29 жовтня 2013 року Справа № 914/1966/13
Вищий господарський суду України в складі колегії
суддів:Грейц К.В. - головуючого (доповідача), Бакуліної С.В., Глос О.І.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська фабрика гофротари"
на постановувід 10.09.2013
Львівського апеляційного господарського суду
у справі господарського суду Львівської області № 914/1966/13
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Волинська фабрика гофротари"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Галпін"
провизнання недійсною угоди про погашення заборгованості,
за участю представників: позивача - не з'явились
відповідача -Капаловська Н.Є., Ляшенко А.В.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 18.06.2013 (суддя Деркач Ю.Б.), залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 (колегія суддів у складі головуючого судді Гнатюк Г.М., суддів Кравчук Н.М., Мирутенка О.Л.), справу № 914/1966/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська фабрика гофротари", м. Нововолинськ, Волинської області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Галпін", м. Жидачів, Львівської області (далі - відповідач) про визнання недійсною угоди про погашення заборгованості від 30.06.2010, направлено за підсудністю до господарського суду Волинської області.
Ухвала та постанова мотивовані тим, що зобов'язаною стороною за угодою про погашення заборгованості є Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинська фабрика гофротари", а тому позовна заява підлягає розгляду в господарському суді Волинської області за правилами територіальної підсудності, визначеними ч. 1 ст. 15 ГПК України.
Не погоджуючись з ухвалою та постановою у справі, позивач в поданій касаційній скарзі просить їх скасувати, направити справу на розгляд до господарського суду Львівської області, посилаючись на неправильне застосування судами норм ч. 1 ст. 15, ч. 3 ст. 17, ст. 33 ГПК України, оскільки, на думку скаржника, угода про погашення заборгованості укладена сторонами для врегулювання правовідносин щодо поставки товару, за якими відповідні обов'язки мають кожна із сторін таких відносин, у зв'язку з чим зазначає, що позов у даній справі пред'явлено з дотриманням правил територіальної підсудності.
Представник скаржника не скористався своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції, про дату і час якого був належним чином повідомлений ухвалою Вищого господарського суду України від 21.10.2013.
Заслухавши пояснення присутніх у відкритому судовому засіданні представників відповідача, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з ч.1 ст. 15 ГПК України справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсною угоди про погашення заборгованості від 30.06.2010, відповідно до умов п. 2 якої боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинська фабрика гофротари" зобов'язується оплатити заборгованість шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Галпін" згідно визначеного сторонами графіку.
Отже, враховуючи, що зобов'язаною стороною за спірним договором є саме позивач у справі, юридична адреса якого на момент подання позову - 45400, Волинська обл., місто Нововолинськ, вул. Луцька, 25, господарські суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що дана справа повинна розглядатись господарським судом Волинської області.
Доводи скаржника відносно того, що угода про погашення заборгованості від 30.06.2010 є похідною та укладена для врегулювання відносин між сторонами у справі щодо поставки товарів, відхиляються колегією суддів, оскільки предметом даного спору є визнання недійснию угоди про погашення заборгованості, а не договору поставки.
Крім того, колегія суддів також погоджується з висновком апеляційного господарського суду щодо безпідставності посилань скаржника на порушення місцевим господарським судом норми ч. 3 ст.17 ГПК України, оскільки в даному випадку позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська фабрика гофротари" була подана з порушенням територіальної підсудності та помилково прийнята господарським судом Львівської області до свого провадження, у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування положень ч. 3 ст. 17 ГПК України, якою врегульовано випадок прийняття справи з додержанням правил підсудності та зміни підсудності в процесі розгляду справи.
Наведене свідчить, що під час прийняття ухвали та постанови у справі суди попередніх інстанцій не припустилися порушення або неправильного застосування норм чинного процесуального законодавства, а, отже, підстави для їх скасування або зміни та задоволення вимог касаційної скарги відсутні.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 у справі господарського суду Львівської області № 914/1966/13 залишити без змін.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська фабрика гофротари" залишити без задоволення.
Головуючий суддя К.В.Грейц
Судді С.В.Бакуліна
О.І.Глос