18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua
28 жовтня 2013 року Справа № 925/1536/13
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:
від позивача: Демиденко В.І. - за довіреністю;
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Селянського фермерського господарства "Настасія" до Державного підприємства "Златодар" про зобов'язання виконати умови договору
Заявлено позов про зобов'язання державного підприємства "Златодар" виконати умови договору складського зберігання кукурудзи № 64/4 від 15 жовтня 2012 року, а саме пункт 3.1.9. - відвантажити Поклажодавцю належну йому кукурудзу.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просить суд їх задовольнити.
Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, свого представника в жодне судове засідання не направив, заперечення проти позову в судове засідання не надав, надіслав до суду лист в якому просить відкласти розгляд справ на більш пізніший термін.
Суд вважає за можливе розгляд справи провести за відсутності представника відповідача по справі за наявними документами на підставі ст. 75 ГПК України, оскільки жодних доказів на спростування позовних вимог відповідач суду не надав і не заявив про їх існування.
У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд задовольняє позов повністю з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору складського зберігання кукурудзи № 64/4 від 15 жовтня 2012 року (далі - Договір, а.с. 13-14), за умовами якого позивач (далі - Поклажодавець) зобов'язується передати зерно кукурудзи (далі - кукурудза) з супроводжуючими документами відповідачу (далі - Зерновий склад), а Зерновий склад зобов'язується прийняти таке зерно для зберігання на визначених цим Договором умовах і в установлений строк повернути його Поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, у стані, передбаченому цим Договором та законодавством (п. 1.1 Договору).
Відповідно до п. 1.2 Договору Зерновий склад зобов'язується виконати послуги по прийманню, сушці, доробці (вторинній очистці) від домішки і доведенню якісних показників до ДСТУ 4525:2006 "Кукурудза. Технічні умови", а також здійснити послуги по лабораторним дослідженням, відвантаженню кукурудзи, документальному оформленню переходу прав власності на кукурудзу від Поклажодавця до третіх осіб.
Відповідно до п. 7.1. Договору термін зберігання кукурудзи встановлено до 15 травня 2013 року. До вказаної дати Поклажодавець зобов'язаний повністю розрахуватись із Зерновим складом за надані послуги (виконані роботи). За погодженням із Зерновим складом термін зберігання може бути продовжено, про що складається додаткова угода, що є невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно до п. 8.1 Договору Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.
Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору зберігання, за яким одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності (стаття 936 Цивільного кодексу України).
Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 526 ЦК України, згідно з якими суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За твердженням позивача, він на виконання умов Договору передав на зберігання відповідачу 504,960 т. кукурудзи (фізична маса) що становить 483,47 т в заліковій масі, що підтверджується реєстрами накладних на прийняте зерно з визначенням якості за середньодобовою пробою:
- № 502 від 13.10.2012 р. кукурудза в заліковій масі 174,93 т (а.с. 18);
- № 506 від 14.10.2012 р. кукурудза в заліковій масі 95,50 т (а.с. 34);
- № 624 від 23.10.2012 р. кукурудза в заліковій масі 13,13 т (а.с. 17);
- № 644 від 24.10.2012 р. кукурудза в заліковій масі 159,74 т (а.с. 33);
- № 649 від 25.10.2012 р. кукурудза в заліковій масі 17,49 т (а.с. 16);
- № 680 від 26.10.2012 р. кукурудза в заліковій масі 22,68 т (а.с. 32), разом 483,47 т кукурудзи.
Заперечень проти неотримання кукурудзи на зберігання у вказаній кількості відповідач суду не надав.
Відповідно до п. 3.1.9. Договору Зерновий склад зобов'язаний відвантажити Поклажодавцю належну йому кукурудзу. Відвантаження зерна виконується відповідно до письмової заявки Поклажодавця та черговості визначеної Зерновим складом. Заявка подається Поклажодавцем не пізніше 10-ти днів до початку запланованого відвантаження. Відвантаження кукурудзи проводиться автомашинами, які пристосовані для цього та вагонами-зерновозами.
Листом № 15 від 12 березня 2013 року селянське фермерське господарство "Настасія" звернулось до державного підприємства "Златодар" з проханням відвантажити кукурудзу в кількості 449,394 тон зі зберігання (а.с. 19).
Листом № 164 від 16 квітня 2013 року державне підприємство "Златодар" повідомило селянське фермерське господарство "Настасія", що селянське фермерське господарство "Настасія" поставлено в графік відвантаження на 1-2 декаду травня 2013 року (а.с. 20).
15 травня 2013 року державне підприємство "Златодар" та селянське фермерське господарство "Настасія" уклали додаткову угоду до Договору № 64/4 складського зберігання кукурудзи від 15 жовтня 2012 року, згідно умов якої:
- пункт 3.2.2 виключено з Договору;
- пункт 4.4. викладено в наступній редакції:
"Послуги зі зберігання та відвантаження зерна кукурудзи урожаю 2012 року в кількості 449,394 т здійснювати за рахунок Зернового складу"
- пункт 7.1. викладено в наступній редакції:
"Термін зберігання зерна кукурудзи до 15 травня 2014 року".
Причинами укладення даної додаткової угоди позивач вказав неспроможність відповідача виконати своє договірне зобов"язаня по поверненню кукурудзи.
Листом № 65 від 21 травня 2013 року фермерське господарство "Настасія" повторно звернулось до державного підприємства "Златодар" з проханням відвантажити кукурудзу в кількості 449,394 т.
У відповіді на лист № 322 від 03 вересня 2013 року державне підприємство "Златодар" повідомило селянське фермерське господарство "Настасія", що на даний час державне підприємство "Златодар" не в змозі виконати умови договору складського зберігання № 63/4 від 15 жовтня 2012 року по відвантаженню зерна кукурудзи урожаю 2012 року, яке належить селянському фермерському господарству "Настасія", по причині закінчення дії Сертифікату відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки (а.с. 22).
З матеріалів справи вбачається, що спору між сторонами з приводу кількості зерна кукурудзи, яке перебуває на зберіганні у позивача та підлягає поверненню позивачу, між сторонами немає. Додатковою угодою від 15.05.2013 року, підписаною обома сторонами ( а.с. 15) та листом відповідача на користь позивача від 16.04.2013 року (а.с. 20) підтверджується, що на зберіганні знаходиться 449,394 т кукурудзи.
Згідно вимог ЦК України договір зберігання укладається у письмовій формі, і якщо строк зберігання в договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений, виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення (ст.ст. 208, 937, 938 Цивільного кодексу України).
Зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.
Якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов'язаний піклуватися про річ, як про свою власну.
Зберігач зобов'язаний виконувати свої обов'язки за договором зберігання особисто.
Зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі.
На підставі вимог статті 949 ЦК України, зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Крім того, зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився, що передбачено положеннями статті 953 того ж Кодексу.
Таким чином, суд вважає, що державне підприємство "Златодар" безпідставно відмовляється від виконання умов договору складського зберігання кукурудзи № 64/4 від 15 жовтня 2012 року. Несвоєчасне отримання сертифікатів на товар є виною позивача у справі, а тому не є підставою для звільнення ДП "Златодар" від зобов'язання повернути товар зі зберігання.
У відповідності до положень статей 20, 173, 193 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання, включаючи договірні, повинні виконуватись належним чином, а порушені права підлягають судовому захисту.
У відповідності до ст. 16 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є примусове виконання обов'язку в натурі.
Спосіб захисту права обирає позивач на власний розсуд. Згідно наданого суду пояснення представником позивача, позивач вважає, що задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача виконати умови договору відповідає інтересам позивача та призведе до відновлення його порушеного права. Змін до позовних вимог позивачем суду не подано.
Зобов"язанням, яке позивач просить зобов"язати виконати відповідача, є виконання умови договору складського зберігання кукурудзи за № 64/4 від 15.10.2012 року щодо відвантаження відповідачем на користь Селянського фермерського господарства "Настасія" кукурудзи в кількості 449, 394 т.
Заперечень проти позову відповідачем суду не надано. Обставин, які б звільняли відповідача від виконання ним зобов'язання по поверненню зерна кукурудзи зі зберігання на вимогу позивача, судом не встановлено. Доказів припинення договірного зобов"язання чи недійсності договору № 64/4 від 15.10.2012 року складського зберігання кукурудзи у справі немає.
За таких обставин суд вважає позовні вимоги селянського фермерського господарства "Настасія" законними і обґрунтованими, а тому такими, що підлягають до повного задоволення.
На підставі ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у розмірі 1 147,00 грн. судового збору.
Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Державне підприємство "Златодар" (ідентифікаційний код 00952545 Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Шевченка, 47) виконати умови договору складського зберігання кукурудзи за № 64/4 від 15.10.2012 року та відвантажити на користь Селянського фермерського господарства "Настасія" (ідентифікаційний код 31314511, Черкаська область, Золотоніський р-н, с. Ковтуни вул. Перемоги, 10) кукурудзу в кількості 449, 394 т.
3. Стягнути з Державного підприємства "Златодар" (ідентифікаційний код 00952545 Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Шевченка, 47) на користь Селянського фермерського господарства "Настасія" (ідентифікаційний код 31314511, Черкаська область, Золотоніський р-н, с. Ковтуни вул. Перемоги, 10) на відшкодування сплаченого судового збору 1 147,00 грн.
Наказ видати.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.
Повне рішення складено 31 жовтня 2013 року
Суддя Н.М. Спаських