Рішення від 29.10.2013 по справі 911/3884/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2013 р. Справа № 911/3884/13

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "АХА Страхування" до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" про відшкодування шкоди в порядку регресу,

представники:

позивача : Карась В.В. (дов. № 3683/18 від 12.12.2012);

відповідача: Боклан А.А. (дов. № 181-09/1 від 09.10.2013).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "АХА Страхування" до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач у зв'язку із здійсненням страхової виплати за страховим випадком отримав право, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки - в даному випадку до відповідача як особи, що застрахувала цивільну відповідальність.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.10.2013 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 29.10.2013.

В судовому засіданні 29.10.2013 суд заслухав пояснення представників сторін.

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про судове засідання та те, що реалізація норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом у сторін документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права подавати та витребовувати через суд докази, а також враховуючи положення п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, який визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом в межах наданих повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

Установив:

21.05.2012 між Акціонерним товариством "Страхова Компанія "АХА Страхування" (страховик) та Візіровим Михайлом Георгізовичем (страхувальник) було укладено договір № 60а/12л добровільного страхування наземного транспорту, яким було застраховано майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням автомобілем HONDA ACCORD, державний номер ВВ0222ВВ. Відповідно до п. 20.2 страховими ризиками за даним договором є викрадення, збитки внаслідок ДТП, збитки внаслідок інших подій.

Як вбачається з довідки ВДАІ та відомостей № 9070064 про дорожньо-транспортну пригоду, 11.09.2012 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автобуса СПВ 17 РУТА СПГ, державний номер 02867АО, під керуванням Владикіна Віктора Павловича (власник Чумаков Сергій Олександрович, поліс АА7094380, виданий Товариством з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта») та автомобіля HONDA ACCORD, державний номер ВВ0222ВВ, під керуванням Візірова Михайла Георгізовича (власник Візіров Михайло Георгізович, поліс АВ3523487, виданий Акціонерним товариством "Страхова Компанія "АХА Страхування"), внаслідок чого автомобілю HONDA ACCORD, державний номер ВВ0222ВВ було завдано механічних пошкоджень.

Постановою Артемівського районного суду м. Луганська від 04.10.2012 у справі №1203/8161/2012 Владикіна Віктора Павловича визнано винним у скоєнні вказаної дорожньо-транспортної пригоди та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави в сумі 340,00 грн.

Слід врахувати, що преюдиціальне значення для господарського суду мають вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, щодо фактів, які встановлені судом. В інших випадках питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справ, у тому числі матеріалів слідчих органів (аналогічна правова позиція викладена в п. 4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 01.04.1994 року № 02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди" зазначається).

Відтак, проаналізувавши обставини, за яких було заподіяно шкоду автомобілю HONDA ACCORD, державний номер ВВ0222ВВ та наявні матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що саме дії водія Владикіна Віктора Павловича, що керував автобусом СПВ 17 РУТА СПГ, державний номер 02867АО знаходяться у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, а відтак і в спричиненні матеріальної шкоди Візірову Михайлу Георгізовичу, що підтверджується наявними матеріалами справи, зокрема Постановою Артемівського районного суду м. Луганська від 04.10.2012 у справі №1203/8161/2012.

Відповідно до звіту про оцінку розміру збитків № 1011, наданого Фізичною особою-підприємцем Багдасар'янс С.В., розмір збитків становить 35014,63 грн.

Візіров Михайло Георгізович звернувся до позивача з заявою від 29.10.2012 про виплату страхового відшкодування у зв'язку з настанням страхового випадку.

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і, з настанням якої, виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Таким чином, у результаті дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 11.09.2012 настав страховий випадок у страхувальника позивача.

Господарським судом встановлено, що на виконання своїх договірних зобов'язань позивач сплатив суму страхового відшкодування у розмірі 31055,90 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень № ДП00010899 від 31.10.2012 та № ДП00010914 від 31.10.2012.

Отже, загальний розмір підтверджених витрат позивача, в контексті оціненої шкоди, з виплати страхового відшкодування складає 31055,90 грн.

Підставою позову, як зазначає позивач, є те, що виплативши страхове відшкодування, Приватне акціонерне товариство "Страхова Компанія "АХА Страхування" набуло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

При цьому, позивач вважає, що відповідальною особою за заподіяні збитки є Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта", оскільки цивільно-правова відповідальність Чумакова Сергія Олександровича була застрахована у відповідача за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс АА7094380.

Згідно ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частинами 1, 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно із ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Під джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо) (Аналогічна правова позиція викладена в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.1992 року № 6).

Одночасно, згідно ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 наведеного вище Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Як визначено абз. 1 п. 36.1 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, до Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "АХА Страхування", як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки, відповідно до положень Закону України „Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів".

Так, на виконання вимог ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою № 1372/2 від 07.05.2013. Вказана заява була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 12.1. Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Статтею 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Отже, страхове відшкодування повинно бути зменшено на суму франшизи. Як вбачається з матеріалів справи розмір франшизи за полісом АА7094380 становить 1000,00 грн.

Статтею 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

З огляду на викладене, до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування, перейшло право вимоги, яке потерпіла мала до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" як особи, на яку законом покладено обов'язок відшкодувати завдані збитки в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" витрат, понесених за страховим відшкодуванням, в розмірі 30055,90 грн (за мінусом франшизи) - у межах відповідальності страхової компанії за завдані збитки, є доведеними та обґрунтованими, відповідачем не спростованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" (код ЄДРПОУ 31704186) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "АХА Страхування" (код ЄДРПОУ 20474912) 30055,90 грн страхового відшкодування та 1720,50 грн судового збору.

3. Видати наказ.

Суддя А.Ф. Черногуз

Попередній документ
34457218
Наступний документ
34457221
Інформація про рішення:
№ рішення: 34457219
№ справи: 911/3884/13
Дата рішення: 29.10.2013
Дата публікації: 01.11.2013
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Київської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори