"28" жовтня 2013 р.Справа № 916/2137/13
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Маяк"
до відповідача: Бузинівської сільської ради Іванівського району Одеської області
про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим
Суддя Малярчук І.А.
В судових засіданнях приймали участь представники сторін:
від позивача: Громадський О.В., довіреність від 07.08.2013р.
від відповідача: Дерев'янко О.І., голова сільради згідно рішення сільради №1-VI від 10.11.2010р.
В судовому засіданні 28.10.2013 р. приймали участь представники сторін:
від позивача: Громадський О.В., довіреність від 07.08.2013р.
від відповідача: Дерев'янко О.І., голова сільради згідно рішення сільради №1-VI від 10.11.2010р.
СУТЬ СПОРУ: про визнання договору оренди земельної ділянки від 08.02.2008р., укладеного між ТОВ „Маяк" та Бузинівською сільською радою, поновленим до 08.02.2018р.
Позивач на заявлених позовних вимогах наполягає, надав суду обґрунтування щодо форми договору від 16.09.2013р. за вх.№27650/13, заяву про зменшення позовних вимог від 16.09.2013р. за вх.№27644/13, де виклав позовні вимоги в остаточній редакції, яка прийнята судом до розгляду по суті.
Первинні позовні вимоги позивача складали: про визнання договору оренди земельної ділянки від 08.02.2008р., укладеного між ТОВ „Маяк" та Бузинівською сільською радою, дійсним та поновленим до 08.02.2018р.
Так, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 08.02.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди землі на 5 років, тобто, до 08.02.2013р., за умовами якого відповідач передав, а позивач прийняв у строкове платне володіння і користування земельну ділянку загальною площею 40га. Позивач належним чином виконував свої зобов'язання за договором та забезпечував утримання ділянки та своєчасне внесення орендної плати. Положеннями п.п.2.2., 3.2. договору від 08.02.2008р. передбачено переважне право позивача на поновлення договору оренди на новий термін. При цьому, позивач вважає, що спірний договір є поновленим до 08.02.2018р. відповідно до ч.3 ст.33 Закону України „Про оренду землі", оскільки від відповідача протягом одного місяця після 08.02.2013р. не надійшло повідомлення про його розірвання, а позивач не відмовляється від цього договору та продовжує сплачувати орендну плату на умовах, що були встановлені до 08.02.2013р., і при цьому відповідач приймає її. Однак, позивач отримав від відповідача копію рішення від 30.05.2013р. №504 „Про надання дозволу ТОВ „Маяк", президент Таха Махамед Валід на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 20,65га в короткострокову оренду з 09.02.2013р. по 31.08.2013р. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель сільськогосподарського призначення, які не надані у власність або користування та перебувають у резерві, що знаходяться в межах с. Баланини Іванівського району, Одеська область", із змісту якого вбачається, що відповідач не визнає договір оренди продовженим та не визнає позивача орендарем.
Відповідач, заявлений позивачем позов не визнає, про що виклав у листі від 16.09.2013р. за вх.№27647/13, із якого вбачається, що земельна ділянка площею 40га не виділена внатурі (на місцевості) у встановленому законом порядку, у зв'язку з відсутністю технічної документації і проекту відведення, при цьому фактично на момент укладення договору була не одна земельна ділянка, а чотири. Позивач не виконував належно свої зобов'язання за договором від 08.02.2008р., так як нічого не зробив для того, щоб оформити законність використання землі у встановленому порядку, договір оренди не пройшов державну реєстрацію, з підстав чого позивач не має переважного права на поновлення договору оренди. Також, відповідач вказує, що 15.11.2012р. сільська рада повідомляла орендаря про те, що не буде поновлювати договір оренди із ТОВ „Маяк", подальше надання земельних ділянок у користування буде провадитись згідно земельних торгів, та те, що на частину земельної ділянки провадяться дії по їх відведенню громадянам України для набуття у власність. Разом з цим, 25.04.2013р. ТОВ „Маяк" звернулось до відповідача із клопотанням про укладення додаткової угоди до кінця року на площу 20,65га для збирання врожаю, який там був посіяний, у зв'язку з чим сільська рада дала можливість зібрати врожай 2013року на площі 20,65га і погодилась з цих підстав із укладенням додаткової угоди із відповідачем до 31.08.2013р.
