23 жовтня 2013 р.Справа № 815/1684/13-а
Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Балан Я. В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Крусяна А.В.
- Шляхтицького О.І.
при секретарі - Філімович І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Іллічівський олійний термінал», Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іллічівський олійний термінал» до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Іллічівський олійний термінал» (далі - позивач, ТОВ «Іллічівський олійний термінал») до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0002252200 від 02.11.2012 року, № 0002242200 від 02.11.2012 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неправомірно зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, господарські відносини з контрагентами ТОВ «СП Рисоіл Термінал» та ПП «Оптторг» підтверджені первинними документами. Таким чином, ТОВ «Іллічівський олійний термінал» правомірно відображені операції в податковому кредиті та віднесені затрати до складу валових витрат, а тому висновки інспектора про порушення позивачем норм податкового законодавства є припущеннями.
Представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити обґрунтовуючи тим, що позивачем неправомірно віднесено до валових витрат затрати по контрагенту ТОВ «СП Рисоіл Термінал», тому як ці витрати не підтверджені письмовими доказами та не правомірно віднесено до податкового кредиту суми податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Оптторг».
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2013 року позовні вимоги ТОВ «Іллічівський олійний термінал» задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення №0002252200 від 02.11.2012 року щодо зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 332 318,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету на користь ТОВ «Іллічівський олійний термінал» понесені судові витрати в розмірі 1 538,00 грн.
ДПІ у м. Іллічівську Одеської області на вказану постанову подано апеляційну скаргу. Апелянт просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «Іллічівський олійний термінал» відмовити повністю. Апелянт вказує на те, що перевіркою встановлено, що послуги перевалки олії рослинної на території ТОВ «Іллічівський олійний термінал» фактично виконувались штатними працівниками ТОВ «Іллічівський олійний термінал» у ході здійснення господарської діяльності, відповідно до встановленого окладу та покладених на них функцій із використанням орендованих у Компанії (акціонерне товариство) «УЛТ Універсал Ліквід Термінал СА» потужностей, а саме: залізничної колії, двосторонньої будівлі залізничної естакади на 8 вагонів з навісом, та трубопроводу, сполученого з Іллічівським масло-екстракційним заводом.
З боку ТОВ «Іллічівський олійний термінал» на постанову від 30.04.2013 року також подано апеляційну скаргу. Даний апелянт просить частково скасувати постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги ТОВ «Іллічівський олійний термінал» щодо визнання дій відповідача протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0002242200 від 02.11.2012 року на суму 66 542,00 грн. та штрафних санкцій на суму 9 051 грн., а рішення щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0002252200 від 02.11.2012 року на суму 332 318 грн. залишити без змін.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Колегією суддів встановлено, що видами діяльності ТОВ «Іллічівський олійний термінал» є транспортне оброблення вантажів, трубопровідний транспорт, допоміжне обслуговування водного транспорту, інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.
На підставі наказу та направлень ДПІ у м. Іллічівську Одеської області, відповідно до плану графіку, згідно із п. 82.1 ст. 82 ПК України, службовими особами відповідача проведено виїзну планову перевірку ТОВ «Іллічівський олійний термінал» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.03.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 р. по 31.03.2012 р., за результатами якої складено акт №1852/22-0301/34169580 від 16.10.2012 р.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення.
№0002242200 від 02.11.2012 р. щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 75 593,00 грн., з яких: за основним платежем - 66 452,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 9 051,00 грн., за порушення пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» та п. 198.3, п. 198.4 ст. 198 ПК України;
№0002252200 від 02.11.2012 р. щодо зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 332 318,00 грн., за порушення п. 5.1 Закону України № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. 138.10, п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України.
Не погодившись з такими рішеннями ДПІ ТОВ «Іллічівський олійний термінал» звернулось до суду з даним позовом.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Перевіркою достовірності відображених показників у поданих деклараціях з податку на прибуток підприємств за період з 01.10.2010 р. по 31.03.2011 р. встановлено, що у порушення п. 5.1 ст. 5 Закону України № 283/97-ВР ТОВ «Іллічівський олійний термінал» у період з IV квартал 2010 року - І квартал 2011 року віднесено до складу валових витрат - витрати на придбання послуг від ТОВ «СП Рисоіл Термінал» на загальну суму139 913,00 грн. без підтвердження зв'язку понесених витрат із господарською підприємства. Оприбуткування зазначених послуг підтверджено актами виконаних робіт.
