21 жовтня 2013 року 810/5443/13-а
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя: Головенко О.Д.,
при секретарі судового засідання Вишневському Ю.А.,
за участю:
представника позивача: Сліпенка Д.Л.
представника відповідача: Данильченка Д.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом Іноземного підприємства «Біазі Україна» до Київської митниці Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів -
Іноземне підприємство «Біазі Україна» звернулось до суду з позовом до Київської митниці Міністерства доходів і зборів України та просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 125130003/2013/110013/2 від 22.07.2013 про коригування митної вартості товарів.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що 22.07.2013 відповідачем було прийнято рішення № 125130003/2013/110013/2 про коригування митної вартості товарів, що надійшЛИ позивачу на умовах зовнішньоекономічного контракту № BU-CE/10/06/13, укладеного ним з турецькою компанією CELIKPAN ISI SISTEMLERI PAZARLAMA LTD.STI. щодо поставки радіаторів, аксесуарів та запасних частин до них власного виробництва.
Позивач вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості із застосуванням резервного методу, тобто за інформацією бази даних митних оформлень за кодами згідно УКТЗЕД є протиправним, оскільки було прийнято з порушенням визначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання.
На думку позивача ним було вірно визначена митна вартість товару із застосуванням 1-го методу, а саме за ціною контракту. Крім того вказує, що до митної декларації був наданий комплект обов'язкових документів для визнання митної вартості товару, передбачений ч. 1, 2 ст. 53 Митного кодексу України (надалі - МК України).
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні.
Зазначив, що оскаржуване рішення винесенні правомірно, оскільки метод визначення за ціною договору не застосовувався тому, що декларантом не подано додаткові документи для підтвердження митної вартості. Вказав, що резервний метод був використаний з урахуванням інформації, наявної в митному органі. Вважає, що перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачений ч. 3 ст. 53 МК України був дотриманий.
На думку відповідача рішеня № 125130003/2013/110013/2 від 22.07.2013 є законним та такими, що винесені в межах визначеного законом порядку.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач - Іноземне підприємство «Біазі Україна» здійснює господарську діяльність, пов'язану з продажем, встановленням та технічним обслуговуванням обладнання для опалення приміщень, а саме газових котлів, труб, радіаторів, запасних частин аксесуарів до них тощо.
10.06.2013 року між позивачем та турецькою компанією CELIKPAN ISI SISTEMLERI PAZARLAMA LTD.STI. укладено зовнішньоекономічний контракт № BU-CE/10/06/13, відповідно до умов якого суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності здійснює поставку радіаторів, аксесуарів та запасних частин до них власного виробництва на користь позивача за асортиментом та кількістю згідно замовлення покупця за цінами, вказаними у інвойсах, які є невід'ємними додатками до даного контракту.
02.07.2013 компанія CELIKPAN ISI SISTEMLERI PAZARLAMA LTD.STI. на виконання вищевказаного зовнішньоекономічний контракту відвантажила наступні товари:
Радіатори для центрального опалення з неелектричним нагрівом, з чорних металів, стальні панелі радіатори: арт. 11 - РК - (11/500/400/) - 10 шт.; арт. 11 - РК - (11/500/500/) - 10 шт.; арт. 11 - РК - (11/500/600/) - 20 шт.; арт. 11 - РК - (11/500/700/) - 55 шт.; арт. 11 - РК - (11/500/800/) - 10 шт.; арт. 11 - РК - (11/500/900/) - 10 шт.; арт. 11 - РК - (11/500/1000/) - 5 шт.; арт. 13 - РК - (11/500/1200/) - 5 шт.; арт. 12 - РККР - (22/500/500/) - 120 шт.; арт. 12 - РККР - (22/500/600/) - 90 шт.; арт. 12 - РККР - (22/500/700/) - 20 шт.;арт. 12- РККР - (22/500/800/) - 150 шт.; арт. 12 - РККР - (22/500/900/) - 60 шт.; арт. 12 - РККР - (22/500/1000/) - 150 шт.; арт. 12 - РККР - (22/500/1100/) - 8 шт.; арт. 12 - РККР - (22/500/1200/) - 90 шт.; арт. 12 - РККР - (22/500/1400/) - ЗО шт.; арт. 12 - РККР - (22/500/1600/) - 30 шт.; арт. 12 - РККР - (22/500/1800/) - 12 шт.; арт. 12 - РККР - (22/500/2000/) - 12 шт. загальна кількість становить 1017 штук.
22.07.2013 позивачем для митного оформлення товарів було надано вантажну митну декларацію № 125130003/2013/817661, відповідно до якої митна вартість вищевказаних товарів була визначена ним за ціною зовнішньоекономічного контракту № BU-CE/10/06/13 від 10.06.2013 та становила 33 065,00 доларів США, що дорівнює 264 288,72 грн.
На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару і обраного методу її визначення позивач одночасно з вантажною митною декларацією подав митному органу документи, а саме декларацію митної вартості товару № 125130003/2013/817643 від 22.07.2013; зовнішньоекономічний контракт № BU-CE/10/06/13 від 10.06.2013; інвойс від 02.07.2013 № 002468-69 на загальну суму 31 145,86 доларів США; пакувальний лист від 02.07.2013 до вищевказаного інвойсу № 002468-69; сертифікат про походження товару від 03.07.2013 № 0718958; коносамент GCL/GEM/ODS/130475 СМR № 3487; платіжне доручення № 77 від 21.06.2013 про перерахування коштів в сумі 15 572,84 доларів США у якості оплати за радіатори згідно укладеного контракту; платіжне доручення №78 від 26.06.2013 про перерахування коштів в сумі 15 572,84 доларів США у якості оплати за радіатори згідно укладеного контракту; довідку про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами (про відсутність за межами України валютних цінностей та майна) від 01.07.2013 та облікову картку суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності № 125/2012/0000457.
У день подачі вантажно митної декларації відповідачем з метою визначення митної вартості задекларованих товарів було витребувано у позивача ряд документів, а саме виписки, прайси, специфікації, копії експортної декларації, експортні висновки, виписки бухгалтерської документації покупця стосовно відчуження, про що є відповідний запис на зворотному боці декларації митної вартості товару.
Проте позивач пояснив, що увесь перелік документів надати не міг, оскільки не мав виписки бухгалтерської документації стосовно відчуження цього товару в минулому, тому як товар завозився вперше. Крім того у судовому засідання пояснив, що для отримання додаткових прайсів, специфікацій та експортної декларації потрібен був час більший ніж 10 днів.
Однак, враховуючи відсутність документів, що були запитані відповідачем у позивача ним було винесено оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару № 125130003/2013/110013/2 від 22.07.2013 у сторону збільшення.
Частиною 1 ст. 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ч. 7, 8 ст. 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
На підставі вказаних норм позивач звернувся до митного органу із відповідною заявою разом з додатковими документами, а саме прайс-листом на товари, що декларувались виробником товарів турецькою компанією CELIKPAN ISI SISTEMLERI PAZARLAMA LTD.STI., завірений у Торгово-промисловій палаті м. Бурса, Туречина 04.08.2013; висновок Державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» від 07.08.2013 за № 12/381; експортну митну декларацію виробника товарів турецької компанії CELIKPAN ISI SISTEMLERI PAZARLAMA LTD.STI. № GE від 02.07.2013.
Як вбачається з висновку Державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» від 07.08.2013 за № 12/381, державним підприємством було зроблено моніторинг цін на аналогічну продукцію в мережі інтернет, перевірено рівень цін на продукцію на сайті фірми-виробника CELIKPAN ISI SISTEMLERI PAZARLAMA LTD.STI., а також напряму отримано підтвердження ціни від фірми-виробника CELIKPAN ISI SISTEMLERI PAZARLAMA LTD.STI. (Туречина), що відповідають ціні заявленою позивачем.
Відповідно до ч. 9 ст. 55 МК України у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.
Однак, додаткові подані документи не стали підставою для підтвердження заявленої митної вартості товару, оскільки позивачем не надано документи у повному обсязі, а саме видаткові накладні.
З огляду на вищевказане суд зазначає таке. Стаття 53 МК України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. Так, відповідно до ч. 2 цієї статті документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
-декларація митної вартості, що подається у випадках та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості (у випадку, коли такі витрати не включені до складу митної вартості;
-зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
-рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі- продажу);
-якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
-за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
-транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
-копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
-якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Усі наявні та обов'язкові документи були надані митному органу під час здійснення митного оформлення товарів.
Разом з тим, ч. 3 ст. 53 МК України передбачає виключний перелік підстав, за яких митним органом можуть бути затребувані додаткові документи. До таких випадків належать: 1) у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки; 2) якщо такі документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 3) якщо такі документи не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
В такому випадку декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, виключний перелік яких зазначений у ч. 3 ст. 53 МК України.
Позивачем на виконання вимог митного органу були надані усі наявні документи, крім видаткових накладні, однак, оскільки товари ввозився вперше, то деякі з них у позивача були відсутні.
Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
На думку суду надані позивачем документи містили усю необхідну інформацію про вартість товару та транспортних послуг, а також реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, суд дійшов висновку, що митним органом не доведено правомірності свої дій при винесенні рішення про коригування митної вартості товарів № 125130003/2013/110013/2 від 22.07.2013 із застосуванням резервного методу.
Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Міністерства доходів і зборів України про коригування митної вартості № 125130003/2013/110013/2 від 22.07.2013.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Іноземного підприємства «Біазі Україна» судовий збір в сумі 823 (вісімсот двадцять три) грн. 78 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Головенко О.Д.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 25 жовтня 2013 р.