29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"28" жовтня 2013 р.Справа № 924/714/13
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., розглянувши матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ
до Красилівського підприємства теплових мереж м. Красилів Хмельницької області
про стягнення 512 744,09 грн. заборгованості в т.ч. 455 866,33 грн. основного боргу, 36407,93 грн. пені, 17 587,67 грн. 3% річних та 2 882,16 грн. інфляційних нарахувань
Представники сторін:
позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю від 18.01.13р. № 14-17
відповідача: ОСОБА_2 начальник підприємства
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 17.07.2013р. у справі №924/714/13 позов задоволено частково та стягнуто із Красилівського підприємства теплових мереж на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 455866,33 грн. основного боргу, 36 407,93 грн. пені, 17 587,67 грн. - 3% річних, 10 197,24 грн. - судового збору.
01.08.2013 р. на виконання рішення видано відповідний наказ.
16.10.2013р. відповідач звернувся із заявою про відстрочку виконання рішення суду від 17.07.2012р. терміном до 01.01.14р. В обґрунтування заяви зазначає, що відповідач є єдиним теплопостачальним підприємством міста Красилова, що забезпечує послугами з централізованого опалення та гарячого водопостачання усі бюджетні установи, заклади освіти, культури, охорони здоров'я та населення. Альтернативи підприємству немає. Відмічає, що своєчасне виконання рішення суду ускладнене, оскільки підприємство функціонує за принципом самофінансування, а коштів, що надходять від господарської діяльності, недостатньо для виконання судового рішення. Вказує, що різниця в тарифах (субвенція з державного бюджету) станом на 01.10.13р., що буде перерахована ПАТ "НАК "Нафтогаз України" шляхом взаєморозрахунку за спожитий природній газ складає 2 200,1 тис. грн. Дебіторська заборгованість підприємства становить 563 тис. грн. Також звертає увагу, що у випадку негайного виконання рішення господарського суду будуть заблоковані рахунки, підприємство не зможе нормально функціонувати, що призведе до погіршення фінансового стану підприємства та до банкрутства. У випадку стягнення коштів за рішенням суду підприємство втратить можливість отримати різницю в тарифах. На підтвердження своїх доводів відповідачем подано копію розрахунку обсягу заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію. Також відповідачем до заяви долучено доказ про часткову сплату боргу в сумі 5000грн. (пл.дор. № 294 від 30.09.13р.).
Представник позивача в судовому засіданні та позивач у направленій на адресу суду письмовій позиції проти відстрочення рішення суду від 17.07.13р. заперечують та зазначають, що заборгованість за вказаним рішенням суду виникла з вини саме відповідача, оскільки останній був зобов'язаний вжити всіх можливих заходів для належного та вчасного виконання своїх договірних зобов'язань в порядку ст.526 ЦК України, ст. 193 ГК України. Позивач звертає увагу суду на те, що підприємство позивача свою господарську діяльність лише у 1-у півріччі 2013 року завершило з чистим збитком у 10 561 296,00 тис, грн., що підтверджується Звітом про фінансові результати. При цьому, чистий прибуток позивача склав 0,00 тис, грн. Зауважує, що господарська діяльність позивача обтяжена відстроченими податковими зобов'язаннями, довгостроковим банківськими кредитами, іншими забезпеченнями та зобов'язаннями, що станом на кінець першого півріччя 2013 року в сумі склали 33 444 102, тис, грн.
Враховуючи тяжкий фінансовий стан позивача, а також інфляційні процеси, що наразі відбуваються в державі, вважають за неможливе та недоцільне задовольняти заяву відповідача та відстрочувати виконання судового рішення. Крім того, у позивача відсутні відомості, які б підтверджували наявну загрозу банкрувства Відповідача, відсутність в останнього коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення. До того ж з доводів, викладених відповідачем у своїх запереченнях та поясненнях по даній справі, а також з установчих документів відповідача вбачається, як вважає, що останній веде активну господарську діяльність з постачання пари та гарячої води, надання послуг з опалення, має достатні для сплати заборгованості в сумі 522 941,33грн. кошти на своїх банківських рахунках та майно, на яке можна звернути стягнення для виконання рішення суду у строки, встановленими чинним законодавством. На думку позивача, все вищевикладене свідчить про відсутність будь-яких підстав, які б могли ускладнити або унеможливити виконання судового рішення, а тому у даному випадку обставини для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення відсутні, а тому він не вбачає жодних виняткових обставин, які могли б бути підставами для надання судом відстрочки виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 17.07.13 у справі № 924/714/13. Звертають увагу суду, що тарифи на природний газ, теплову енергію та послуги з їх постачання встановлюються на законодавчому рівні уповноваженими на те державою органами, що виключає можливість прийняття таких обставин, як підстави для надання відповідачу відстрочки виконання рішення по справі № 924/714/13. Наголошують, наслідком невчасних та неповних розрахунків контрагентів позивача за надані ним послуги стало залучення позивачем довгострокових кредитів, обтяження за якими станом на перше півріччя 2013 року становлять 20186 266,00 тис, грн., що підтверджується Консолідованим балансом підприємства Позивача станом на 30.06.13р. Загалом же довгострокові зобов'язання і забезпечення діяльності позивача становлять 38 409 162, 00 тис. грн.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. 121 ГПК України, просять у задоволенні заяви Красилівського підприємства теплових мереж про відстрочку виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 17.07.13 у справі № 5024/714/13 відмовити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримує заяву про відстрочку виконання рішення.
Оцінюючи доводи представників сторін та матеріали заяви, судом приймається до уваги наступне.
Відповідно до ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження".
Згідно ч.1 ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Відповідно до п.7.2 постанови пленуму ВГС України від 17.10.12р. №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Аналіз наведеного вище свідчить про те, що відстрочка або розстрочка виконання рішення суду чи зміна способу його виконання можлива лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Визначальним фактором є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення. Крім цього, повинні враховуватись інтереси сторін, їх матеріальний стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи.
Таким чином, виходячи із зазначеного законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Встановлення та підтвердження факту наявності виключних обставин, на які посилається заявник, можливо лише внаслідок сукупного аналізу відповідних доказів щодо наявності зазначених обставин, що безпосередньо впливають на можливість виконання рішення суду останнім у момент звернення рішення до виконання.
Відповідач у своїй заяві посилається на те, що підприємство перебуває у скрутному фінансовому становищі, що зумовлено відсутністю бюджетного фінансування на компенсацію різниці в тарифах, значним розміром дебіторської заборгованості, тощо.
Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Заявником не подано в матеріали справи доказів на підтвердження факту скрутного матеріального становища та відсутності надходжень коштів від своїх контрагентів та населення для подальшого розрахунку перед стягувачем.
Наданий заявником розрахунок заборгованості з різниці в тарифах по тепловій енергії не може бути підставою для задоволення заяви відповідача, оскільки сам по собі не свідчить про скрутне становище боржника та не підтверджує наявності обставин, які б ускладнювали виконання рішення у визначений строк. Додане до заяви платіжне доручення № 294 від 30.09.13р. про часткове погашення боргу в сумі 5000грн. судом оцінюється критично, оскільки є неспіврозмірним із сумою боргу, стягнутою рішенням від 17.07.13р. ( 455 866,33грн.).
При розгляді даної заяви судом також враховуються можливі негативні наслідки для позивача при затримці виконання рішення у встановлений строк.
Таким чином, враховуючи надані відповідачем та позивачем пояснення та докази, суд приходить до висновку, що заява відповідача від 16.10.2013 року про відстрочку виконання рішення суду не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні заяви Красилівського підприємства теплових мереж від 16.10.2013р. про відстрочку виконання рішення по справі № 924/714/13 від 17.07.2013р. відмовити.
Суддя М.Є. Муха
віддруковано 1 примірник до матеріалів справи