ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/18265/13 22.10.13
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС"
до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Лафорт"
про стягнення 5 424,17 грн.
Суддя Стасюк С.В.
Представники сторін:
від позивача Рудюк В.М. (дов. № ГО-13/142 від 23.05.2013 року)
від відповідача не з'явився
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 22 жовтня 2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Лафорт" (надалі по тексту - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу 5 424,17 грн., а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2013 року порушено провадження у справі № 910/18265/13, слухання справи призначено на 22.10.2013 року.
07.10.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.
08.10.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист на виконання вимог ухвали суду від 23.09.2013 року.
У судовому засіданні 18.10.2013 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, в яких підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 18.10.2013 року не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 23.09.2013 року не виконав, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Представник відповідача у судове засідання 01.10.2013 року повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Місцезнаходження відповідача за адресою: 04050, м. Київ, вул. Довнар - Запольського, 9/10, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та вказана в позові.
У відповідності з положеннями пункту 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -
25 жовтня 2011 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова група "ТАС" (страховик) та Криловим В.В. (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту ВВ/21 А №0239977, відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням або знищенням автомобіля марки "ЗАЗ", державний номер АА 9128 КЕ.
Як вбачається з матеріалів справи, 19.01.2012 року у м. Києві по вул. Азербайджанській сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля марки "ЗАЗ", державний номер АА 9128 КЕ та автомобіля марки "ГАЗ", державний номер АА 3209 ЕН, яким керував Артемчук М.І.
ДТП сталася в результаті порушення водієм автомобіля марки "ГАЗ", державний номер АА 3209 ЕН правил дорожнього руху України, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 20.02.2012 року у справі № 2604/3046/2012.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "ГАЗ", державний номер АА 3209 ЕН, за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП, була застрахована Приватним акціонерним товариством Страхова компанія "Лафорт", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/0061773 від 13.11.2011 року.
Внаслідок вищевказаної ДТП автомобіль марки "ЗАЗ", державний номер АА 9128 КЕ отримав механічні пошкодження.
Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 59 від 07.02.2012 року, складеного судовим експертом-автотоварознавцем Старинець М.В., вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки "ЗАЗ", державний номер АА 9128 КЕ, в результаті його пошкодження при ДТП складає 6 800,19 грн.
Позивач, виходячи із вищевказаного висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 59 від 07.02.2012 року, приймаючи до уваги рахунок на оплату № 00000000097 від 31.01.2012 року зробленим СПД Фатюк Ю.В. та враховуючи умови страхування, визначив розмір страхового відшкодування в сумі 5 424,17 грн., про що склав страховий акт № 63вір/33/2012 від 15.03.2012 року.
Відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту ВВ/21 А №0239977 від 25.10.2011 року, страхове відшкодування позивачем було сплачено на користь СПД Фатюк Ю.В. в розмірі 5 424, 17 грн., що підтверджується платіжними дорученням № 29778 від 19.04.2012 року (належним чином засвідчена копія додана до матеріалів справи).
Зважаючи на вищенаведене, 26.04.2012 року позивач, з посиланням на статтю 27 Закону України "Про страхування" та статті 993, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України звернувся до відповідача з заявою за вих. № 269 про відшкодування шкоди заподіяної в результаті ДТП в порядку регресу.
Проте, відповідач жодним чином не відреагував на зазначену регресну вимогу, на момент подання позовної заяви, відповідачем страхове відшкодування на користь позивача сплачене не було.
Приймаючи до уваги ліміт відповідальності відповідача, який передбачений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі № АВ/0061773 від 13.11.2011 року, позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 5 424, 17 грн.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Матеріалами справи підтверджується, що транспортним засобом "ГАЗ", державний номер АА 3209 ЕН, яким керував керував Артемчук М.І., спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому позивачем автомобілю марки "ЗАЗ", державний номер АА 9128 КЕ.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Вина водія, який керував автомобілем "ГАЗ", державний номер АА 3209 ЕН, встановлена у судовому порядку, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 20.02.2012 року у справі № 2604/3046/2012.
Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "ГАЗ", державний номер АА 3209 ЕН, за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова група "ТАС" на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/0061773 від 13.11.2011 року. Вказаним полісом передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000 грн., франшиза - 1000,00 грн., строк дії полісу з 03.11.2011 року до 02.11.2012 року.
Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки "ЗАЗ", державний номер АА 9128 КЕ відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/0061773 від 03.11.2011 року, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту ВВ/21 А №0239977 від 25.10.2011 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Відповідно до статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Зважаючи на вищезазначене, суд приходить до висновку, що вимога позивача підлягає частковому задоволенню, у зв'язку з тим що позивач не зменшив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілого на суму франшизи, яка встановлена полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/0061773 від 03.11.2011 року у розмірі 1 000,00 грн.
За таких обставин, сума страхового відшкодування становитиме: 5 424, 17 грн. (загальний розмір матеріальної шкоди) - 1000,00 грн. (сума франшизи) = 4 424, 17 грн.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" підлягають частковому задоволенню, а саме, у розмірі 4 424, 17 грн.
Витрати з судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Лафорт" (04050, м. Київ, вул. Довнар - Запольського, 9/10, код ЄДРПОУ 25005889) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (03062, м. Київ, пр. Перемоги, будинок 65, код ЄДРПОУ 30115243) 4 424 (чотири тисячі чотириста двадцять чотири) грн. 17 коп. страхового відшкодування, 1 403 (одну тисячу чотириста три) грн. 31 коп. судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 25.10.2013 року
Суддя С.В. Стасюк