04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"30" жовтня 2013 р. Справа№ 910/11696/13
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Пашкіної С.А.
Отрюха Б.В.
при секретарі Цурановій І.А.
за участю представників:
від позивача: Панькова І.І. - представник за дов. №31 від 29.10.2013р.;
від відповідача: Пінак Є.Р. - представник за дов. б/н від 21.11.2012р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вассма"
на рішення господарського суду міста Києва
від 09.07.2013р. (дата підписання - 19.07.2013р.)
у справі №910/11696/13 (суддя - Мандриченко О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вассма"
про повернення предмету лізингу.
У червні 2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вассма" про зобов'язання відповідача повернути предмет лізингу, а саме: розфасовувально-пакувальну машину мод. С3/5 разом із пов'язаною документацією та предметами.
Обгрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначив, що відповідач неналежним чином виконував своїх грошові зобов'язання за укладеним між сторонами Договором фінансового лізингу №082-08/2008 від 01.09.2008р., що підтверджується, зокрема, рішенням господарського суду м. Києва від 29.05.2012р. у справі №5011-30/4902-2012, яке набрало законної сили, про стягнення із відповідача 728 249,07 грн. заборгованості з лізингових платежів за вказаним Договором. З огляду на наведені обставини, вказував позивач, у нього, як лізингодавця, виникло право розірвати укладений між сторонами Договір в односторонньому порядку та вимагати від відповідача, як лізигоодержувача, повернення предмету лізингу.
Відповідач на письмову вимогу позивача предмет лізингу у встановлений строк - до 07.06.2013р. не повернув, що стало підставою звернення ТОВ "Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг" до господарського суду з даним позовом.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.06.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №910/11696/13.
Відповідач участі у судовому засіданні місцевого господарського суду не взяв, письмового відзиву на позовну заяву господарському суду не направив.
Рішенням господарського суду м. Києва від 09.07.2013р. у справі №910/11696/13 (суддя - Мандриченко О.В.) позов задоволено повністю, зобов'язано ТОВ «Торговий дім «Вассма» повернути ТОВ «Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг» розфасовувально-пакувальну машину мод. С3/5 у кількості 1 одиниця, разом із пов'язаною документацією та предметами. Судові витрати по сплаті судового збору покладені на відповідача.
Висновок місцевого господарського суду мотивований відсутністю правових підстав для володіння та користування відповідачем предметом лізингу, адже укладений між сторонами Договір фінансового лізингу №082-08/2008 від 01.09.2008р., на підставі якого відповідачу і було передане у користування вказане майно, був розірваний за ініціативою лізингодавця з підстав та у порядку, передбаченому цим Договором та законом. Невиконання відповідачем свого обов'язку в частині повернення предмету лізингу позивачу порушує майнові права власника цього майна - ТОВ «Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг», а тому заявлені позивачем вимоги, за оцінкою міцевого господарського суду, підлягали задоволенню.
Не погоджуючись із висновками місцевого господарського суду та мотивами прийнятого рішення, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду м. Києва від 09.07.2013р. у даній справі та прийняти новий судовий акт про припинення провадження у справі №910/16696/13 на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.
За оцінкою скаржника, приймаючи рішення у даній справі, господарським судом були невірно застосовані положення ст.ст. 12, 16 ГПК України та Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у зв'язку з чим неправомірно розглянуто по суті заявлені позивачем майнові вимоги до відповідача, відносно якого ухвалою господарського суду м. Києва від 31.01.2011р. було порушено провадження у справі №49/45-б про банкрутство. На думку апелянта, заявлені позивачем вимоги підлягали розгляду виключно в межах провадження у справі про банкрутство ТОВ «Торговий дім «Вассма», тому порушене у даній справі №910/11696/13 провадження підлягає припиненню на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2013р. №910/11696/13 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Зубець Л.П., Куксов В.В.) апеляційну скаргу прийнято до провадження, судовий розгляд справи призначено на 28.08.2013р.
22.08.2013р. через канцелярію суду від позивача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив рішення місцевого господарського суду у даній справі зілишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Обгрунтовуючи свої заперечення, позивач зазначив, що зміни до ч.1 ст.12 та ст.16 ГПК України в частині підсудності справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, набрали чинності тільки 19.01.2013р., тобто після порушення провадження у справі №49/45-б про банкрутство ТОВ «Торговий дім «Вассма», а тому не підлягали застосуванню у даному спорі.
Крім того, позивач зауважив, що підсудність визначається колом справ у спорах, вирішення яких віднесено до підвідомчості певного господарського суду. При цьому, обидві справи №910/11696/13 та №49/45-б підвідомчі господарському суду. Відтак, позивач вказував на відсутність правових підстав для задоволення вимог апелянта.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2013р. у зв'язку із перебуванням судді Куксова В.В. у відпустці здійснено заміну у складі колегії суддів по даній справі, суддю Куксова В.В. замінено суддею Новіковим М.М.
Розгляд апеляційної скарги, призначений на 28.08.2013р. та на 11.09.2013р., за клопотанням відповідача відкладався на 23.10.2013р. Крім того, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2013р. за клопотанням позивача у порядку ст.ст. 69, 102 ГПК України продовжено строк розгляду апеляційної скарги у даній справі на 15 днів.
25.09.2013р. через канцелярію суду від позивача надійшли пояснення, в яких останній вказав, що сума заборгованості відповідача за укладеним між сторонами Договором фінансового лізингу №082-08/2008 від 01.09.2008р. становить 702 976,03 грн., з яких: 383 925,47 грн. - вартість предмета лізингу та 319 050,56 грн. - сума винагороди лізингодавця.
Розпорядженням в.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2013р. у зв'язку із перебуванням судді Зубець Л.П. у відпустці та перебуванням судді Новікова М.М. на лікарняному здійснено заміну у складі колегії суддів по даній справі на наступний: головуючий суддя - Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Мартюк А.І., Пашкіна С.А.
Розгляд апеляційної скарги, призначений на 23.10.2013р. за клопотанням позивача відкладався на 30.10.2013р.
Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 30.10.2013р. у зв'язку із перебуванням судді Мартюк А.І. у відпустці здійснено заміну у складі колегії суддів по даній справі, суддю Мартюк А.І. замінено суддею Отрюхом Б.В.
У призначене судове засідання з'явилися представини обох сторін. Представник відповідача підтримав доводи апеляційного оскарження, просив скасувати рішення місцевого господарського суду у даній справі та прийняти новий судовий акт про припинення провадження у справі. Нтомість, представник позивача проти доводів апеляційного оскарження заперечив, просив апеляційну скаргу відхилити, а прийняте судом першої інстанції рішення у даній справі залишити без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
В силу ч.2 ст.1 Закону України «Про фінансовий лізинг», за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 01.09.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг» (далі - лізингодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вассма» (далі - лізингоодержувач, продавець, відповідач) був укладений Договір фінансового лізингу №082-08/2008 (далі - Договір), за умовами якого лізингодавець приймає на себе зобов'язання придбати предмет лізингу у власність від продавця (відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, передбачених у цьому договорі, зокрема, специфікації) та передати предмет лізингу у користування лізингоодержувачу на строк та на умовах фінансового лізингу, визначених цим договором, з урахуванням того, що продавець був обраний лізингоодержувачем.
Згідно п.п. 8.1.2, 8.1.3 Договору лізингоодержувач зобов'язувався вчасно прийняти предмет лізингу, що відповідає специфікації на умовах, зазначених у розділі 5 договору та сплачувати всі платежі, передбачені договором фінансового лізингу та у змінах і доповненнях до нього.
Згідно додатків 1.1. «Специфікація» та 1.2. «Умови фінансування» від 01.09.2008р. до Договору сторони погодили предмет лізингу: розфасувально - пакувальна машина мод. С3/5.
08.09.2008р. між сторонами був укладений Ддоговір купівлі-продажу №82/08/08, за умовами якого позивачем було прийнято у власність з метою подальшої передачі у фінансовий лізинг відповідачу розфасувально - пакувальну машину мод. С3/5, загальною вартістю 1 554 960,38 грн., у тому числі ПДВ - 259 160,06 грн.