Клопотання відповідача від 27.09.2013р. за вх.№28901/13 про залучення до участі у справі громадян - власників земельних ділянок в якості третіх осіб, суд не задовольняє за недоведеності заявником того, що рішення у даній справі може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.
Клопотання позивача від 16.09.2013р. за вх.№27637/13 про долучення документів до матеріалів справи судом задоволено.
Клопотання позивача від 14.10.2013р. за вх.№30668/13 про ознайомлення з матеріалами справи судом задоволено.
Ухвалою суду від 14.10.2013р., згідно ч.3 ст.69 ГПК України, за клопотанням сторін від 16.09.2013р. за вх.№27639/13, від 14.10.2013р. за вх.№30672/13 строк розгляду справи було продовжено до 28.10.2013р.
Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши доводи представників сторін, суд встановив наступне:
08.02.2008р. між Бузинівською сільською радою (орендодавець) та ТОВ „Маяк" (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку, яка знаходиться в с. Баланини Іванівського району Одеської області. Земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку. В оренду передається земельна ділянка площею 40га, у т.ч. 40га рілля, у якісному стані. Земельна ділянка передається в оренду по акту приймання-передачі, який оформлюється в строк не пізніше семи днів з моменту набуття чинності даного договору. Земельна ділянка передається в оренду з метою вирощування с/г продукції (п.п.1, 2.1. договору).
Відповідно до п.2.3. договору оренди земельної ділянки від 08.02.2008р. орендна плата вноситься орендарем у вигляді та у розмірах 40грн. за один гектар. 1 квартал - 400грн., 2 квартал - 400 грн., 3 квартал - 400 грн., 4 квартал - 400 грн., грошова плата вноситься на поточний рахунок власника землі в розмірі 1600грн., періодичність внесення орендної плати щоквартально.
За умовами п.2.2. договору оренди земельної ділянки від 08.02.2008р. він укладається на термін 5 років, починаючи з дати його реєстрації. По закінченню терміну договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий термін. У цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити письмово другу сторону про бажання щодо продовження дії договору на новий термін не пізніше, ніж за два місяці до його закінчення. Умови цього договору зберігають свою чинність на строк його дії у випадках, коли після набуття чинності договором, законодавством встановлені інші правила, ніж передбачені договором.
Положення абз.3 п.3.2. договору оренди земельної ділянки від 08.02.2008р. визначають, що орендар зобов'язаний приступити до використання орендованої земельної ділянки після державної реєстрації договору оренди.
На підтвердження здійснення позивачем орендної плати у 2013р. останній надав суду платіжні доручення №2 від 26.02.2013р., №37 28.03.2013р., №7 від 15.06.2013р., квитанції №137 від 29.04.2013р., №38 від 30.05.2013р., №60 від 08.05.2013р.
Рішенням Бузинівської сільської ради Іванівського району Одеської області №504 від 30.05.2013р. дозволено ТОВ „Маяк" за власні кошти розробити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 20,65га в короткострокову оренду з 09.02.2013р. до 31.08.2013р. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель сільськогосподарського призначення, які не надані у власність або користування, та перебувають у резерві, що знаходяться в межах с. Баланини Іванівського району Одеської області.
У відповідь на звернення позивача із питання поновлення договору оренди від 08.02.2008р. відповідач листом №Т-178 від 15.11.2012р. вказав ТОВ „Маяк" на необхідність подання на розгляд сесії Бузинівської сільської ради клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, викопіровку земельної ділянки, та зазначив, що питання про надання земельної ділянки в оренду буде вирішуватись відповідно до п.2 ст.124 ЗК України за результатами земельних торгів. Крім того, на частину земельної ділянки радою були надані дозволи на розробку проектів відведення у власність громадянам України, які сесією п'ятого скликання були затверджені, підготовлено державні акти на земельну ділянку площею 21,35га, із яких земельні ділянки площею 12га будуть видані громадянам восени 2013р.
