Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції: Притула Н.Г.
№ 22-ц/796/13465/2013 Доповідач: Шебуєва В.А.
30 жовтня 2013 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва
в складі: головуючого-судді Шебуєвої В.А.,
суддів Українець Л.Д., Оніщука М.І.,
при секретарі Телятник І.М.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 червня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», треті особи: Національний банк України, Уманський районний відділ державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції Черкаської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про розірвання кредитного договору, визнання припиненими договорів поруки та пункту договору застави,-
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11 червня 2013 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ «КБ «Надра»), треті особи: Національний банк України, Уманський районний відділ державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції Черкаської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про розірвання кредитного договору, визнання припиненими договорів поруки та пункту договору застави.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове про розірвання договору кредитування комерційного автотранспорту №171/МКІД/2007-90, укладеного 11 червня 2007 року між ним та ВАТ КБ «Надра», а також розстрочити виплату залишку заборгованості за договором строком на 5 років зі сплатою заборгованості рівними частинами щомісячно. Посилається на те, що судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи. На думку апелянта, звертаючись до суду із позовом про стягнення з нього заборгованості за договором кредитування комерційного автотранспорту, ПАТ «КБ «Надра» фактично відмовився від виконання зобов'язань. Відтак, договір кредитування комерційного автотранспорту відповідно є розірваним на підставі ч. 3 ст. 651 ЦК України.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити.
Представник ПАТ «КБ «Надра» просить відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
В судове засідання треті особи та їх представники не з'явилися, повідомлені про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у їх відсутність.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 11 червня 2007 року між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра», (банк) та ОСОБА_1 (позичальник) був укладений договір кредитування комерційного автотранспорту №171/МКЦ/2007-980. Відповідно до умов договору банк надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти в розмірі 78 740,00 грн. строком до 01 червня 2012 року зі сплатою позичальником за користування кредитними коштами 19,5% річних (а. с. 5-7).
Відповідно до п.1.1.2 договору метою кредитування було придбання автотранспортного засобу.
Позивач ОСОБА_1 за кредитні пошти придбав транспортний засіб марки «Рено», 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1.
Пунктом 3.1.1 договору передбачено, в забезпечення виконання позичальником зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків та інших платежів, передбачених цим договором, можливих штрафних санкцій, ОСОБА_1 передає в заставу автотранспортний засіб, придбаний ним у ПП «Мидас-Автогруп» за договором купівлі-продажу № ЧК/11-07 від 23 травня 2007 року.
11 червня 2007 року та 21 червня 2007 року між ВАТ КБ «Надра» (кредитор) ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно (поручителі) було укладено договори поруки, відповідно до яких поручителі поручилися перед банком за належне виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань, що витікають з договору кредитування комерційного автотранспорту» №171/МКЦ/2007-980 від 11 червня 2007 року.
08 квітня 2008 року о 14 год. 40 хв. на автодорозі Тальне-Умань в с.Білашки Тальнівського району сталася пожежа, внаслідок якої було пошкоджено транспортний засіб марки «Рено», 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1. Також вказаний транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень внаслідок дорожньо-транспорних пригод, які мали місце 25 березня 2008 року на 211 км. + 50 м. автодороги Золотоноша-Сміла-Умань та 11 серпня 2008 року на 63 км. автодороги Київ-Одеса біля с. Гребінки.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 14 червня 2009 року за позовом ВАТ «КБ «Надра» було стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно на користь ВАТ «КБ «Надра» заборгованості за договором кредитування комерційного автотранспорту №171/МКЦ/2007-980 в сумі 83 624,31 грн. (а. с. 15).
ОСОБА_1 порушив перед судом питання про розірвання договору кредитування комерційного автотранспорту від 11 червня 2007 року на підставі ст. 652 ЦК України у зв'язку із істотною зміною обставин; розстрочення виплати залишку заборгованості за договором строком на 5 років зі сплатою заборгованості рівними частинами в сумі 1 058,81 грн. щомісячно; визнання припиненим п. 3.1.1 оспорюваного договору про заставу автомобіля «Рено», 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1; визнання припиненим договорів поруки, укладених між ВАТ КБ «Надра», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Обґрунтовує свої вимоги тим, що придбаний за кредитні кошти автомобіль був пошкоджений у дорожньо-транспортній пригоді та внаслідок пожежі. Також неможливість виконувати зобов'язання за кредитним договором пов'язана з хворобою його дочки. Подальше виконання договору порушує співвідношення його майнових інтересів та позбавляє того, на що він розраховував при укладенні договору.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Відповідно до ч. 2 ст. 652 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про розірвання договору кредитування комерційного автотранспорту суд першої інстанції виходив з того, що позивачем ОСОБА_1 не було доведено суду визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України умов, необхідних для розірвання кредитного договору у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.
Також, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про розстрочення виплати залишку заборгованості за договором; визнання припиненим п.3.1.1 оспорюваного договору та договорів поруки, укладених між ВАТ КБ «Надра», ОСОБА_2 та ОСОБА_3, як похідних від вимог про розірвання договору кредитування комерційного автотранспорту.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
При цьому, вимоги про розірвання договору кредитування комерційного автотранспорту з підстав, визначених ч. 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом ОСОБА_1 не заявляв, а тому зазначені підстави не були предметом перевірки суду першої інстанції.
Відповідно до положень ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції (ч. 1 ст. 303 ЦПК України).
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги на розірвання договору кредитування комерційного автотранспорту внаслідок односторонньої відмови від договору ПАТ КБ «Надра» є безпідставними, оскільки позов про розірвання договору було заявлено з інших підстав.
Колегія суддів відхиляє посилання та порушення судом першої інстанціїч. 3 ст. 651 ЦК України.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. Судом було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, дана вірна оцінка зібраним доказам по справі, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції не встановлено.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 червня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді