Рішення від 29.10.2013 по справі 908/3217/13

номер провадження справи 6/63/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Запоріжжя

29.10.2013 Справа № 908/3217/13

За позовом Комунального підприємства „Дніпрорудненські теплові мережі" (вул. Комсомольська, буд. 11, м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, 71630)

До Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 71630)

Про стягнення суми 5 779 грн. 74 коп.

Суддя Місюра Л.С.

За участю представників :

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

Розглянувши матеріали справи за позовом Комунального підприємства „Дніпрорудненські теплові мережі" м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Дніпрорудне Василівского району Запорізької області, про стягнення суми 5 779 грн. 74 коп., суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію за період з жовтня 2009 року по вересень 2011 року в сумі 5 779 грн. 74 коп., на підставі договору № 17/19-т на послуги з теплопостачання від 15.10.2009 року.

Від позивача надійшла заява, в якій він просить суд вважати правильним ідентифікаційним номером відповідача № НОМЕР_1.

Заява позивача була прийнята судом, оскільки не суперечить чинному законодавству.

Позивач надав суду письмові пояснення, де вказав наступне: 15.10.2009 року між позивачем та відповідачем був укладений договір "На постачання теплової енергії" № 17/19-Т. Відповідно до умов договору, позивач зобов'язується надати теплову енергію до торгового павільйону, розташованого на території Дніпрорудненського міського ринку, а відповідач зобов'язується оплатити спожиту теплову енергію за встановленими тарифами у строки, передбачені договором. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» (надалі Закон): тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання; споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору; суб'єкти відносин у сфері теплопостачання - фізичні та юридичні особи незалежно від організаційно-правових форм та форми власності, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії, теплосервісні організації, споживачі, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування; теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Згідно п. 7 ст. 13 Закону, до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання віднесено встановлення для відповідної територіальної громади в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності, крім тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках комбінованого виробництва теплової і електричної енергії. Відповідно до п. 6 ст. 19 та п. 11 ст. 24 Закону, споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію та додержуватись вимог договору та нормативно-правових актів. Відповідно до п. 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 року № 1198 (надалі Правила), розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності(відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. Відповідно до пп.1, 5 п. 40 Правил, споживач теплової енергії зобов'язаний дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору і вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію. При проведенні нарахувань за відпущену теплову енергію Позивачем застосовувались тарифи на теплову енергію, які були затверджені рішеннями виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради: № 295 від 09.12.2008 року, які складають: плата за спожиту теплову енергію - 405,24 грн. за 1 Гкал та місячна абонентська плата за обслуговування приєднаного теплового навантаження (протягом календарного року) - 27475,16 грн. 1 Гкал/год; рішення № 06 від 19.01.2010 року, які складають: плата за спожиту теплову енергію (протягом опалювального періоду) - 473,33 грн. за 1 Гкал. та абонентська плата за обслуговування приєднаного теплового навантаження (протягом календарного року) - 29 270,16 грн. 1 Гкал/год ; рішення № 204 від 17.08.2010 року, які складають: плата за спожиту теплову енергію - 475,06 грн. за 1 Гкал. та абонентська плата за обслуговування приєднаного теплового навантаження (протягом календарного року) - 34 981,12 грн. 1 Гкал/год. За період з жовтня 2009 року по вересень 2011 року (включно) Позивач надав теплову енергію на об'єкт Відповідача, відповідно до актів про відпуск комунальних послуг, а саме: за жовтень 2009 року на суму 173 грн. 06 коп.; за листопад 2009 року на суму 209 грн. 53 коп.; за грудень 2009 року на суму 391 грн. 90 коп.; за січень 2010 року на суму 616 грн. 72 коп.; за лютий 2010 року на суму 525 грн. 67 коп.; за березень 2010 року на суму 435 грн. 74 коп.; за квітень 2010 року на суму 118 грн. 61 коп.; за травень 2010 року на суму 104 грн. 41 коп.; за червень 2010 року на суму 104 грн. 41 коп.; за липень 2010 року на суму 104 грн. 41 коп.; за серпень 2010 року на суму 104 грн. 41 коп.; за вересень 2010 року на суму 104 грн. 41 коп.; за жовтень 2010 року на суму 268 грн. 63 коп.; за листопад 2010 року на суму 243 грн. 83 коп.; за грудень 2010 року на суму 514 грн. 22 коп.; за січень 2011 року на суму 694 грн. 42 коп.; за лютий 2011 року на суму 699 грн. 59 коп.; за березень 2011 року на суму 542 грн. 82 коп.; за квітень 2011 року на суму 219 грн. 05 коп.; за травень 2011 року на суму 124 грн. 78 коп.; за червень 2011 року на суму 124 грн. 78 коп.; за липень 2011 року на суму 124 грн. 78 коп.; за серпень 2011 року на суму 124 грн. 78 коп.; за вересень 2011 року на суму 124 грн. 78 коп., а всього на суму 6 799 грн. 74 коп. Нарахування плати за надані послуги, відповідно до п. 5.6. Договору, проводились