ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/14398/13 03.10.13
Господарський суд міста Києва в складі:
головуючого судді Привалова А.І.
при секретарі Сай А.С.
розглянувши справу № 910/14398/13
за позовом приватного акціонерного товариства «Поліпласт»;
до товариства з обмеженою відповідальністю «Спар-Центр»;
про стягнення 45881,43 грн.
Представники сторін:
від позивача: Грицай Ю.М., довіреність б/н від 22.07.2013р.;
від відповідача: не з'явився.
обставини справи:
До Господарського суду міста Києва звернулось приватне акціонерне товариство «Поліпласт» (надалі - позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Спар-Центр» (надалі - відповідач) про стягнення 45881,43 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов Договору про переведення боргу від 20.10.2009р. та додаткової угоди до нього у строк до 30.09.2010р. повністю не сплатив борг, визначений вказаним договором, внаслідок чого на даний час існує заборгованість перед позивачем у сумі 45881,43 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2013р. порушено провадження у справі № 910/14398/13 та призначено її розгляд на 19.09.2013р.
Присутній в судовому засіданні 19.09.2013р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, з підстав наведених у позові, та надав витребувані судом докази.
Представник відповідача подав клопотання про продовження строку вирішення спору та відкладення розгляду справи, посилаючись на те, що відповідач не мав змоги завчасно знайти первинні документи і перевірити обґрунтованість позовних вимог, оскільки бухгалтерські документи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, знаходяться в архіві у м. Дніпропетровську.
Представник позивача проти відкладення розгляду справи заперечував.
Проте, враховуючи обставини справи та мотиви клопотання відповідача, господарський суд приходить до висновку про доцільність його задоволення і продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів.
Відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду оголошено перерву до 03.10.2013р. о 14 год. 40 хв.
Крім того, ухвалою від 19.09.2013р. продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів.
Присутнім у судовому засіданні 03.10.2013р. представником позивача підтримано заявлені позовні вимоги з посиланням на обставини, зазначені в позовній заяві.
Відповідач вимоги суду, викладені в ухвалі про порушення провадження від 29.07.2013р. не виконав, письмовий відзив на позов не надав, представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, про що свідчить розписка представників сторін, в якій останніх повідомлено про оголошення перерви в засіданні суду та призначення наступного судового засідання на 03.10.2013р.
Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.
Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
01.02.2009р. між АТЗТ «Поліпласт» (за договором - постачальник) та ЗАТ «КСтрейдінг» (за договором - покупець) було укладено Договір поставки № 72 з додаками до нього, за яким у покупця виникла заборгованість за отримані товари в сумі 266 076,57 грн.
20.10.2009р. ЗАТ «КСтрейдінг» (за договором - первісний боржник), відповідачем (за договором - новий боржник) та позивачем (за договором - кредитор) уклали Договір про переведення боргу, який регулює відносини, пов'язані зі зміною боржника у зобов'язанні, що виникло з Договору поставки № 72 від 01.02.2009р. (надалі іменується - «основний договір»), укладеного між первісним боржником та кредитором.
Відповідно до п.п. 2, 3 Договору про переведення боргу від 20.10.2009р., первісний боржник переводить на нового боржника грошове зобов'язання у розмірі 266076,57 грн., що виник на підставі основого договору. Сума грошового зобов'язання на момент укладення цього договору підтверджується актом звіряння взаєморозрахунків між кредитором та первісним боржником, який є невід'ємною частиною цього договору. Новий боржник зобов'язаний сплатити зазначену суму кредитору на умовах, визначених у Додатковій угоді до даного договору, яка укладається між новим боржником та кредитором.
У п. 4 договору встановлено, що кредитор не заперечує проти зміни первісного боржника новим боржником в основному договорі і, підписуючи зі своєї сторони договір, дає згоду на переведення боргу в порядку та на умовах, визначених договором.
Відповідно до п.п. 9, 10 договору, останній вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін, та діє до 31 грудня 2010 року.
У відповідності з умовами Договору про переведення боргу від 20.10.2009р., між позивачем та відповідачем було підписано Додаткову угоду, в якій сторони узгодили графік погашення заборгованості відповідачем, починаючи з листопада 2009 року по вересень 2010 року включно.
При цьому, відповідач зобов'язався сплачувати з листопада 2009 року по серпень 2010 року по 25000,00 грн. щомісяці та у вересні 2010 року - 16076,57 грн.
Відповідач у період з 05.05.2010р. по 18.11.2010р. частково повернув позивачу товар на загальну суму 20195,14 грн., що підтверджується накладними про повернення товару, перелік яких наведений у позовній заяві та копії яких наявні в матеріалах справи.
Водночас, відповідач в порушення взятих на себе Договором про переведення боргу від 20.10.2009р. зобов'язань заборгованість сплатив частково в розмірі 200 000,00 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем на день розгляду справи становить 45881,43 грн. (266076,57 - 200000 - 20195,14).
Згідно з приписами ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Приписами статті 520 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.
Згідно ст. 521 Цивільного кодексу України, форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу.
Судом встановлено факт заміни в основному зобов'язанні первісного боржника на нового боржника за згодою кредитора, яке здійснено шляхом укладення в належній формі, з погодженням усіх необхідних умов, Договору про переведення боргу від 201.10.2009р.
Отже, в результаті переведення боргу, позивач отримав право вимагати виконання основного зобов'язання, визначеного умовами Договору поставки № 72 від 01.02.2009р., від нового боржника - відповідача в тій самій мірі, в якій ці зобов'язання повинен був виконати первісний боржник.
Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечений факт існування заборгованості в сумі 45881,43 грн., яка виникла за товар, отриманий на підставі Договору поставки № 72 від 01.02.2009р., та не надано належних доказів її повної оплати, відтак позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 45881,43 грн. підлягає задоволенню.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Спар-Центр» (01004, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4-А; код ЄДРПОУ 36148976) на користь приватного акціонерного товариства «Поліпласт» (52064, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Сурсько-Літовське, вул. Польова, 56; код ЄДРПОУ 24424934) 45881 грн. 43 коп. - боргу, 1720 грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 10.10.2013р.
Суддя А.І. Привалов