номер провадження справи 14/33/13
24.10.2013 Справа № 908/3221/13
За позовом Концерну "Міські теплові мережі", юридична адреса - 69091 м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса - 69065 м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2А
до відповідача Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "ЮНА", 69006 м. Запоріжжя, вул. Лобановського, 30 кв. 65
про стягнення 7520,50 грн.
Суддя Сушко Л.М.
За участю уповноважених представників сторін:
від позивача: Коновалов Д.В., довіреність №4086/27 від 18.06.2013р.
від відповідача: не з'явився
Суть спору:
Розглянуто позовну заяву Концерну «Міські теплові мережі» (далі за текстом Концерн «МТМ») до відповідача Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "ЮНА" (далі за текстом ПП "НВФ "ЮНА") про стягнення 7520,50 грн.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.09.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду і порушено провадження у справі № 908/3221/13, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 10.10.2013р., при цьому витребувано від сторін документи, необхідні для вирішення спору. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.10.2013р. розгляд справи відкладено до 24.10.2013р. у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування додаткових документів.
В судовому засіданні 24.10.2013р. за згодою представника Позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Концерном «МТМ» та ПП "НВФ "ЮНА" укладено Договір №1644 "Про постачання теплової енергії в гарячій воді" від 01.08.2005р. В порушення положень діючого Законодавства України та умов Договору Відповідач не здійснював оплат за спожиту теплову енергію за період з жовтня 2012 року по квітень 2013 року, у зв'язку з чим утворилася заборгованість яка складає 6 939,91 грн. З урахуванням зазначених обставин Позивач просить стягнути з ПП "НВФ "ЮНА" на користь Концерну «МТМ» основний борг в сумі 6 939,91 грн., пеню в сумі 474,08 грн., 3% річних в сумі 106,51 грн. та 1 720,50 грн. судового збору.
Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, витребувані судом документи не надав, представник відповідача в судові засідання 10.10.2013р. та 24.10.2013р. за викликом суду не з'являвся, правом надати відзив на позов не скористався.
Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р., особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення судового розгляду справи були направлені за адресою відповідача, вказаною у позовній заяві, яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.
Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав ї охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвали суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.
Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.
За клопотанням представника Позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.
Судом у відповідності з вимогами статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача суд встановив наступне.
Концерн «Міські теплові мережі» - енергопостачальна організація та ПП "Науково-виробнича фірма "ЮНА" - споживач 01.08.2005 р. уклали Договір № 1644 "Про постачання теплової енергії в гарячій воді" (далі за текстом Договір).
За умовами Договору енергопостачальна організація взяла на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, згідно п.1.3, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію разом з втратами теплової енергії на теплотрасі, що перебуває на балансі Споживача за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
Відповідно до п. 3.2.2. Договору споживач зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати теплової енергії в обсягах згідно рахунків за теплову енергію і в терміни, які передбачені розділом VI Договору.
Пунктом 6.2. Договору сторони узгодили, що розрахунковим періодом є календарний місяць.
Згідно з п. 6.3. Договору Енергопостачальна організація після 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим, надає Споживачу рахунок за фактично спожиту теплову енергію, акт надання послуг і податкову накладну. Споживач зобов'язаний оформити акт надання послуг і до 25 числа місця, наступного за розрахунковим, повернути його Енергопостачальній організації.
Підставою для розрахунків Споживача з Енергопостачальною організацією є Акт надання послуг, підписаний обома Сторонами, та рахунок. (п. 6.4 Договору).
Споживач зобов'язаний до 20 числа поточного місяця перерахувати на розрахунковий рахунок Енергопостачальної організації суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію і передоплати. (п. 6.6. Договору).
За приписами п. 6.7 Договору, сторони щоквартально з ініціативи Енергопостачальної організації проводять звірку взаємних розрахунків за фактично спожиту теплову енергію з підписанням акту звірки для визначення заборгованості.
Згідно із п. 10.1. Договору, цей договір набуває чинності після підписання його обома сторонами та діє з 01.08.2005р. до 31.07.2006 р. Договір вважається пролонгований на кожний наступний рік, окрім досягнення взаємної згоди Сторін про його розірвання.
Як свідчать матеріали справи, Концерн «МТМ» відпустив ПП "НВФ "ЮНА" у період з жовтня 2012 року по квітень 2013 року теплову енергію на загальну суму 6 939,91 грн., що підтверджується відповідними Актами приймання-передачі теплової енергії та щомісячними рахунками, наявними в матеріалах справи. Відправка Позивачем зазначених Актів та рахунків Відповідачу підтверджується реєстрами відправки кореспонденції, які містяться у матеріалах справи.
При цьому Акти приймання-передачі теплової енергії Споживачем не підписані, але вважаються погодженими, про що Теплопостачальною організацією зроблено відповідне застереження на Акті.
Проте, Відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за отриману теплову енергію у встановлений Договором строк в повному обсязі не здійснив, чим порушив умови Договору.
У зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем умов Договору, заборгованість ПП "НВФ "ЮНА" за фактично спожиту теплову енергію за період з жовтня 2012 року по квітень 2013 року склала 6 939,91 грн.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
За таких обставин вимога Позивача про стягнення з ПП "НВФ "ЮНА" боргу за спожиту теплову енергію в сумі 6 939,91 грн. підлягає задоволенню.
Крім того, за несвоєчасне виконання Відповідачем обов'язку щодо оплати спожитої теплової енергії Позивачем нараховано пеню в сумі 474,08 грн. за період з 21.11.2012р. по 25.08.2013р. та 106,51 грн. 3% річних за період з 21.11.2012р. по 25.08.2013р.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.
Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частинами першою та четвертою ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.
Згідно з п. 7.2.3 Договору, несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі 0,5% від належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок пені та відсотків річних позивачем виконано вірно, таким чином вимога про стягнення 474,08 грн. пені та 106,51 грн. 3% річних підлягає задоволенню.
Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, відзиву та витребуваних судом документів не надав.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, суд вважає, що Концерном «МТМ» надано всі докази на підтвердження своїх позовних вимог, а відтак вимога Концерну «МТМ» про стягнення з Відповідача заборгованості у сумі 6 939,91 грн., 474,08 грн. пені та 106,51 грн. 3% річних підлягає задоволенню.
Згідно ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Концерну «Міські теплові мережі» до відповідача Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "ЮНА" про стягнення 7520,50 грн. задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "ЮНА" (69006 м. Запоріжжя, вул. Лобановського, 30 кв. 65, код ЄДРПОУ 31044650) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (юридична адреса - 69091 м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса - 69065 м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2А, код ЄДРПОУ 32121458) 6 939 (шість тисяч дев'ятсот тридцять дев'ять) грн. 91 коп. основного боргу, 474 (чотириста сімдесят чотири) грн. 08 коп. пені, 106 (сто шість) грн. 51 коп. 3% річних, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Л.М. Сушко
Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 29.10.2013р.