Згідно з п. 1.5. Договору, строк лізингу починався з дати передачі та закінчувався в останню дату платежу, зазначену у графіку платежів, якщо інше не передбачено умовами цього договору.
За змістом п.5.1 Договору передача предмету лізингу у користування лізингоодержувачу оформлювалася актом приймання-передачі, складеним згідно з додатком №3 до Договору.
09.09.2008р. сторони підписали акт прийому - передачі №082/1 до Договору (додаток №3/1), за яким лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв предмет фінансового лізингу, а саме: розфасувально - пакувальну машину мод. СЗ/5, загальною вартістю: 1 554 960,38 грн., у тому числі ПДВ - 259 160,06 грн.
Відповідно до п. 3.1. Договору, всі платежі, що здійснюються на підставі цього договору лізингоодержувач сплачує лізингодавцю на умовах, вказаних в цьому договорі, графіку платежів та умовах фінансування, якщо інше не встановлено письмовою домовленістю сторін.
Відповідач своїх грошових зобов'язань в частині повного та своєчасного внесення лізингових платежів за Договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим заборгував позивачу 702 976,03 грн. Вказані обставини встановлені рішення господарського суду м. Києва від 29.05.2012р. у справі №5011-30/4902-2012 про стягнення із ТОВ «Торговий дім «Вассма» на користь ТОВ «Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг», зокрема, 702 976,03 грн. основного боргу, яке набрало законної сили, а тому, в силу ч.2 ст.35 ГПК України, мають преюдиційне значення і не підлягають повторному доведенню при вирішенні даного спору.
За загальним правилом, встановленим ч.1 ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Разом з тим, пунктом 18.1.3 Договору встановлено, що він може бути розірваний лізингодавцем в односторонньому порядку, у випадку, якщо лізингоодержувач у строк, що перевищує 30 (тридцять) календарних днів, від встановленої відповідно договору дати платежу, не виплачує будь-який із платежів, що підлягає до сплати за Договором (включаючи пені й штрафи).
Право лізингодавця відмовитися від договору лізингу передбачене також частиною другою статті 7 Закону України «Про фінансовий лізинг», згідно якої лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.
Пунктом 18.2 Договору встановлено, що Договір вважається розірваним з дня, який зазначений у листі про припинення дії договору, але не раніше ніж через тиждень від дня відправлення письмового повідомлення іншій стороні.
Згідно п. 19.1. договору, лізингоодержувач зобов'язаний повернути предмет лізингу лізингодавцю і передати всю пов'язану з ним документацію в порядку, встановленому цією статтею, протягом 10 робочих днів від дня розірвання договору за адресою, вказаною лізингодавцем,
При недотриманні лізингоодержувачем умов Договору, передбачених п. 19.1. цього Договору, лізингодавець має право, не почавши ніяких додаткових процедур у будь-який час забрати предмет лізингу в лізингоодержувача й за своїм розсудом користуватися та розпоряджатися ним без усяких обмежень (п.19.2 Договору).
Відповідно до п.19.4 Договору лізингоодержувач зобов'язаний передати предмет лізингу в технічно справному стані, у тій же комплектації, в якій він був отриманий, разом з усіма поліпшенням, які невіддільні від предмета лізингу без шкоди для останнього, та у стані, що відповідає природному зносу предмета лізингу. Якщо стан предмета лізингу, що повертається, не відповідає вимогам, зазначеним у цьому пункті договору, лізингоодержувач зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти предмета лізингу у сервісному центрі, авторизованому виробником предмета лізингу, або компенсувати наперед майбутні витрати лізингодавця на відновлення предмета лізингу.
Звертаючись до господарського суду із даним позовом, лізингодавець зазначив, що він, користуючись правом, наданим йому положеннями Договору та Закону, 14.05.2013р. направив на адресу лізингоодержувача повідомлення (лист за вих. №156 від 14.05.2013р.) про розірвання Договору в односторонньому порядку з 24.05.2013р. Водночас, лізингодавець вимагав повернути йому предмет лізингу у встановлений Договором строк.
Відповідач отримав вказаний лист 22.05.2013р., що підтверджується наявною у матеріалах справи копією поштового повідомлення про вручення кореспонденції (а.с.30), однак вимогу позивача не виконав, предмет лізингу не повернув.
З огляду на наведене, позивач просив господарський суд вилучити від відповідача та повернути позивачу предмет лізингу у примусовому порядку.
Місцевий господарський суд визнав обгрунтованими та доведеними заявлені позивачем вимоги і задовольнив позов у повному обсязі, зобов'язавши ТОВ «Торговий дім «Вассма» повернути ТОВ «Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг» розфасовувально-пакувальну машину мод. С3/5 у кількості 1 одиниця, разом із пов'язаною документацією та предметами.
Умотивовуючи наявність підстав для скасування прийнятого судом першої інстанції рішення, відповідач вказував на порушення норм процесуального права щодо підвідомчості даного спору, а саме - п.7 ч.1 ст.12 та ч.9 ст.16 ГПК України, а також положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», зокрема, ч.4 ст.10 цього Закону. За оцінкою скаржника, майнові вимоги лізингодавця про повернення предмету лізингу, заявлені до лізингоодержувача, відносно якого згідно ухвали господарського суду м. Києва від 31.01.2011р. порушено провадження у справі №49/45-б про банкрутство, підлягали розгляду виключно в межах розгляду справи про банкрутство, тому провадження, порушене у справі №910/11696/13 підлягає припиненню на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.
Утім, судова колегія не може погодитися із такими доводами скаржника та вважає, що вони підлягають відхиленню за наступних мотивів.
Дійсно, за змістом ч.4 ст.10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.
Частиною 9 ст.16 ГПК України встановлено, що справи у майнових спорах, передбачених пунктом 7 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.
Разом з тим, як вірно зазначив позивач у відзиві на апеляційну скаргу, зміни до ст.ст. 12, 16 ГПК України в частині визначення підвідомчості та підсудності справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, були внесені згідно Закону України від 22.12.2011р. №4212-VI «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який набрав чинності тільки 19.01.2013р.
З матеріалів справи випливає, що провадження у справі №49/45-б про банкрутство ТОВ «Торговий дім «Вассма» було порушено 31.01.2011р., тобто до набрання чинності Законом України від 22.12.2011р. №4212-VI.
Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Абзацом першим ст.1-1 Перехідних та перехідних положень Закону України від 22.12.2011р. №4212-VI встановлено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.
Згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної у п.40 Інформаційного листа №01-06/606/2013 «Про Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011р. №4212-VI)», положення цього Закону застосовуються господарськими судами у розгляді справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання ним чинності, тобто з 19.01.2013р. Наведене, вказав суд касаційної інстанції, стосується й вирішення спорів, зазначених у частині четвертій статті 10, статті 20 та частині восьмій статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Враховуючи, що провадження у справі №49/45-б про банкрутство ТОВ «Торговий дім «Вассма» було порушене 31.01.2011р., до набрання чиності Законом України від 22.12.2011р. №4212-VI - 19.01.2013р., підстави для застосування його положень до спірних правовідносин відносин.
Крім того, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі не узгоджуються із нормами процесуального законодавства, адже апелянт одночасно заявляв про підвідомчість даного спору господарському суду в межах провадження у справі про банкрутство ТОВ «Торговий дім «Вассма» і разом з тим просив припинити провадження у справі №910/11696/13 на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, задоволення яких відповідно до ч.2 ст.80 ГПК України унеможливило би розгляд спору господарським судом.
Таким чином, судова колегія вважає, що господарським судом була надана належна правова оцінка правовідносинам сторін, вірно застосовані норми матеріального та процесуального права та зроблено обгрунтований висновок про наявність підстав для задоволення позову. З огляду на наведене, судова колегія не вбачає підстав для зміни або скасування прийнятого судом першої інстанції рішення у даній справі, у зв'язку апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.
Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладається на скаржника.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вассма" на рішення господарського суду м. Києва від 09.07.2013р. у справі №910/11696/13 залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 09.07.2013р. у справі №910/11696/13 - без змін.
2. Матеріали справи №910/11696/13 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.
Головуючий суддя Кропивна Л.В.
Судді Пашкіна С.А.
Отрюх Б.В.