29 жовтня 2013 рокум. Ужгород№ 2a-0770/2316/12
Закарпатський окружний адміністративний суд в особі судді Шешеня О.М., розглянувши справу в порядку письмового провадження за позовною заявою Управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області до Товариства з додатковою відповідальністю "Закарпатсько-галицьке шляхово-будівельне управління" про стягнення заборгованості, -
Управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю "Закарпатсько-галицьке шляхово-будівельне управління" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 4291,52 грн.
16.10.2013 року до суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи за його відсутності за наявними матеріалами справи. Представник позивача в даній заяві підтримав вимоги викладені в позовній заяві та просив задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився без поважних причин, в матеріалах справи містяться заперечення відповідача на позовну заяву, у відповідності до яких представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного. Представник відповідача в запереченні на позовну заяву (а.с. 85-87, Т.1) наголошує на тому, що ТДВ "Загалшляхбуд" не отримував повідомлень позивача про розрахунок фактичних витрат на доставку пільгової пенсії громадянину ОСОБА_1 Також, представник відповідача в наданих запереченнях (а.с.37-38, 85-87, 174, Т.1) вказує на те, що позивачем було пропущено строк звернення до суду. В доповненні до заперечення (а.с. 149-150) представник відповідача наголошує, що право на пенсію відповідно до ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" має особа, яка набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах до 01.01.1992 року, і після цієї дати не працювала на даних роботах. Особі, яка розпочала працювати на роботах, передбачених Списками до 01.01.1992 року і не набула необхідний стаж, що давав право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах та продовжила працювати після 01.01.1992 року, пенсія призначається відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Таким чином, представник відповідача наголошує, що підприємство не зобов'язане відшкодовувати витрати на виплату і доставку пільгових пенсій особам, які працювали на підприємстві до 01.01.1992 року (а.с. 150, Т.1). А тому, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
У відповідності до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Згідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи вище викладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що розпорядженням голови Міжгірської районної державної адміністрації "Про перереєстрацію Міжгірського шляхово-будівельного управління № 32" від 20.12.2001 року за № 513 (а.с. 8, Т.1) було проведено державну реєстрацію відповідача шляхом перетворення державного підприємства "Міжгірське шляхово-будівельного управління № 32" у Відкрите акціонерне товариство "Закарпатсько-галицьке шляхово-будівельне управління". Згідно п. 3 вказаного розпорядження, відповідач є правонаступником "Міжгірського шляхово-будівельного управління № 32" (а.с. 8, Т.1).
У відповідності п. 1.1. Статуту відповідача (а.с. 107-108, Т. 1) його засновано відповідно до наказу регіонального управління Фонду державного майна України по Закарпатській області від 19.12.2001 року за № 09-06/421, шляхом перетворення державного підприємства "Міжгірське шляхово-будівельного управління № 32" у Відкрите акціонерне товариство "Закарпатсько-галицьке шляхобудівельне управління". Згідно п. 1.5. Статуту відповідач є правонаступником усіх прав та обов'язків державного підприємства "Міжгірське шляхово-будівельного управління № 32".
Разом з тим, згідно з Статуту Товариства з додатковою відповідальністю "Загалшляхбуд" ( далі - ТзДВ) воно створене шляхом перетворення ВАТ "Закарпатсько-галицьке шляхобудівельне управління" та є його правонаступником.
А тому, ТзДВ "Загалшляхбуд" є правонаступником відповідача, який в свою чергу є правонаступником Державного підприємства "Міжгірське шляхово-будівельне управління № 32".
В період з травня 2001 року по грудень 2002 рік включно позивачем було проведено відповідну виплату пенсії за віком на пільгових умовах громадянину ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителю АДРЕСА_1, який працював електрогазозварювальником у Державному підприємстві "Міжгірське шляхово-будівельне управління № 32" з 27.04.1971 р. по 13.06.1991 р. з повним робочим днем, у відповідності до трудової книжки (а.с 11, Т.1) та наявних в матеріалах справи Довідок (а.с. 12-14, Т.1). Дана посада відноситься до Списку № 2. яка дає право громадянинові ОСОБА_1 на пенсію по віку на пільгових умовах відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Однак, за період з травня 2001 р. по грудень 2002 р. у відповідача виникла заборгованість по відшкодуванню виплати та доставки пенсій за віком на пільгових умовах на загальну суму 4291,52 грн., в тому числі: 2172,37 грн. - загальна сума виплаченої пенсії, 44,93 грн. - поштовий збір, 1274,48 грн. - штрафні санкції та 475,04 грн. - пеня.
Відповідно до п. 7.1 та 7.2 Розділу 7 Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх находження до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 03.06.1999 року №4-6 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 5 липня 1999 р. за № 436/3729 (зі змінами - Розділ 7 в редакції Постанови Пенсійного фонду № 5-2( 0272-00 ) від 21.03.2000 р.) (далі - Інструкція №4-6) платниками фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788-ХІІ (далі - Закон України 1788-ХІІ) до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України" 1788-ХІІ, є підприємства всіх форм власності та господарювання. Фактичні витрати на виплату пенсій за віком на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується для визначення частки в повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсії на пільгових умовах.
Згідно до п. 7.4 Інстркукції №4-6 розмір плати для підприємств визначається органами Пенсійного фонду України щорічно, до 20 січня поточного року, та протягом 10 днів з новопризначених пенсій згідно з додатком 5 на підставі відомостей органів соціального захисту населення, які подаються відповідному органу Пенсійного фонду до 10 січня наступного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії за формою згідно з додатком 6.
Пунктом 7.5 Інструкції №4-6 також передбачено, що підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду України суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України 1788-ХІІ, що призначені в минулих та поточному роках. Суми обчислюються підприємством самостійно в розмірі, що відповідає місячному розміру фактичних витрат на виплату і доставку пільгової пенсії за станом на 1 січня минулого року. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суми відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.) Пенсійний фонд України на підставі даних органів соціального захисту населення повідомляє про це підприємство в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Органи соціального захисту повідомляють відповідні органи Пенсійного фонду в 10-денний термін з дня виникнення цих обставин.
У відповідності до п. 7.6 Інструкції №4-6 несвоєчасно перераховані суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій вважаються недоїмкою та стягуються з нарахуванням пені з 26 числа поточного місяця, а за новопризначеними пенсіями з 26 числа наступного місяця.
Таким чином, виходячи з вищенаведених нормативно-правових норм, копії повідомлень за жовтень 2001 р., листопад 2001 р. (а.с. 191, Т.1), грудень 2001 р. (а.с. 192, Т.1) та 2002 рік про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України 1788-ХІІ (а.с. 121-130, Т.1) позивачем надсилалися відповідачеві поштовим зв'язком. Однак, нормативно-правовими актами не було зобов'язано позивача надсилати такі повідомлення рекомендованими або іншими видами поштових відправлень.
Разом з тим, протягом спірного періоду до відповідача надсилалися податкові повідомлення-рішення форми Ф про відшкодування пільгових пенсій відповідно до вимог Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (чинного на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон України №2181-ІІІ) (а.с. 185-186, 188-189, 193-196, 198-199, 201-202, 204-205, 207-212, 215-218, Т.1). Про отримання таких податкових повідомлень свідчить письмовий підпис відповідальних осіб підприємства у поштовому повідомленні про отримання кореспонденції (а.с. 187, 190, 200, 203, 206, 213-214, 219, Т.1).
Постановою правління Пенсійного фонду України за № 16-6 19.10.2001 р. затверджено нову Інструкцію про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, яка зареєстрована у Міністерстві юстиції України 29 листопада 2001 р. за № 998/6189 (далі - Інструкція №998/6189).
Пунктом 7.4 даної Інструкції №998/6189 передбачено, що посадові особи, які відповідають за нарахування сум, що підлягають відшкодуванню органам Пенсійного фонду України, щомісяця складають та надсилають платнику до 15 числа місяця, за який здійснюється відшкодування, повідомлення за формою згідно з додатком 7. Повідомлення має містити місячну суму такого зобов'язання. Розрахунок за формою згідно з додатком 10 надсилається платнику одночасно з повідомленням раз на рік у січні місяці та одночасно з першим повідомленням з новопризначених пенсій. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суми відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін), органи, що призначають пенсії, повідомляють відповідні органи Пенсійного фонду України в 10-денний термін з дня їх виникнення. Пенсійний фонд України на підставі даних органів, що призначають пенсії, повідомляє про це підприємство в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Сума до відшкодування вважається узгодженою у день отримання платником збору повідомлення. Протягом десяти календарних днів від дня отримання повідомлення підприємства зобов'язані сплатити зазначену суму. Даною нормою також не зобов'язано органи Пенсійного фонду України надсилати повідомлення заказними або рекомендованими листами.
Отримані податкові повідомлення-рішення (а.с. 187, 190, 200, 203, 206, 213-214, 219, Т.1) відповідач не оскаржував, а відтак сума боргу вважається узгодженою. Однак, відповідачем не було добровільно сплачено заборгованість по відшкодуванню виплати та доставки пенсій за віком на пільгових умовах на загальну суму 2172,37 грн.
Відповідно до підпункту 1.3 ст. 1 Закону України №2181-ІІІ податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), узгоджене платником податків або встановлене судом (арбітражним судом), але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 ст. 17 Закону України №2181-ІІІ передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків такої суми; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків такої суми; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків такої суми. Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1- 17.1.6 цього пункту, чи ні.
У відповідності до підпункту 5.2.1 пункту 2.2 ст. 5 Закону України №2181-ІІІ податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Абзацом 1 підпункту 5.2.2. пункту 5.2. ст. 5 Закону України №2181-ІІІ визначено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.
Відповідно до пп. 5.2.5. п. 5.2. ст. 5 Закону України №2181-ІІІ також встановлено, що з урахуванням строків позовної давності платник податків має право оскаржити до суду (арбітражного суду) рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню. Платник податків зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган про кожний випадок судового оскарження його рішень.
Згідно до пп. 16.1.1 п. 16.1. ст. 16 Закону України №2181-ІІІ після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
У відповідності до пп. 16.1.2. п. 16.1. ст. 16 Закону України №2181-ІІІ нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом; б) при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.
Відповідно до пп. 16.3.1 п. 16.3. ст. 16 Закону України №2181-ІІІ нарахування пені закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку.
Підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 статті 16 Закону України №2181-ІІІ пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Згідно до пп. 16.4.2. п. 16.4. ст. 16 Закону України №2181-ІІІ зазначений розмір пені діє щодо всіх видів податків і зборів (обов'язкових платежів), крім пені щодо порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється окремим законодавством.
Таким чином, на підставі вище викладеного, до боржника на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України №2181-ІІІ застосовано дві штрафні санкції, а саме: у відповідності до Рішення від 14.08.2002 р. на суму 844,28 грн. (а.с. 17) та у відповідності до Рішення від 23.09.2002 р. на суму 430,20 грн. (а.с. 15). Тобто в розмірах 10, 20 та 50 відсотків від узгодженої суми податкового зобов'язання в залежності від календарних днів затримки сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, відповідно до розрахунків штрафних санкцій (а.с. 25-26).
Рішення про застосування та стягнення сум штрафних санкцій від 14.08.2002 р. та від 23.09.2002 р. були надіслані боржнику, та отримані нам 15.08.2002 р. (а.с. 18) та 25.09.2002 р. (а.с. 16) відповідно, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Рішення про застосування та стягнення сум штрафних санкцій від 14.08.2002 р. та від 23.09.2002 р. відповідачем не були оскаржені. А тому, рішення про застосування та стягнення сум штрафних санкцій є узгодженими та підлягають обов'язковій сплаті відповідачем.
Разом з тим, до відповідача було застосовано на підставі ст. 16 Закону України №2181-ІІІ пеню в розмірі 475,04 грн., що підтверджується наданим позивачем розрахунком пені (а.с.27).
Щодо строків звернення позивача з адміністративним позовом до Закарпатського окружного адміністративного суду, то суд констатує наступне.
Пунктом 15.1.1 ст. 15 Закону України № 2181-ІІІ передбачено строки давності, а саме: 1095 днів (три роки) щодо самостійного визначення суми податкового зобов'язання податковим органом. Даною статтею не передбачено строки позовної давності щодо стягнення узгодженої суми боргу (тобто недоїмки в яку входять і фінансові санкції). Також, 09.07.2003 року прийнято Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 (далі - Закон України № 1058), який вступив в дію з 01.01.2004 року. Частиною 15 ст. 106 даного Закону України № 1058 передбачено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується. А тому, позивачем не було пропущено строку зверненя до суду.
Абзацом третім пункту 16 Прикінцевих положень Закону України № 1058 передбачено, що погашення заборгованості зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що виникла до 1 січня 2004 року і не погашена в установленому законом порядку, здійснюється відповідно до статті 106 цього Закону.
Відповідач в добровільному порядку не здійснив відшкодування позивачеві заборгованості по збору на обов'язкове державне пенсійне страхування по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пені та штрафних санкцій в сумі 4291,52 грн., а саме: 2172,37 грн. - загальна сума виплаченої пенсії, 44,93 грн. - поштовий збір, 1274,48 грн. - штрафні санкції та 475,04 грн. - пеня.
У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, а відтак підлягають до задоволення повністю.
Згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 17, 71, 86, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1.Позов Управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області до Товариства з додатковою відповідальністю "Закарпатсько-галицьке шляхово-будівельне управління" про стягнення заборгованості в сумі 4291,52 грн. - задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Закарпатсько-галицьке шляхово-будівельне управління" (вул. Грабовець, буд. 20, смт. Міжгір'я, Закарпатська область, 90000, р/р 260039026 в Міжгірському відділенні Ощадбанку № 7296, МФО 372084, код ЄДРПОУ 03450100) на користь Управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області заборгованість по збору на обов'язкове державне пенсійне страхування по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пені та штрафних санкцій в сумі 4291,52 (чотири тисячі двісті дев'яносто одну гривню п'ятдесят дві копійки) грн.
3.Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Суддя О.М. Шешеня