23 жовтня 2013 року м. Київ
Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
головуючого Яреми А.Г.,
суддів:Григор'євої Л.І.,Онопенка В.В.,
Гуменюка В.І.,Патрюка М.В.,
Лященко Н.П.,Сеніна Ю.Л., -
розглянувши на засіданні справу за позовом Бердянського природоохоронного міжрайонного прокурора Запорізької області в інтересах Бердянської міської ради Запорізької області до ОСОБА_8, третя особа - Управління Державного агентства земельних ресурсів України у Бердянському районі Запорізької області, про визнання державного акта на право приватної власності на земельну ділянку недійсним і зобов'язання повернути земельну ділянку за заявою заступника Генерального прокурора України про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 грудня 2012 року,
У жовтні 2011 року Бердянський природоохоронний міжрайонний прокурор Запорізької області в інтересах Бердянської міської ради Запорізької області звернувся до суду із зазначеною позовною заявою, посилаючись на те, що рішенням Бердянської міської ради Запорізької області від 29 жовтня
2009 року № 23 погоджено місце розташування та надано дозвіл на розроблення проекту відведення земельної ділянки орієнтовною площею 18,37 га обслуговуючому садівничому кооперативу "Гроно" (далі - ОСК "Гроно".
Відповідно до пункту 1.55 рішення Бердянської міської ради Запорізької області від 29 жовтня 2009 року № 28 ОСОБА_8 передано в приватну власність земельну ділянку НОМЕР_1 площею 0,06 га, яка розташована за адресою: м. Бердянськ, ОСК "Гроно", для ведення садівництва в межах норм безоплатної приватизації.
На підставі вищевказаного рішення в грудні 2009 року ОСОБА_8 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку.
Проте на час прийняття Бердянською міською радою Запорізької області зазначеного рішення від 29 жовтня 2009 року № 28 проект землеустрою щодо відведення ОСК "Гроно" земельної ділянки не розроблено та з дозвільними установами не погоджено; межі земельної ділянки в натурі не встановлено; рішення про затвердження проекту відведення земельної ділянки не приймалось; документи, що посвідчують право на земельну ділянку (акт на право постійного користування, договір оренди), в ОСК "Гроно" відсутні.
За протестом прокурора рішенням Бердянської міської ради Запорізької області від 30 грудня 2010 року № 81 скасовано пункти 1.6-1.8, 1.15-1.102 рішення ради від 29 жовтня 2009 року № 28, у тому числі й пункт, згідно з яким ОСОБА_8 передано у власність земельну ділянку.
Вважаючи, що ОСОБА_8 отримав земельну ділянку неправомірно, з порушенням установленого земельним законодавством порядку її відведення й передачі ОСК "Гроно" та внаслідок незаконних дій голови правління
ОСК "Гроно", Бердянський природоохоронний міжрайонний прокурор Запорізької області просив: визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_8; зобов'язати управління Державного комітету України із земельних ресурсів у м. Бердянську Запорізької області, яке перейменоване в Управління Державного агентства земельних ресурсів України у Бердянському районі Запорізької області, скасувати запис про реєстрацію зазначеного державного акта та зобов'язати відповідача повернути земельну ділянку Бердянській міській раді Запорізької області.
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від
19 березня 2012 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 17 липня 2012 року, у задоволенні позову Бердянського природоохоронного міжрайонного прокурора Запорізької області відмовлено.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від
12 грудня 2012 року касаційну скаргу заступника прокурора Запорізької області відхилено, указані рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду залишено без змін.
У заяві заступника Генерального прокурора України порушується питання про скасування з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 19 березня 2012 року, ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 17 липня 2012 року й ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 грудня 2012 року та ухвалення нового рішення про задоволення позову.
В обґрунтування заяви заступник Генерального прокурора України посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме статтей 116, 118 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Для прикладу наявності зазначеної підстави подання заяви про перегляд судових рішень заступник Генерального прокурора України посилається на:
ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від
1 жовтня 2012 року та від 3 грудня 2012 року у справах за позовами Бердянського природоохоронного міжрайонного прокурора Запорізької області в інтересах Бердянської міської ради Запорізької області про визнання державного акта на право приватної власності на земельну ділянку недійсним, скасування державної реєстрації земельної ділянки та повернення земельної ділянки, якими залишено без змін рішення суду апеляційної інстанції про задоволення вказаних позовів Бердянського природоохоронного міжрайонного прокурора Запорізької області;
ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 липня 2012 року та від 10 вересня 2012 року у справах за позовами Бердянського природоохоронного міжрайонного прокурора Запорізької області в інтересах Бердянської міської ради Запорізької області про визнання державного акта на право приватної власності на земельну ділянку недійсним, скасування державної реєстрації земельної ділянки та повернення земельної ділянки, якими відмовлено у відкритті касаційного провадження в цих справах за касаційними скаргами на рішення суду апеляційної інстанції про задоволення позову.
Так, за результатами розгляду касаційних скарг у цих справах суд касаційної інстанції погодився з висновками апеляційного суду, який виходив із того, що голова правління ОСК "Гроно" видав відповідачам довідки про право на користування земельними ділянками, що розташовані на земельній ділянці площею 18,37 га, незважаючи на те, що земельна ділянка площею 18,37 га в користування ОСК "Гроно" не передавалась, повноважень щодо розпорядження цією ділянкою кооператив не мав, ця земельна ділянка фактично перебуває в комунальній власності. За такі дії вироком суду голову правління ОСК "Гроно" визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого статтею 366 Кримінального кодексу України (далі - КК України). Застосувавши до спірних правовідносин статті 116, 118 ЗК України, суд дійшов висновку, що передача Бердянською міською радою Запорізької області відповідачам земельних ділянок у власність є незаконною, відповідачі, які, крім зазначеного, не були членами ОСК "Гроно", права на отримання у власність земельних ділянок не мали.
Відмовляючи в задоволенні позову у справі, яка переглядається, суд першої інстанції, з висновками якого погодились суди апеляційної та касаційної інстанцій, посилався на Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) і виходив із того, що скасування за протестом прокурора частково рішення Бердянської міської ради Запорізької області від 29 жовтня 2009 року № 28 "Про передачу у власність земельних ділянок громадянам для ведення садівництва" суперечить Конституції України та законодавству. Статтею 140 ЗК України встановлено вичерпний перелік підстав припинення права власності на земельну ділянку, серед яких відсутня така підстава, як визнання державного акта недійсним у зв'язку зі скасуванням рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого було видано цей акт. Також протиправності в діях відповідача при одержанні у власність спірної земельної ділянки перевіркою прокуратури не встановлено, а притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб не взято судом до уваги, оскільки рішення про передачу в приватну власність земельної ділянки прийнято Бердянською міською радою Запорізької області в межах повноважень і в установленому порядку не оскаржено.
Наведені правові висновки суду касаційної інстанції про застосування судами норм матеріального права, а саме статтей 116, 118 ЗК України, покладені в основу судового рішення, яке переглядається, є не однаковими з висновками, зробленими в указаних для прикладу судових рішеннях.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи заявника, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що 29 жовтня 2009 року Бердянською міською радою Запорізької області прийнято рішення № 28 "Про передачу у власність земельних ділянок громадянам для ведення садівництва", на підставі якого затверджено технічну документацію та передано в приватну власність
ОСОБА_8 земельну ділянку площею 0,06 га, яка розташована в
ОСК "Гроно", для ведення садівництва. Бердянським районним відділом Запорізької регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" проведено реєстрацію державного акта на право власності відповідача на вищевказану земельну ділянку.
У грудні 2010 року до Бердянської міської ради Запорізької області на вказане рішення Бердянської міської ради Запорізької області від 29 жовтня
2009 року № 28 Бердянським природоохоронним міжрайонним прокурором Запорізької області подано протест. Як на підставу скасування пунктів 1.6-1.8, 1.15-1.102 рішення прокурор посилався на те, що на час прийняття рішення проект землеустрою щодо відведення ОСК "Гроно" земельної ділянки не розроблено й з дозвільними установами не погоджено, межі земельної ділянки в натурі не встановлено, рішення про затвердження проекту відведення земельної ділянки не приймалось і документи, що посвідчують право на земельну ділянку (акт на право постійного користування, договір оренди), в ОСК "Гроно" були відсутні. Незважаючи на це, голова правління ОСК "Гроно" протягом 2009 - 2010 років незаконно видавав громадянам, у тому числі ОСОБА_8, довідки про те, що вони є членами ОСК "Гроно" і мають у користуванні земельні ділянки, які розташовані на ділянці орієнтованою площею 18,37 га в східній частині м. Бердянська Запорізької області, що в користуванні ОСК "Гроно" ніколи не перебувала. На підставі зазначених довідок Бердянська міська рада Запорізької області незаконно передавала громадянам у власність земельні ділянки. За цим фактом вироком суду голову правління ОСК "Гроно" визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого статтею 366 КК України.
Рішенням Бердянської міської ради Запорізької області від 30 грудня
2010 року № 81 протест Бердянського природоохоронного міжрайонного прокурора Запорізької області задоволено, пункти 1.6-1.8, 1.15-1.102 рішення міської ради від 29 жовтня 2009 року № 28 скасовано.
Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції норм матеріального права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить із такого.
Частинами першою та другою статті 116 ЗК України визначено, що громадяни і юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Статтею 118 ЗК України визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами. Так, за змістом частин першої, другої, шостої - десятої цієї статті (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.
Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення садівництва у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.
Вибір місця розташування земельної ділянки та надання дозволу і вимог на розроблення проекту її відведення здійснюються в порядку, установленому статтею 151 ЗК України.
Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.
Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.
Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом (частина перша статті 126 ЗК України в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Висновку про те, що державний акт на право приватної власності на землю видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування, тому вирішення питання про правомірність видачі державного акта безпосередньо залежить від законності рішення, на підставі якого такий акт виданий, дійшов і суд касаційної інстанції в ухвалах колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 жовтня 2012 року та від 3 грудня 2012 року, ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 2 липня 2012 року та від 10 вересня 2012 року, на які як на приклади неоднакового застосування судом касаційної інстанції статтей 116, 118
ЗК України посилається заступник Генерального прокурора України у своїй заяві.
Крім того, такий самий по суті висновок міститься й у постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року (справа № 6-92цс13).
Звертаючись до суду з позовною заявою у справі, яка переглядається, Бердянський природоохоронний міжрайонний прокурор Запорізької області посилався на незаконність рішення Бердянської міської ради Запорізької області від 29 жовтня 2009 року № 28, яким передано в приватну власність земельну ділянку відповідачу, та вказував, що останньому земельна ділянка передана в порушення порядку, визначеного земельним законодавством, із землі, яка
ОСК "Гроно" в установленому законом порядку не передавалась, сам відповідач членом ОСК "Гроно" не був, а також зазначене рішення прийняте на підставі виданих головою ОСК "Гроно" документів, в яких було вказано завідомо неправдиві дані, за що останнього визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого статтею 366 КК України.
Суд у справі, яка переглядається, не звернув уваги на те, що рішення про погодження місця розташування та надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки ОСК "Гроно" і рішення про передачу відповідачу в приватну власність земельної ділянки прийнято Бердянською міською радою Запорізької області в один день, а рішення про надання ОСК "Гроно" земельної ділянки площею 18, 37 га в постійне користування або за договором оренди органом місцевого самоврядування або органом виконавчої влади не приймалось; а також не з'ясував обставин, на які Бердянський природоохоронний міжрайонний прокурор Запорізької області посилався як на підставу позовних вимог, зокрема не встановив: чи дотриманий передбачений законом порядок передачі земельної ділянки площею 18, 37 га ОСК "Гроно", чи наявна визначена частиною другою статті 118 ЗК України підстава для прийняття рішення про передачу у власність земельної ділянки відповідачу, чи не порушений визначений статтями 116, 118 ЗК України (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) порядок надання земельної ділянки у власність відповідачу.
У зв'язку із цим суд був позбавлений можливості встановити, чи ґрунтується на законі рішення Бердянської міської ради Запорізької області про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_8 та чи правомірно видано відповідачу державний акт на право приватної власності на землю, і, неправильно застосувавши до спірних правовідносин положення статтей 116, 118 ЗК України (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), помилково вважав, що сама по собі наявність рішення відповідного органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки громадянину без перевірки його законності є умовою набуття права власності на земельну ділянку відповідачем та достатньою підставою для відмови в задоволенні позову.
Таким чином, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України встановила, що ухвала суду касаційної інстанції від
12 грудня 2012 року у справі, яке переглядається з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, - неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, є незаконною.
За таких обставин відповідно до пункту 1 частини першої статті 355 і частин першої та другої статті 360-4 ЦПК України ухвала колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 грудня 2012 року підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Керуючись пунктом 1 частини першої статті 355, пунктом 1 частини першої статті 360-3, частинами першою та другою статті 360-4 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України
Заяву заступника Генерального прокурора України про перегляд судових рішень задовольнити частково.
Ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від
12 грудня 2012 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України.
Головуючий Судді Верховного Суду України:А.Г. Ярема Л.І. Григор'єва
В.І. Гуменюк Н.П. Лященко В.В. Онопенко М.В. Патрюк Ю.Л. Сенін