зазначеного вище договору, частково стягнули з відповідача 3% річних у сумі 35587,37 грн. як плату за користування чужими грошовими коштами в період прострочення виконання відповідачем його грошового зобов'язання, та відмовили у стягненні інфляційних втрат згідно Методики розрахунку базового індексу споживчих цін, затвердженої Наказом Державного комітету статистики України від 27.07.2007 № 265.
Згідно п.6 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Господарські суди скористались правом, яке надано їм чинним процесуальним законодавством України та дійшли висновку про можливість відстрочити виконання судового рішення на 6 місяців.
За частиною другою ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Доводи скаржника щодо порушення та неправильного застосування судами норм права не знайшли свого підтвердження під час здійснення касаційного провадження.
Враховуючи встановлені судами обставини, касаційна інстанція вважає, що попередніми судовими інстанціями не порушено вимог законодавства при застосуванні норм ст. 83 ГПК України.
Відповідно до ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.07.2013 у справі №5006/8/171/2012 залишити без змін.
Головуючий суддя І. Плюшко
Судді: Н. Кочерова
С. Самусенко