розрахунковим способом за затвердженою методикою, у відповідності до параметрів об'єктів, що зазначені в додатку до договору та підписані відповідачем. Пункт 5.10 договору передбачає, що представник споживача, щомісяця, до 2-го числа місяця повинен з'явитися до енергопостачальної організації для підписання Акту про надання послуг. В разі неявки споживача для підписання акту, він вважається дійсним, підписаний тільки з боку енергопостачальної організації. Згідно п. 6.1 та п. 6.2 оплата за спожиту теплову енергію провадиться виключно в грошовій формі відповідно до затверджених тарифів, в повному обсязі в термін до 15 числа місяця, за який виконано розрахунок. За спожиту теплову енергію відповідач повинен був сплатити позивачу за період з жовтня 2009 року по вересень 2011 року (включно) 6 799 грн. 74 коп., відповідно до виставлених рахунків: № 2195 від 31.10.2009 року на суму 173 грн. 06 коп.; № 2259 від 30.11.2009 року на суму 209 грн. 53 коп.; № 2561 від 31.12.2009 року на суму 391 грн. 90 коп.; № 111 від 31.01.2010 року на суму 616 грн. 72 коп.; № 312 від 28.02.2010 року на суму 525 грн. 67 коп.; № 537 від 31.03.2010 року на суму 435 грн. 74 коп.; № 703 від 30.04.2010 року на суму 118 грн. 61 коп.; № 946 від 31.05.2010 року на суму 104 грн. 41 коп.; № 1164 від 30.06.2010 року на суму 104 грн. 41 коп.; № 1297 від 31.07.2010 року на суму 104 грн. 41 коп.; № 1642 від 31.08.2010 року на суму 104 грн. 41 коп.; № 1938 від 30.09.2010 року на суму 104 грн. 41 коп.; № 2230 від 31.10.2010 року на суму 268 грн. 63 коп.; № 2365 від 30.11.2010 року на суму 243 грн. 83 коп.; № 2556 від 31.12.2010 року на суму 514 грн. 22 коп.; № 2823 від 31.01.2011 року на суму 694 грн. 42 коп.; № 117 від 28.02.2011 року на суму 699 грн. 59 коп.; № 252 від 31.03.2011 року на суму 542 грн. 82 коп.; № 452 від 30.04.2011 року на суму 219 грн. 05 коп.; № 712 від 31.05.2011 року на суму 124 грн. 78 коп.; № 954 від 30.06.2011 року на суму 124 грн. 78 коп.; № 1298 від 31.07.2011 року на суму 124 грн. 78 коп.; № 1539 від 31.08.2011 року на суму 124 грн. 78 коп.; № 1965 від 30.09.2011 року на суму 124 грн. 78 коп. Всі рахунки щомісяця розносились та вручались відповідачу або його представникам кур'єрською службою позивача, відповідно до Книг обліку та доставки вихідної кореспонденції. Позивач, відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, виконав свої зобов'язання у повному обсязі, скарг та претензій від Відповідача, стосовно якісні та кількості отриманої теплової енергії від нього не надходило. Відповідач виконав свої зобов'язання частково, з жовтня 2009 року по вересень 2011 року (включно) сплатив за поставлену теплову енергію 1020 грн., що підтверджується наступними платіжними документами: прибутковим касовим ордером №1424 від 02.02.2010 року на суму 720 грн.; прибутковим касовим ордером №12526 від 12.09.2011 року на суму 300 грн. Таким чином, сума боргу відповідача перед позивачем станом на момент звернення становить 5 779 грн. 74 коп. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 264 Цивільного кодексу України - перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Доказами визнання відповідачем свого боргу, що являється підставою для переривання перебігу позовної давності, є проведення відповідачем платежів 02.02.2010 року та 12.09.2011 року, без зазначення призначення (періоду) платежу. Законність зарахування платежів, внесених відповідачем, для погашення в першу чергу існуючої заборгованості підтверджується висновками постанови Вищого господарського суду України від 14.04.2005 року по справі № 11/274(12/5), а саме «…так як аналіз чинного законодавства говорить про те, що питання віднесення платежу, у призначенні якого не зазначено періоду, в якому ці послуги чи товар надані, законодавством не зовсім чітко регламентовано. Тому такий період згідно з роз'ясненням Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради України має визначатись одержувачем відповідно до умов договору між платником та одержувачем коштів таким чином: Якщо порядок зарахування коштів врегульовано у договорі між платником та одержувачем коштів - згідно з положенням договору. Якщо відповідні застереження відсутні у договорі та у разі заборгованості, в тому числі, що підлягає стягненню на підставі судових рішень, платежі мають відноситись на погашення заборгованості в хронологічному порядку, тобто починаючи з такої, що виникла у найдавніший період, до повного її погашення (лист № 06-10/10-1215 від 29.10.2004).» Відповідно до приписів ст. ст. 5, 6 Господарського процесуального кодексу України, з метою досудового врегулювання спору, 04.12.2012 року на адресу відповідача, рекомендованим листом, була направлена претензія про повернення боргу № 25 вих.№05/2625 від 28.11.2012 року. Пред'явлена до відповідача претензія була ним проігнорована, відповідь на претензію не надано. 03.10.2011 року відповідач припинив здійснення підприємницької діяльності у торговому павільйоні, розташованому на території Дніпрорудненського міського ринку, і із зазначеного періоду нарахування за теплову енергію йому припинилось. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, місце проживання та реєстрації ФОП ОСОБА_1 визначено - АДРЕСА_1. До теперішнього часу, місце перебування відповідача позивачу не відомо, за адресою реєстрації кур'єрську кореспонденцію ні хто не приймає, двері ні хто не відчиняє. За таких обставин, позивачем самостійно був складений акт звірки, який 04.10.2013 року було направлено на адресу відповідача рекомендованим листом.

