31 жовтня 2013 року Справа № 5006/17/83/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дерепи В.І. - головуючого, Бондар С.В., Палія В.В.
за участю повноважних представників:
позивачаСтанішевського І.С.
відповідача
розглянувши у відкритому засіданні касаційну скаргу на ухвалу Публічного акціонерного товариства НАК "Нафтогаз України" від 5 липня 2013 року господарського суду Донецької області
та постановувід 12 серпня 2013 року Донецького апеляційного господарського суду
у справі за заявою про№5006/17/83/2012 Комунального комерційного підприємства "Маріупольтепломережа" відстрочку виконання рішення місцевого господарського суду
за позовомПублічного акціонерного товариства НАК "Нафтогаз України"
доКомунального комерційного підприємства "Маріупольтепломережа"
простягнення заборгованості,
встановив:
Рішенням господарського суду Донецької області від 3 грудня 2012 року в даній справі, яке вступило в законну силу, позов задоволений частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг в сумі 32260836,92 грн., 1020638,90 грн. пені, 1347193,50 грн. штрафу, 689046,10 грн. 3% річних, 118423,44 інфляційних нарахувань, судовий збір. В задоволенні решти частини позовних вимог відмовлено.
У червні 2013 року відповідач звернулась до суду з заявою про відстрочку виконання вказаного рішення суду строком на два роки.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 5 липня 2013 року (суддя Шилова О.М.) заяву комунального комерційного підприємства "Маріупольтепломережа" про відстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області від 3 грудня 2012 року задоволено частково. Відстрочено виконання рішення господарського суду Донецької області від 3 грудня 2012 року строком на один рік.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12 серпня 2013 року вказану ухвалу суду залишено без змін.
У касаційній скарзі скаржник просить постанову суду апеляційної інстанції від 12 серпня 2013 року та ухвалу місцевого господарського суду від 5 липня 2013 року скасувати, як прийняті з порушенням норм процесуального права та прийняти нове рішення про відмову відповідачеві в задоволенні його заяви про відстрочку виконання рішення суду.
Перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами попередніх судових інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень норм процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони господарський суд, який видав виконавчий документ, розглядає це питання і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення, або роблять його неможливим у строк, або встановленим господарським судом способом.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору та інші обставини справи.
При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, а також необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.
З огляду на викладене, суд вважає, що місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний господарський суд, враховуючи існування реальних обставин, які позбавляють боржника можливості на час прийняття рішення по справі про стягнення суми боргу погасити ним цю суму боргу, обгрунтовано відстрочив виконання рішення господарського суду Донецької області від 3 грудня 2012 року в даній справі строком на один рік.
За таких обставин, суд вважає, що оскаржувані судові рішення попередніх судових інстанцій відповідають обставинам справи і вимогам закону, тому їх необхідно залишити без змін.
Доводи, викладені скаржником в касаційній скарзі, суд вважає необгрунтованими, оскільки вони спростовуються матеріалами справи та не відповідають вимогам діючого законодавства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Ухвалу господарського суду Донецької області від 5 липня 2013 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12 серпня 2013 року залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Головуючий, суддя В.І. Дерепа
Судді С.В. Бондар
В.В. Палій