донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
23.10.2013 р. справа №5009/3828/12
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддів Богатиря К.В. Москальової І.В., Ушенко Л.В.
При секретарі: Склярук С.І.
за участю представників сторін:
від боржника:не з'явився
від скаржника: від кредитора:не з'явився Михольський С.М. - довір. № 604 від 28.03.2013р. ДП НАЕК «Енергоатом»
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Енергодарської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області м.Енергодар Запорізької області
на ухвалу господарського суду Запорізької області
від12.09.2013р.
у справі№ 5009/3828/12 /суддя Ніколаєнко Р.А./
за заявою кредитораЕнергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області м.Енергодар Запорізької області
до боржникатовариства з обмеженою відповідальністю "Інформсервіс" м.Енергодар Запорізької області
пробанкрутство
Ухвалою від 15.10.2012р. господарський суд Запорізької області за заявою кредитора Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області порушив справу про банкрутство ТОВ "Інформсервіс" на підставі ст.ст. 11, 12, 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Постановою від 29.10.2012р. суд визнав боржника банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру та ліквідатором призначив арбітражного керуючого Нікітенка М.О.
Ухвалою від 20.05.2013р. господарський суд Запорізької області затвердив звіт та ліквідаційний баланс, ліквідував ТОВ "Інформсервіс" та припинив провадження у справі. Постановою від 01.07.2013р. Донецький апеляційний господарський суд скасував ухвалу суду від 20.05.2013р. та направив справу № 5009/3828/12 на розгляд до господарського суду Запорізької області на стадію ліквідаційної процедури.
Ухвалою від 23.07.2013р. господарський суд Запорізької області (суддя Ніколаєнко Р.А.) прийняв цю справу до провадження на стадії ліквідаційної процедури.
За результатами проведення ліквідаційної процедури господарський суд постановив ухвалу від 12.09.2013р., якою здійснив процесуальне правонаступництво кредитора Енергодарської ОДПІ Запорізької області Державної податкової служби на Енергодарську ОДПІ Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.; затвердив звіт арбітражного керуючого про оплату послуг та витрати ліквідатора за період з 29.10.2012р. по 29.04.2013р. на загальну суму 14 305грн.; затвердив звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута; ліквідував банкрута та припинив провадження у справі.
Ухвала суду мотивована тим, що згідно інформаційних довідок органів ДАІ, БТІ, Держінспекції сільського господарства, Держкомзему, ЄДР, банку, інших реєстраційних органів майно за банкрутом не зареєстровано, корпоративних прав банкрут не має, рахунки закрито. Судом встановлено, що майно банкрута, за рахунок якого можливо було б погасити кредиторську заборгованість, відсутнє, заходи по розшуку керівника боржника та бухгалтерської документації, печаток, штампів ТОВ "Інформсервіс" позитивних результатів також не дали, що підтверджено матеріалами ліквідаційної процедури. Виконана ліквідатором робота та заходи, що вживались для виявлення та розшуку майна боржника, дали можливість належним чином сформувати пасив боржника та встановити відсутність ліквідаційної маси.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, а також враховуючи, що ліквідатором в повному обсязі виконано обов'язки, покладені на нього Законом, дійшов висновку про затвердження звіту арбітражного керуючого про оплату послуг та витрати ліквідатора.
Однак судом відмовлено в задоволенні клопотання ліквідатора щодо відшкодування витрат, пов'язаних з проведенням ліквідаційної процедури та оплати його послуг за рахунок ініціюючого кредитора - Енергодарської ОДПІ, зобов'язавши останню відшкодувати понесені витрати в сумі 594грн. та оплату послуг ліквідатора в сумі 13 711грн. Таку позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що вимога ліквідатора не обґрунтована, клопотання не містить правового обґрунтування заявленої вимоги. Також арбітражним керуючим не доведено чому саме на ініціюючого кредитора слід покласти обов'язок відшкодування оплати послуг та витрати ліквідатора при наявності й іншого кредитора, виявленого в ліквідпроцедурі. Суд вважав, що вимога, викладена у клопотанні ліквідатора, по суті є вимогою позовного характеру та повинна розглядатись в іншому проваджені. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає видання судом наказів, що в свою чергу передбачено нормами Господарського процесуального кодексу України в разі задоволення вимог по зобов'язанню відшкодувати певну грошову суму.
При цьому, господарський суд Запорізької області зазначив, що підлягає затвердженню звіт про оплату послуг та витрати арбітражного керуючого за період виконання повноважень з 29.10.2012р. (винесення постанови, призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Нікітенка М.О.) по 29.04.2013 (фактичне завершення ліквідатором ліквідаційної процедури) з розрахунку двох мінімальних заробітних плат на місяць, становить 13 711грн., витрати складають 594грн. (витрати на відправку кореспонденції -57грн., оплата публікації оголошення про визнання боржника банкрутом - 537грн.).
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.09.2013р. у справі № 5009/3828/12, ініціюючий кредитор звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати в частині затвердження звіту арбітражного керуючого Нікітенка М.О., а саме: витрат в розмірі 594грн. та вартості послуг ліквідатора у сумі 13 711грн.
В обґрунтування доводів скаржник посилається на те, що суд не прийняв до уваги заперечення Енергодарської ОДПІ щодо витрат арбітражного керуючого, оскільки витрати та послуги арбітражного керуючого встановлюються комітетом кредиторів і затверджуються судом, але у цій справі про банкрутство комітет не створювався. Також апелянт вказує про не направлення щомісячно йому арбітражним керуючим звітів про оплату послуг та на відшкодування витрат. Отже, скаржник вважає про неправильне застосування господарським судом норм ч. 12, 14, 16 ст. 3-1 Закону.
Апеляційна скарга ухвалою від 08.10.2013р. була прийнята Донецьким апеляційним господарським судом до провадження.
Від апелянта надійшла заява від 18.10.2013р. про розгляд справи без участі його представника у зв'язку з неможливістю прибути у судове засідання 23.10.2013р. Розглянувши клопотання Енергодарської ОДПІ, колегія суддів апеляційного суду задовольнила його, оскільки явка представників сторін не була визнана судом обов'язковою.
Від арбітражного керуючого Нікітенка М.О. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на існуючу судовому практику Вищого господарського суду України з цього питання, вважає про наявність підстав для стягнення з Енергодарської ОДПІ оплати послуг ліквідатора у сумі 13 711грн. та витрат, пов'язаних з проведенням ліквідаційної процедури у сумі 594грн.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши правові підстави для винесення господарським судом Запорізької області ухвали від 12.09.2013р. та вислухавши пояснення представника кредитора, Донецький апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції, окрім, відмови у задоволенні клопотання ліквідатора про стягнення з ініціюючого кредитора оплати послуг арбітражного керуючого у сумі 13 711грн. та витрат у сумі 594грн. з врахуванням наступного.
Під час нового розгляду на стадії ліквідаційної процедури, ліквідатор здійснив публікацію про визнання боржника банкрутом в газеті «Голос України» від 20.07.2013р. №133 (5633).
З урахуванням недоліків, вказаних у постанові Донецького апеляційного господарського суду від 01.07.2013р., ліквідатором надано копію заяви від 29.07.2013р. №35/30 про закриття рахунку у ПАТ «ПриватБанк» (а.с.82 т.2), проте, останнє листом від 08.08.2013р. повідомило про закриття банківських рахунків, що належали банкруту (а.с.83 т.2).
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ліквідатором у відповідності до ч. 5 ст. 52 Закону були направлені повідомлення потенційним кредиторам (в т.ч. державним контролюючим органам) для з'ясування наявності перед ними заборгованості у боржника. Відповіді цих органів свідчать про відсутність у ТОВ "Інформсервіс" заборгованості перед ними (а.с.60, 62, 64, 66, 68, 71 т.2).
З метою виявлення рухомого та нерухомого майна ліквідатором направлено запити до відповідних органів, а саме: Державної інспекції сільського господарства в Запорізької області, інспекції Держгірпромнагляду у Запорізькій області, БТІ, УДАІ, Запорізької регіональної філії Центру ДЗК. За відповідями цих органів вбачається, що земельних ділянок, транспортних засобів, нерухомого майна за банкрутом не зареєстровано, кошти на банківських рахунках відсутні.
З доданих до звіту ліквідатора документів вбачається, що при проведенні ліквідаційної процедури до ліквідатора звернулось з заявою з кредиторськими вимогами ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі ВД «Запорізька атомна електрична станція» у сумі 11 513,76грн., вимоги якого включені до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Інформсервіс" разом з вимогами ініціюючого кредитора.
Колегія суддів апеляційного суду вважає безпідставними посилання апелянта про те, що оплата послуг та витрати арбітражного керуючого в якості ліквідатора в межах провадження справи про банкрутство на підставі ст. 52 Закону, обов'язково мають бути затверджені комітетом кредиторів.
Справи про банкрутство з урахуванням особливостей, передбачених ст.52 Закону, мають спрощену процедуру провадження, без введення процедури розпорядження майном, в якій після винесення господарським судом ухвали за результатами попереднього засідання, й мав бути створений комітет кредиторів боржника.
З аналізу вимог ч. 2 ст. 52 Закону вбачається, що господарський суд при винесенні постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури може призначити ліквідатором ініціюючого кредитора за його згодою. Але у справі № 5009/3828/12 відсутня така згода Енергодарської ОДПІ, тому суд з урахуванням вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» призначив ліквідатором арбітражного керуючого Нікітенка М.О.
Згідно ст. 3-1 Закону арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) - це суб'єкт підприємницької діяльності, що призначається господарським судом виконувати процедуру банкрутства. Арбітражний керуючий має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч. 10 ст. 3-1 Закону оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника. Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею.
Частиною 14 цієї ж статті Закону передбачено, що оплата послуг арбітражного керуючого за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.
Здійснення оплати послуг за рахунок коштів від виробничої діяльності боржника на стадії ліквідаційної процедури не є можливим, оскільки будь-яка підприємницька діяльність банкрута, а значить і виробнича діяльність відповідно, закінчується з моменту визнання судом боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Щодо оплати послуг ліквідатора за рахунок кредиторів, то вказане можливе лише за рахунок ініціюючого кредитора на підставі прямої норми цього Закону, але з моменту порушення у справі про банкрутство. У даному випадку не можливо покласти обов'язок оплати послуг та витрат ліквідатора на інших кредиторів (крім ініціюючого кредитора) у справі про банкрутство, оскільки відсутня згода інших кредиторів на добровільну оплату послуг та витрат ліквідатора, не утворено для цієї мети фонду кредиторів згідно ст. 3-1 Закону, тому така оплата повинна здійснюватись за рахунок ініціюючого кредитора.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що правовими нормами вказаного Закону встановлена обов'язковість оплати послуг арбітражного керуючого (в т.ч. ліквідатора) за кожний місяць здійснення ним своїх повноважень, у розмірі, який не менше двох мінімальних заробітних плат. При цьому, Закон (ст. 24 ч. 1) передбачає, що ліквідатор призначається господарським судом у постанові про визнання боржника банкрутом та виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури (ст. 24 ч. 3) або до усунення арбітражного керуючого від виконання обов'язків (ст. 3-1 ч. 2, 8, 9). Також, слід зауважити, що Закон не пов'язує мінімальний розмір оплати послуг арбітражному керуючому з якістю та повнотою виконання ним обов'язків. Наслідком неналежного виконання повноважень арбітражним керуючим є його усунення від цих повноважень ухвалою господарського суду у справі про банкрутство, а не позбавлення його мінімального розміру оплати послуг. Позбавлення або відмова від виплати арбітражному керуючому оплати його послуг Законом не передбачено.
Відповідно до пп. г) п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону у першу чергу задовольняються витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі: витрати на оплату праці арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
Згідно ч. 1 ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що оплату послуг арбітражного керуючого у справі про банкрутство можна віднести до судових витрат. Тому оплата послуг арбітражного керуючого, як і відшкодування його витрат, відбувається в межах справи про банкрутство та не може бути предметом самостійних позовних вимог, оскільки в межах справи про банкрутство суд обізнаний про виконану роботу арбітражним керуючим, тобто дає правову оцінку виконаній роботі та вирішує питання про затвердження оплати його послуг та понесені витрати в ході проведення ліквідаційної процедури.
За відсутності у справі № 5009/3828/12 комітету кредиторів, який мав би розглянути звіт ліквідатора про оплату його послуг та витрат, пов'язаних з проведенням ліквідаційної процедури у справі про банкрутство, такі повноваження покладаються на господарський суд при розгляді звіту ліквідатора, де суд вирішує питання про затвердження витрат та оплату послуг ліквідатора під час проведення ліквідаційної процедури шляхом перевірки наданих доказів про вжиті ліквідатором заходи при проведенні ліквідаційної процедури у справі про банкрутство. За відсутності інформації про середньомісячну заробітну плату керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство, господарський суд правомірно застосував встановлений Законом мінімальний розмір оплати послуг арбітражного керуючого - дві мінімальні заробітні плати.
Оскільки провадження у справі № 5009/3828/12 ініційовано саме Енергодарською ОДПІ, колегія суддів вважає можливим покласти оплату послуг арбітражного керуючого Нікітенка М.О. під час виконання повноважень ліквідатора у сумі 13 711грн. та витрат при проведенні ліквідаційної процедури у сумі 594грн. на ініціюючого кредитора - Енергодарську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Запорізькій області м.Енергодар Запорізької області.
Враховуючи викладене, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність в цій частині змінити оскаржувану ухвалу господарського суду Запорізької області.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що апелянтом не доведено підстав для скасування ухвали господарського суду від 12.09.2013р. в частині затвердження звіту арбітражного керуючого Нікітенка М.О., а саме: витрат в розмірі 594грн. та вартості послуг ліквідатора у сумі 13 711грн., тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала господарського суду Запорізької області від 12.09.2013р. у справі № 5009/3828/12 підлягає зміні з вищевказаних підстав.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 4 ч. 1 ст. 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області м.Енергодар Запорізької області на ухвалу господарського суду Запорізької області від 12.09.2013р. у справі № 5009/3828/12 залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 12.09.2013р. у справі №5009/3828/12 про банкрутство змінити, доповнити резолютивну частину вказаної ухвали наступним абзацом:
«Оплату послуг та відшкодування витрат ліквідатора арбітражного керуючого Нікітенка М.О. здійснювати за рахунок коштів ініціюючого кредитора - Енергодарської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області м.Енергодар Запорізької області».
В частині затвердження звіту арбітражного керуючого про оплату послуг та витрат ліквідатора за період з 29.10.2012р. по 29.04.2013р. на загальну суму 14 305грн. ухвалу господарського суду Запорізької області від 12.09.2013р. у справі №5009/3828/12 про банкрутство залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий К.В. Богатир
Судді: І.В. Москальова
Л.В. Ушенко
Надруковано: 7 прим.:
1.боржнику,1.кредитору
1.скаржнику, 1.ліквідатору,
1. ДАГС, 1.до справи, 1.ГСЗО