І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И [1]
30 жовтня 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого судді: Прокопчук Н.О.
суддів: Мазурик О.Ф.,Росік Т.В.
при секретарі: Мурга М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 31 липня 2013 року
в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1,третя особа : ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 31 липня 2013 року зазначений позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди 28 166.23 грн., судові витрати у розмірі 1 468 грн. ,5000 грн. витрат на правову допомогу, а на користь держави - 281.66 коп. судового збору.
В задоволенні позову в інший частині відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового, яким зменшити розмір відшкодування матеріальної шкоди та зобов'язати ОСОБА_2 надати йому автомобіль для проведення відновлювального ремонту на спеціалізованому СТО. Апелянт вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим. Зазначає, що не оспорючі своєї вини у ДТП, він не погоджується із визначеним розміром матеріальних збитків, вважає, що автомобіль позивача може бути відремонтований за меншу суму коштів. Крім того, судом не було ураховано, що в нього зараз дуже тяжке матеріальне становище, що надавало суду підстави для зменшення розміру відшкодування.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його представник апеляційну скаргу підтримали з підстав, наведених в ній.
ОСОБА_2 та його представник адвокат ОСОБА_4 просили апеляційну скаргу відхилити, як безпідставну. Вважають доводи апеляційної скарги надуманими, а рішення суду законним та справедливим.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі рішення в цій частині, колегія суддів приходить до висновку, що вона задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що 12.09.2012 року сталася ДТП за участю автомобілів «Ssang Yong» д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_1, « Mitsubishi» д.н.з. НОМЕР_2 та « КІА Rio» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2
Висновок суду про те, що ДТП трапилася з вини ОСОБА_1 підтверджується постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 03.12.2012 року про притягнення його до адміністративної відповідальності та відповідачем не оспорюється.
Відповідач підтвердив також, що його цивільно-правова відповідальність не була застрахована на час скоєння ДТП .
На підтвердження розміру заподіяної пошкодженням автомобіля шкоди позивач подав висновок експерта за результатами проведення автоварознавчого дослідження №1793/13-54 від 28.03.2013 року про вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу (а. с. 13-26 ).
Доказів на спростування цього висновку відповідач не подав,його заперечення щодо розміру матеріальної шкоди ґрунтуються лише на припущеннях ,а тому не можуть бути прийняті до уваги.
Посилання в апеляційній скарзі на неврахування судом першої інстанції його матеріального становища є безпідставними, оскільки такого ОСОБА_1 в суді не доводив. Наявність у нього дитини, 2009 року народження, не є свідченням тяжкого матеріального стану. Тому підстав для застосування ч.4 ст.1193 ЦК України у суду не було.
Виходячи з положень ст.1192 ЦК України, за вибором потерпілого, суд першої інстанції підставно поклав на відповідача обов'язок відшкодувати позивачу завдані збитки у повному обсязі і доводи апеляційної скарги не спростовують наведені в рішенні висновки в цій частині.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають.
Встановивши факти та зумовлені ними правовідносини, суд першої інстанції правильно застосував правові нормита ухвалив правильне по суті рішення, підстав для скасування якого колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308,313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 31 липня 2013 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий:
Судді:
Справа № 2/752/2770/13
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/12488/2013
Головуючий у суді першої інстанції: Пасинок В.С.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Прокопчук Н.О.