Розгляд справи відкладався в зв'язку з неявкою відповідача.

29.10.2013р. розгляд справи продовжений та прийнято рішення.

До судового засідання від позивача надійшла заява, в якій він просить суд розглянути справу за відсутністю його представника.

Заява позивача приймається судом, оскільки не суперечить чинному законодавству.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника позивача.

В матеріалах справи міститься Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 17328989 від 08.10.2013 року, згідно якого ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1

Ухвала суду про порушення провадження у справі від 30.09.2013 року була отримана відповідачем, про що свідчить відповідна відмітка про отримання на повідомленні про вручення поштового відправлення, яка знаходиться в матеріалах справи.

Ухвала суду про відкладення розгляду справи була надіслана відповідачу з поштовим повідомленням, що підтверджується виписками з Журналу реєстрації вихідної кореспонденції, фіскальними чеками, Реєстрами на відправлення рекомендованої кореспонденції та списками згрупованих поштових відправлень вид рекомендованих листів, поданих в Запоріжжя-1, які знаходяться в матеріалах справи.

Поштове відділення не повернуло суду повідомлення про вручення або не вручення відповідачу ухвали суду про відкладення розгляду справи від 16.10.2013р.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (повідомленою суду позивачем в позові, та за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно пункту 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006р., до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи вважаються належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Таким чином, у суду є достатні докази направлення цієї ухвали відповідачу у справі.

Відповідач, повідомлений про місце, день та час розгляду справи, в порядку, передбаченому ГПК України, в судове засідання двічі не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані судом документи не надав, проти позову не заперечив.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документі не надані.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача (в судовому засіданні 16.10.2013р.), суд вважає, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав:

15.10.2009 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 17/19-т на послуги з теплопостачання, з додатками (надалі - договір).

За умовами п. 1.1 договору позивач (теплопостачальна організація за договором) зобов'язався поставляти відповідачу (споживачу за договором) послуги з теплопостачання в необхідних для нього обсягах, а відповідач зобов'язався оплачувати отримані послуги тепло постання за встановленими тарифами у строки, передбачені цим договором.

В пункті 3.2.1 договору зазначено, що споживач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати послуг по теплопостачанню в об'ємах та в строки, передбачені договором, сплачувати послуги по теплопостачанню в строки, передбачені цим договором по встановленим тарифам, які діяли в розрахунковому періоді.

Відповідно до умов п. 6.1 договору, розрахунки за послуги з теплопостачання проводяться на підставі актів на відпуск комунальних послуг виключно в грошовій формі у відповідності із встановленими тарифами.

В п. 6.2 договору сторони визначили, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплату рахунків за надані послуги відповідач зобов'язаний проводити на розрахунковий рахунок позивача у повному обсязі у строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 6.3 договору передбачена можливість відповідача здійснити попередню оплату.

В пункті 5.10 договору сторони передбачили, що відповідальний представник споживача щомісяця, не пізніше 2 числа місяця, наступного за звітним, являється в енергопостачальну організацію для оформлення та підписання акту на відпуску послуг по теплопостачанню. При неявці представника споживача акт вважається дійсним, якщо він підписаний тільки представником енергопостачальної організації.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги з теплопостачання за період з жовтня 2009 року по вересень 2011 року на загальну суму 6 799 грн. 74 коп., що підтверджується відповідними актами на відпуск комунальних послуг за вказаний період та рахунками на оплату № 2195 від 31.10.2009р., № 2259 від 30.11.2009р., № 2561 від 31.12.2009р., № 111 від 31.01.2010р., № 312 від 28.02.2010р., № 537 від 31.03.2010р., № 703 від 30.04.2010р., № 946 від 31.05.2010р., № 1164 від 30.06.2010р., № 1297 від 31.07.2010р., № 1642 від 31.08.2010р., № 1938 від 30.09.2010р., № 2230 від 29.10.2010р., № 2365 від 30.11.2010р., № 2556 від 31.12.2010р., № 2823 від 31.01.2011р., № 117 від 28.02.2011р., № 252 від 31.03.2011р., № 452 від 30.04.2011р., № 712 від 31.05.2011р., № 954 від 30.06.2011р., № 1298 від 31.07.2011р., № 1539 від 31.08.2011р. та № 1965 від 30.09.2011р.

За умовами п. 3.2.1 договору, відповідач взяв на себе зобов'язання виконувати умови та порядок оплати послуг з теплопостачання в обсягах та у строки, передбачені договором; оплачувати послуги з теплопостачання у строки, передбачені даним договором, за встановленими тарифами, що діють протягом розрахункового періоду.

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач взяті на себе зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, поставив відповідачу теплову енергію, яка була прийнята відповідачем.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав належним чином, надані позивачем послуги з теплопостачання оплатив частково, в сумі 1 020 грн., що підтверджується прибутковими касовими ордерами № 1424 від 02.02.2010р. та № 12526 від 12.09.2012р.

Вартість отриманих послуг з теплопостачання на суму 5779 грн. 74 коп. відповідачем не була оплачена.

Згідно до ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суду не було надано доказів сплати відповідачем заборгованості в сумі 5 779 грн. 74 коп.

Згідно ст. ст. 526 ЦК України та 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання, відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України, припиняються виконанням, проведеним належним чином.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за отримані послуги з теплопостачання в сумі 5779 грн. 74 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судовий збір покладається на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 22, 44 - 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентиф. номер № НОМЕР_1, р/р невідомі) на користь Комунального підприємства „Дніпрорудненські теплові мережі" (вул. Комсомольська, буд. 11, м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, 71630; код ЄДРПОУ 32597943; р/р № 26009059270001 в АКБ „Індустріалбанк", МФО 313849) основний борг в сумі 5 779 (п'ять тисяч сімсот сімдесят дев'ять) грн. 74 коп. та судовий збір в сумі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. Надати наказ.

Повне рішення складено: 29.10.2013р.

Суддя Л.С. Місюра

Попередній документ
34458820
Наступний документ
34458823
Інформація про рішення:
№ рішення: 34458822
№ справи: 908/3217/13
Дата рішення: 29.10.2013
Дата публікації: 01.11.2013
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Запорізької області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги