23 жовтня 2013 р. Справа № 876/9109/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Старунського Д.М.,
суддів Багрія В.М., Качмара В.Я.,
за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 16 травня 2013 року про залишення без руху позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова, Головного управління Пенсійного фонду України Львівської області про зобов'язання до вчинення дій, стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 13.05.2013 року звернулася в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова, Головного управління Пенсійного фонду України Львівської області. в якому просила нарахувати та виплачувати пенсію у відповідності до чинного законодавства, починаючи з 12.02.2013 року, стягнути моральну шкоду в розмірі 10 000 доларів США.
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 16 травня 2013 року позов залишено без руху. Ухвала мотивована наявністю недоліків позовної заяви, а саме: відсутністю оригіналу квитанції про сплату судового збору та неподання такої державною мовою.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що судом першої інстанції були недостатньо досліджені докази та обставини справи, рішення постановлено з порушенням норм процесуального права. Зазначає, що судом безпідставно не розглянуто клопотання про звільнення від сплати судового збору, а тому належним чином не вирішено питання про сплату такого. Також вказує, що вимога суду на подачу документів державною мовою не можна вважати недоліком.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України Львівської області в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги заперечив та просить залишити її без задоволення.
Інші сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ст.196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу без їх участі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід задовольнити частково, ухвалу суду першої інстанції скасувати і справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду з таких підстав.
Згідно ч.1 ст.108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
До позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати. (ч.3 ст.106 КАС України)
Як видно з матеріалів справи, позивачем в апеляційній скарзі зазначено, що вона є безробітною, а також, що сплатити судовий збір перебуваючи за кордоном є неможливим, тому і просила звільнити її від сплати останнього.
Відповідно до ч.1 ст.88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про те що клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору безпідставно та необґрунтовано залишено судом першої інстанції без уваги та не розглянуто, як цього вимагає наведена вище норма.
Щодо порушення позивачем вимог подачі позовної заяви державною мовою, колегія суддів вважає за належне зазначити, що у відповідності до вимог ст.15 КАС України, мова адміністративного судочинства визначається ст.14 Закону України «Про засади державної мовної політики».
Відповідно до ст.69 ч.1, 2 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.
Частиною 1 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ст.204 ч.1, 4 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Підсумовуючи викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, невірно встановив фактичні обставини справи та ухвалив незаконне рішення з порушенням норм процесуального права, доводи апеляційної скарга спростовують висновки суду і така підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 199 п.3, 204 п.1, 4, 205 ч.1 п.6, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 16 травня 2013 року у справі №2а/463/138/13 скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Д.М. Старунський
Судді В.М. Багрій
В.Я. Качмар
Ухвала у повному обсязі складена 28.10.2013 року.