ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/13376/13 18.10.13
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаСтаржинський Сергій Миколайович
про стягнення 4 312,17 грн.
Суддя Стасюк С.В.
Представники сторін:
від позивача Клочкова Н.Ф. (дов. № ГО-12/272 від 19.12.012 року)
від відповідача не з'явився
від третьої особине з'явився
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 18 жовтня 2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" (надалі по тексту - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу 4 312,17 грн., а також просить суд покласти на відповідачів судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 15.02.2010 року в результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі -ДТП) було пошкоджено автомобіль марки "Хонда", державний номер АА 3340 НА, який застрахований у позивача. Останній, виплативши страхове відшкодування, набув прав свого страхувальника до винної особи. Оскільки винним у скоєнні ДТП визнано Старжинського С.М., цивільно-правова відповідальність якого за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю автомобіля марки "Фольцьваген", державний номер АА 4013 НР була застрахована у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна", то обов'язок з відшкодування збитків у межах лімітів відповідальності покладається на відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2013 року порушено провадження у справі № 910/13376/13, слухання справи призначено на 06.08.2013 року.
26.07.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист на виконання вимог ухвали суду від 18.07.2013 року.
У судовому засіданні 06.08.2013 року представник позивача надав документи, на виконання вимог ухвали суду та усні пояснення по суті спору, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 06.08.2013 року не з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 18.07.2013 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2013 року розгляд справи було відкладено на 30.08.2013 року, у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю подання додаткових доказів у справі.
21.08.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист на виконання вимог ухвали суду від 06.08.2013 року з інформацією з єдиної централізованої бази даних МТСБУ щодо полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/5334818, в якій відсутні відомості щодо вказаного полісу.
Проте, як вбачається з витягу з єдиної централізованої бази даних МТСБУ у ньому відсутні відомості щодо марки та державного номеру застрахованого автомобіля.
Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 30.08.2013 року справу № 910/13376/13 передано для розгляду судді Босому В.П., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.
Ухвалою Господарського суду від 30.08.2013 року суддя Босий В.П прийняв справу № 910/13376/13 до свого провадження, розгляд справи призначено на 24.09.2013 року.
Розпорядженням В.о. голови Господарського суду міста Києва від 10.09.2013 року справу № 910/13376/13 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його виходом з відпустки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2013 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 910/13376/13 до свого провадження, розгляд справи призначено відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 30.08.2013 року.
Представник відповідача в судове засідання 24.09.2013 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 30.08.2013 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Суд, у відповідності до вимог статті 27 Господарського процесуального кодексу України, прийшов до висновку про необхідність залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Старжинського Сергія Миколайовича, оскільки рішення у справі може вплинути на його права та обов'язки, а також для надання суду необхідних документів по справі, зокрема, полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/5334818.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2013 року залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Старжинського Сергія Миколайовича, розгляд справи було відкладено на 18.10.2013 року, у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю подання додаткових доказів у справі.
У судовому засіданні 18.10.2013 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, в яких підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 18.10.2013 року не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 24.09.2013 року не виконав, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Місцезнаходження відповідача за адресою: 02140, м. Київ, вул. Ревуцького , будинок 42-Г, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та вказана в позові.
У відповідності з положеннями пункту 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -
18 лютого 2009 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова група "ТАС" (страховик) та Ніколаєвою Г.О. (страхувальник) було укладено договір добровільного комплексного страхування транспортного засобу та супутніх ризиків ДКТЗ /21/44/48 №009610, відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням або знищенням автомобіля марки "Хонда", державний номер АА 3340 НА.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.02.2010 року у м. Києві по вул. Пожарського сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля марки "Хонда", державний номер АА 3340 НА та автомобіля марки "Фольцваген", державний номер АА 4013 НР яким керував Старжинський С.М.
ДТП сталася в результаті порушення водієм автомобіля марки "Фольцваген", державний номер АА 4013 НР правил дорожнього руху України, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 09.03.2010 року у справі № 3-1032.
Внаслідок вищевказаної ДТП автомобіль марки "Хонда", державний номер АА 3340 НА отримав механічні пошкодження.
Відповідно до звіту про оцінку розміру збитку, завданого пошкодженням колісного транспортного засобу № 1017 від 11.03.2010 року, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Праеда Тенкнолоджиз", вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки "Хонда", державний номер АА 3340 НА, в результаті його пошкодження при ДТП складає 4 243,66 грн.
Позивач, виходячи із звіту про оцінку розміру збитку, завданого пошкодженням колісного транспортного засобу № 1017 від 11.03.2010 року, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Праеда Тенкнолоджиз" та враховуючи умови страхування, визначив розмір страхового відшкодування в сумі 4 312,17 грн., про що склав страховий акт № 13907/04/2012 від 22.06.2010 року.
Зважаючи на вищенаведене, 26.08.2010 року позивач, з посиланням на статтю 27 Закону України "Про страхування" та статті 993, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України звернувся до відповідача з заявою на виплату страхового відшкодування за вих. № Г2600/7925.
Проте, відповідач жодним чином не відреагував на зазначену регресну вимогу, на момент подання позовної заяви, відповідачем страхове відшкодування на користь позивача сплачене не було.
Позивач, посилаючись на те, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "Фольцваген", державний номер АА 4013 НР за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Україна" згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/5334818, просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 4 243,66 грн.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Матеріалами справи підтверджується, що транспортним засобом "Фольцваген", державний номер АА 4013 НР, яким керувала керував Старжинський С.М., спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому позивачем автомобілю марки "Хонда", державний номер АА 3340 НА.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Вина водія, який керував автомобілем "Фольцваген", державний номер АА 4013 НР, встановлена у судовому порядку, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 09.03.2010 року у справі № 3-1032.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначив про те, що станом на момент скоєння спірної ДТП, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "Фольцваген", державний номер АА 4013 НР за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Україна" згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/5334818.
Проте, позивач, не надав суду належним чином засвідчену копію вказаного полісу.
З метою повного та об'єктивного розгляду усіх обставин даної справи, судом було залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Старжинського Сергія Миколайовича та зобов'язано останнього надати суду поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/5334818, проте, станом на день розгляду даної справи, вимоги ухвали суду залишені без виконання.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень (стаття 33 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В порушення приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем не надано суду належних та безумовних доказів, які б підтверджували викладені в позовній заяві обставини, а саме, доказів того, що станом на момент вчинення ДТП, яка сталась 15.02.2010 року у м. Києві по вул. Пожарського, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "Фольцваген", державний номер АА 4013 НР за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Україна".
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку. що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Страхова група "ТАС" є необґрунтованими, не підтверджені належними доказами, а тому не підлягають задоволенню.
Витрати по оплаті судового збору покладаються на позивача, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У позові Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 21.10.2013 року
Суддя С.В. Стасюк