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «СП Рисоіл Термінал» (оператор) та ТОВ «Іллічівський олійний термінал» (термінал) укладено договір про надання послуг №1-И від 01.06.2006 р., за яким оператор зобов'язується надати позивачу послуги з перевалки та зберігання олії рослинної на території терміналу з використанням його потужностей. Послуги за цим договором надавались з використанням потужностей, якими користується позивач за договором оренди №1-А від 01.06.2006 р., укладеного з Компанією (акціонерне товариство) «Універсал Ліквід Термінал СА», за якими позивачу передано у користування належне орендодавцю на праві власності майно (споруди та обладнання), яке являє собою суцільний термінал для надання послуг із зберігання та перевалки олії соняшникової.
Апелянт ДПІ посилається на те, що ТОВ «Іллічівський олійний термінал» неправомірно віднесено до складу валових витрат витрати на придбання послуг від контрагента ТОВ СП Рисоіл Термінал» з розвантаження олії із залізничних цистерн в резервуари ТОВ «Іллічівський олійний термінал» та подальшого їх навантаження на морські судна, а також послуги з навантаження на морські судна олії трубопроводом з Іллічівського олійно-екстракційного заводу без підтвердження зв'язку понесених витрат з господарською діяльністю підприємства, оскільки відповідно до первинних документів позивача на підприємстві обліковуються кваліфіковані працівники, які виконували свої функції згідно їх професійного призначення. Таким чином, послуги перевалки олії рослинної на території ТОВ «Іллічівський олійний термінал», на думку ДПІ, фактично виконувались штатними працівниками підприємства позивача у ході здійснення господарської діяльності відповідно до встановленого окладу та покладених на них функцій.
З боку ТОВ «Іллічівський олійний термінал» на підтвердження виконання умов договору про надання послуг №1-И від 01.06.2006 р. представлені такі первинні документи: бухгалтерська довідка №382 від 15.11.2012 р. щодо переліку здійснюваних у період з 01.10.2010 р. по 31.03.2012 р. ТОВ «СП Рисоіл Термінал» господарських операцій за договором №1-И від 01.06.2006 р.; податкові накладні, відповідно до яких ТОВ «Іллічівський олійний термінал»придбавав у ТОВ «СП Рисоіл Термінал» послуги з перевалки та зберігання олії рослинної на території терміналу за період з 2010 р. по 2012 р.; акти надання послуг щодо підтвердження понесення позивачем валових витрат; акти прийому-передачі виконаних робіт.
Колегія суддів приймає до уваги посилання представника ТОВ «Іллічівський олійний термінал» про те, що згідно умов стандартних договорів зі своїми клієнтами виконуються зокрема наступні роботи: облік вантажу, вантажно-розвантажувальні роботи, обробка цистерн, контроль технічного стану цистерн, подача-прибирання цистерн та інші. Позивачем виконуються роботи з транспортного оброблення вантажів. Навантаження на судно виконується під керуванням стивідора, без якого неможлива погрузла товару на судно. У зв'язку з відсутністю у позивача технічної можливості виконувати повний комплекс робіт для вантажовласників, а саме: відсутністю обладнання та посади досвідчених фахівців - стивідорів у штатному розписі позивача, тому ці послуги замовлялись у ТОВ «СП Рисоіл Термінал».
Як вбачається з матеріалів справи, штатним розписом ТОВ «Іллічівський олійний термінал» не передбачена посада стивідора за допомогою якого здійснюється завантаження на судно та послуги якого замовлялись позивачем у ТОВ «СП Рисоіл Термінал», відповідно до штатного розпису якого передбачено цю посаду.
Разом з тим суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що представлені позивачем первинні документи на виконання умов укладеного між ТОВ «Іллічівський олійний термінал» та контрагентом ТОВ «СП Рисоіл Термінал» правочину складені у відповідності до вимог Закону України №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Крім того, наданими до справи коносаментами та актами наданих послуг підтверджується виконання ТОВ «СП Рисоіл Термінал» своїх зобов'язань перед позивачем по завантаженню суден та понесення останнім витрат за отримані послуги.
