30 жовтня 2013 р. Справа № 9104/36437/11
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Костіва М.В. та Савицької Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської обл. від 20.12.2010р. про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Ужгороді Закарпатської обл. про зобов'язання провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії,-
16.12.2010р. позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила поновити строк звернення до суду із розглядуваним позовом; визнати неправомірними дії відповідача Управління Пенсійного фонду України в м.Ужгороді Закарпатської обл., зобов'язати останнього нарахувати і виплатити їй, як дитині війни, щомісячне підвищення до пенсії за 2008-2010 роки і надалі здійснювати нарахування й виплату їй щомісячної соціальної допомоги протягом усього часу дії Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (а.с.5).
Оскаржуваною ухвалою суду від 20.12.2010р. залишено в порядку ст.ст.99, 100 КАС України без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Ужгороді Закарпатської обл. про зобов'язання провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії (а.с.1).
Не погодившись із вказаною ухвалою, її оскаржила позивач ОСОБА_1, яка у апеляційній скарзі просить судову ухвалу скасувати, визнавши поважними причини пропуску строку звернення до суду із розглядуваним позовом, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного залишення без розгляду позовної заяви (а.с.11).
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що в заявленому позові наведено достатнє обґрунтування поважності пропуску строку звернення до суду із розглядуваним позовом; при винесенні спірної ухвали не дотримані вимоги міжнародного права та судова практика з розглядуваного питання, а розгляд клопотання позивача проведений формально.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.
Як слідує із змісту оскаржуваної ухвали, підставою для залишення заявлених позовних вимог без розгляду в порядку ст.100 КАС України визначено судом ту обставину, що позивачем не наведено поважних причин пропуску строку звернення до суду із розглядуваним позовом, а відтак підстави для поновлення пропущеного строку є відсутніми.
Колегія суддів вважає наведені висновки лише частково обґрунтованими і такими, що не у повній мірі відповідають фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.
На момент звернення позивача до суду (16.12.2010р.) діяли приписи ст.99 КАС України в редакції Закону України від 07.07.2010р., згідно якої для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Згідно з ч.1 ст.102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із розглядуваним позовом, відсутність належних доказів щодо поважності пропуску строку звернення до суду із розглядуваним позовом, колегія суддів приходить до висновку про правильність судового рішення щодо залишення поданої позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог за період з 01.01.2008р. до 15.06.2010р. включно.
Разом з тим, в частині вимог за період з 16.06.2010р. до 31.12.2010р. включно і надалі, позивачем строк звернення до суду не пропущений, через що судом першої інстанції помилково прийнято рішення про залишення позовної заяви без розгляду в цій частині.
Наведеним обставинам суд першої інстанції належної оцінки не дав, через що необґрунтовано виніс ухвалу про залишення без розгляду позовних вимог в повному обсязі.
У частині наведених в апеляційній скарзі доводів про поважність причин пропуску строку звернення до суду колегія суддів враховує, що Закон України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006р., офіційно опублікований в газетах «Урядовий кур'єр» № 244 від 22.12.2004р.; «Голос України» № 247 від 28.12.2004р.; «Офіційному віснику України», 2004, № 50 (31.12.2004) ст.3258; «Відомостях Верховної Ради України», 2005, № 4 (28.01.2005), ст.94.
У відповідності до ст.57 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, доводяться до відома населення у порядку, встановленому законом. Тобто, всі нормативні акти оприлюднюються та є загальнодоступними. Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Рішення Конституційного Суду від 09.07.2007р. № 6-рп/2007 та від 22.05.2008р. № 10-рп/2008 також оприлюднювалися у встановленому порядку. Крім того, питання виплати щомісячного підвищення до пенсії дітям війни широко висвітлювалося у доступних засобах масової інформації.
Таким чином, позивач мала можливість ознайомитись з нормативно-правовими актами, знати про порушення своїх прав та своєчасно звернутися до суду за їх захистом. Оскільки позивачем не надано доказів поважності причин пропуску строку звернення в суд з розглядуваним позовом, тому підстав для поновлення пропущеного строку в частині вимог за період з 01.01.2008р. до 15.06.2010р. включно колегія суддів не вбачає.
Згідно п.3 ч.1 ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що оскаржувана ухвала в частині залишення без розгляду позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання нарахувати і виплатити підвищення до пенсії за період з 16.06.2010р. до 31.12.2010р. включно і надалі, підлягає скасуванню, як винесена із порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про залишення позовної заяви без розгляду, з направленням справи в цій частині до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
В решті судова ухвала відповідає нормам матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків останньої в цій частині, а тому підстави для її зміни чи скасування у наведеній частині колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.94, 160, 195-197, п.3 ч.1 ст.199, п.4 ч.1 ст.204, п.6 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.
Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської обл. від 20.12.2010р. в частині залишення без розгляду позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання нарахувати і виплатити підвищення до пенсії за період з 16.06.2010р. до 31.12.2010р. включно і надалі, - скасувати та в цій частині направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Вказану ухвалу в частині залишення без розгляду позовних вимог про зобов'язання нарахувати і виплатити підвищення до пенсії за період з 01.01.2008р. до 15.06.2010р. включно, - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий суддя: Р.М. Шавель
Судді: М.В. Костів
Н.В. Савицька