Листом №Т-179 від 29.11.2012р. Бузинівська сільська рада проінформувала ТОВ „Маяк" про те, що земельні ділянки площею 40га біля села Баланини були створені для надання громадянам України, у зв'язку з чим у 2008 році із ТОВ „Маяк" було укладено договір оренди землі тільки на 5 років із урахуванням того, що на протязі цього часу громадяни звернуться в сільську раду з питанням надання цих земельних ділянок, що ними і було зроблено. З цих підстав сільрада повідомила громадян, що земельні ділянки звільняються ТОВ „Маяк" на початку 2013 року по закінченню договору оренди землі. Крім того, сільська рада зазначила у вказаному листі, що договір оренди від 08.02.2008р. не пройшов державну реєстрацію, відсутній проект відведення, чим грубо порушено земельне законодавство.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані сторонами докази та викладену ними правову позицію, суд, вважає заявлені ТОВ „Маяк" позовні вимоги щодо визнання договору оренди земельної ділянки від 08.02.2008р., укладеного між ТОВ „Маяк" та Бузинівською сільською радою, поновленим до 08.02.2018р., не правомірними, такими, що не відповідають дійсними обставинам справи з огляду на наступні положення законодавства.
Засадами чинного Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.03 р. передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. (ст. 15 ЦК України від 16.01.03 р.).
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Крім способів захисту цивільних прав та інтересів, передбачених ч.2 ст.16 ЦК України, суд згідно ч.2 зазначеної статті Кодексу може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч.ч.3, 4 ст.203 ЦК України).
За положеннями ч.ч.1, 2, 3, 4 ст.188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Згідно ч.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
До розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міську ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади (п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України).
Статтею 13 Закону України „Про оренду землі" від 06.10.98 р. № 161-ХVІ із змінами та доповненнями визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
За положеннями ч.ч.1, 2 ст.6 Закону України „Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. У разі набуття права оренди земельної ділянки на конкурентних засадах підставою для укладення договору оренди є результати аукціону.
Згідно ч.5 ст.6 Закону України „Про оренду землі" право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Як передбачено положеннями ч.4 ст.15 Закону України "Про оренду землі" невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.30 Закону України „Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Договір оренди землі припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено (ч.1 ст.31 Закону України „Про оренду землі").
При цьому, згідно ч.1 ст.33 Закону України „Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
Таким чином, за умовами спірного договору сторони домовились, що він укладається терміном на 5 років, починаючи з дати його реєстрації, отже договір припинився 09.02.2013р. Позивач, як було вище встановлено судом та не заперечується сторонами, звертався до відповідача із пропозицією про продовження строку дії договору від 08.02.2008р. на наступні 5 років, посилаючись на наявність у нього переважного права орендаря, за умови добросовісного виконання ним договору, однак, судом встановлено порушення орендарем умов договору щодо його державної реєстрації, відповідно до чого відповідач не надав згоди на пролонгацію договору від 08.02.2008р. За таких обставин, у зв'язку з порушенням орендарем умов договору та вимог законодавства щодо його державної реєстрації, за відсутності здійснення такої оренди на земельній ділянці, виділеній згідно акту встановлення меж внатурі, акту приймання-передачі земельної ділянки в оренду, плану або схеми земельної ділянки, проекту відведення земельної ділянки, тобто, документів, передбачених ч.4 ст.15 Закону України "Про оренду землі", суд вбачає правомірною відмову орендодавця у продовженні строку дії договору від 08.02.2008р., відсутність у ТОВ "Маяк" переважного права на продовження оренди спірного майна, а позаяк і відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог. Крім цього, на даний час на частину орендованої позивачем земельної ділянки громадянам видані дозволи на розробку проектів відведення їх у власність, відповідно до чого відсутнє у позивача право вимагати продовження дії спірного договору всупереч волі орендодавця.
Отже, за викладених обставин, позовні вимоги позивача є недоведеними, необґрунтованими, тому задоволенню судом не підлягають.
Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).
З огляду на вищевикладені матеріали справи, з урахуванням положень чинного законодавства, суд відмовляє у задоволенні позову ТОВ „Маяк" в повній мірі.
Згідно ст. 49 ГПК України витрати пов'язані зі сплатою позивачем судового збору в сумі 1147 грн. покладаються на останнього.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82- 85 ГПК України суд, -
1. Відмовити ТОВ „Маяк" у задоволенні позову повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Повний текст рішення складено 31.10.2013р.
Суддя Малярчук І.А.