З урахуванням викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ДПІ не доведено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення №0002252200 від 02.11.2012 р., при цьому позивачем обґрунтовано віднесення до складу валових витрат суму понесених витрат, здійснених як компенсація вартості послуг, отриманих від ТОВ «СП Рисоіл Термінал», необхідних для здійснення власної господарської діяльності, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення №0002252200 від 02.11.2012 р. підлягає скасуванню.
Стосовно оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення №0002242200 від 02.11.2012 р. щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 75 593,00 грн. за порушення пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» та п. 198.3, п. 198.4 ст. 198 ПК України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до акту перевірки ДПІ встановлено завищення ТОВ «Іллічівський олійний термінал» податкового кредиту за період з 01.10.2010 р. по 31.03.2012 р. всього у сумі 66 542,00 грн., яке відбулося у зв'язку з віднесенням до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по витратам, понесеним за придбаний у ПП «Оптторг» товар, не пов'язаний з господарською діяльністю позивача.
Апелянт ТОВ «Іллічівський олійний термінал» зазначає, що товари, які придбались у ПП «Оптторг», пов'язані із процесом ведення виробництва. Майно та обладнання, яке орендується підприємством, це сучасний термінал для надання комплексу послуг із зберігання та перевалки олії соняшникової. Сама оренда та обслуговування терміналу створює витрати позивачу у зв'язку з підготовкою, організацією та продажем робіт, послуг. Підтримка якісного стану терміналу є запорукою ефективної діяльності позивача - надання послуг вантажовласникам (експедиторам) з приймання, зберігання та перевалки харчових вантажів (олії соняшникової). Згідно умов договору оренди майна та обладнання №1-А від 01.06.2006 р. позивач зобов'язаний підтримувати термінал в належному стані. У зв'язку з чим усі придбані у ПП «Оптторг» товари використані на ремонт майна та поліпшення основних фондів, які орендовані підприємством позивача.
Колегія суддів критично ставиться до вищевказаних пояснень апелянта з огляду на наступне.
На підтвердження викладених обставин апелянтом ТОВ «Іллічівський олійний термінал» представлено: службові записки на придбання матеріалів, заявки на придбання товару, рахунки-фактури, податкові накладні, видаткові накладні, акт списання від 31.12.2011 р. №СпТ-000112 та банківські виписки на підтвердження понесення позивачем витрат на придбання замовлених товарів.
При цьому, з наданих суду податкових накладних вбачається, що позивачем були придбані: розріджувач фарб, фарба ПФ сіра, бахали, пензель флейц, засіб від жиру, порошок пральний «Тайд» авт., горщики для квітів, дренаж, грунт, шпаклівка, алебастр, щебінь, пісок, цемент, земля для квітів, добриво для квітів та для цитрусових, сіль технічна.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позиція ТОВ «Іллічівський олійний термінал» щодо використання придбаних у ПП «Оптторг» товарно-матеріальних цінностей для поліпшення основних фондів є необґрунтованою. Крім того, відсутнє документальне підтвердження поліпшення стану об'єкту оренди за рахунок придбаних товарів для цілей здійснення діяльності, передбаченої Статутом позивача.
Згідно до вимог п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України №168/97-ВР сума податку, сплаченого у зв'язку з придбанням матеріальних та нематеріальних активів (послуг), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, не включається до складу податкового кредиту.
Враховуючи викладені обставини, з урахуванням виду господарської діяльності ТОВ «Іллічівський олійний термінал» та обов'язків позивача за договором оренди №1-А від 01.06.2006 р., придбання та використання товарів, придбаних у ПП «Оптторг», не пов'язано з господарською діяльністю позивача.
Таким чином, відповідно до ст. 198 ПК України, ст. 7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 р., позивачем було безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Оптторг».
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку стосовно того, що позовні вимоги ТОВ «Іллічівський олійний термінал» в частині скасування податкового повідомлення-рішення №0002242200 від 02.11.2012 р. неправомірні, документально не підтверджені та необґрунтовані, отже не підлягають задоволенню.
Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційних скаргах про те, що постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційних скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують.
За таких обставин, апеляційні скарги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Іллічівський олійний термінал», Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2013 року без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.
Повний текст судового рішення виготовлений 28.10.2013 року.
Головуючий: О.В.Джабурія
Суддя: А.В.Крусян
Суддя: О.І.Шляхтицький