Ухвала від 14.10.2013 по справі 801/8086/13-а

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/8086/13-а

14.10.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Воробйової С.О.,

суддів Курапової З.І. ,

Кобаля М.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Шкляр Т.О.) від 16.08.2013 року у справі №801/8086/13-а

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради АР Крим (просп. Леніна, 2, м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97408)

про визнання незаконним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.08.2013 року повернуто позовну заяву ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради АР Крим про визнання незаконним та скасування рішення з усіма доданими до неї документами.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, позивач звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.08.2013 року у справі №801/8086/13-а та прийняти нове рішення, яким направити її позов до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим для розгляду справи по суті.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм процесуального права.

У судове засідання 14.10.2013 року позивач не з'явилась, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомила.

Представник відповідача у судове засідання 14.10.2013 року не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Судова колегія, розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернулась до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради АР Крим про визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради АР Крим №418 від 12.07.2013 року, визнання протоколу засідання громадської комісії №7.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що дана справа не підсудна Окружному адміністративному суду Автономній Республіки Крим та позивачу слід звернутись до місцевого загального суду у порядку адміністративного судочинства з позовом, оформивши позовну заяву відповідно до вимог чинного законодавства України.

Судова колегія погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цім Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Позивач, звертаючись з адміністративним позовом до суду, зазначила відповідачем Виконавчий комітет Євпаторійської міської ради АР Крим.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 в обґрунтування підсудності справи Окружному адміністративному суду Автономної Республіки Крим посилається на частину 3 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача.

Проте, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

У розділі VI Конституції України «Кабінет Міністрів України. Інші органи виконавчої влади» визначено, що органи виконавчої влади становлять єдину систему, до складу якої входять Кабінет Міністрів України, центральні органи, органи виконавчої влади АР Крим та місцеві органи.

Відповідно до частини першої статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.

Згідно з частиною першою статті 118 Конституції України виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.

Статтею 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» №586-XIV від 09.04.1999 року встановлено, що виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Відповідно до статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - мешканців села, селища, міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в рамках Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою у порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради і їх органи.

Згідно з частинами першою, другою статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування» № 280/97-ВР від 21.05.1997 року місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до положень статей 5, 10, 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органами місцевого самоврядування є сільська, селищна, районна в місті (в разі утворення), міська, районна й обласна ради, виконавчі органи сільських, селищних, районних у місці (в разі утворення), міські ради, тобто це виборні та інші органи територіальних громад, наділені відповідними повноваженнями вирішувати питання місцевого значення.

Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади відповідно до статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Враховуючи наведені правові норми, колегія суддів наголошує, що Виконавчий комітет Євпаторійської міської ради АР Крим є виконавчим органом місцевого самоврядування, а не місцевим органом виконавчої влади.

При цьому, предметом позову не є оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади.

Відповідно до пункту 6 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачу, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що дана справа не підсудна Окружному адміністративному суду Автономній Республіки Крим та підлягає поверненню позивачеві. При цьому, судом першої інстанції вірно роз'яснено позивачу її право звернутись з позовом до місцевого загального суду у порядку адміністративного судочинства.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо порушення норм процесуального права є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищенаведене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 197, пунктом 1 частини першої статті 199, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.08.2013 року у справі №801/8086/13-а - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.08.2013 року у справі №801/8086/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя підпис С.О. Воробйова

Судді підпис З.І.Курапова

підпис М.І. Кобаль

З оригіналом згідно

Суддя С.О. Воробйова

Попередній документ
34458072
Наступний документ
34458074
Інформація про рішення:
№ рішення: 34458073
№ справи: 801/8086/13-а
Дата рішення: 14.10.2013
Дата публікації: 01.11.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; праці, зайнятості населення (крім зайнятості інвалідів); реалізації публічної житлової політики, у тому числі: