І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И [1]
30 жовтня 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі: головуючого судді: Прокопчук Н.О.
суддів: Мазурик О.Ф.,Росік Т.В.
при секретарі: Мурга М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03 вересня 2013 року
за матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації про зобов'язання вчинити дії ,-
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03.09.2013 року ОСОБА_1 відмовлено у відкритті провадження за її позовом до Київської міської державної адміністрації про зобов'язання вчинити дії з підстав непідсудності спору суду цивільної юрисдикції.
Не погодившись з такою ухвалою судді ОСОБА_1.,подала апеляційну скаргу,в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила ухвалу судді скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала з підстав наведених в ній.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно до змісту позовної заяви ОСОБА_1 просила зобов'язати Київську міську державну адміністрацію відновити площу земельної ділянки та передати технічні матеріали кадастрової справи до територіального органу центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Відповідно до п.п. 6-7 Постанови № 3 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» при вирішенні питань, пов'язаних із компетенцією судів у спорах, що виникають із земельних відносин, судам слід ураховувати роз'яснення, викладені в пунктах 2 і 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7«Про практику застосу-вання судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» (із змінами і доповненнями, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2), а також Рішення Конституційного Суду України від 01 квітня 2010 року № 10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів „а", „б", „в", „г" статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому суди мають виходити з того, що згідно зі статтями 13 і 14 Конституції України, статтями 177, 181, 324 і главою 30 ЦК земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава і територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах із метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок. Отже, суд має з'ясувати, є спір приватноправовим або публічно-правовим; чи виник спір із відносин, урегульованих нормами цивільного права, чи пов'язані ці відносини зі здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності; чи виник спір щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень при реалізації ним управлінських функцій у сфері земельних правовідносин.
Земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК, статті 2, 5 Земельного Кодексу України; далі - ЗК). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.
Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК розглядаються в порядку цивільного судочинства. Це стосується, наприклад, позовів про визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо видання дозволу на виготовлення (розроблення) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вирішення інших питань, що відповідно до закону необхідні для набуття і реалізації права на землю, про надання чи передачу земельної ділянки у власність або користування чи не вирішення цих питань, припинення права власності чи користування землею (статті 116, 118, 123, 128, 131, 144, 146, 147, 149, 151 ЗК та інші), крім спорів, передбачених частиною першою статті 16 Закону України від 17 листопада 2009 року № 1559-VI «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», про цивільну відповідальність за порушення земельного законодавства (статті 210, 211 ЗК), про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок (стаття 212 ЗК).
Однак, при постановленні ухвали, суддя зазначені роз'яснення Пленуму ВССУ не урахував,не визначився із характером виниклих правовідносин та не обгрунтував своїх висновків щодо публічно-правового характеру спору, тому ухвала судді підлягає скасуванню з передачею питання про відкриття провадження у справі на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити .
Ухвалу судді Шевченківського районного суду м. Києва від 03 вересня 2013 року скасувати з передачею питання на новий розгляд.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді
Справа № 761/22599/13-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/13721/2013
Головуючий у суді першої інстанції: Гриньковська Н.Ю.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Прокопчук Н.О.