17 жовтня 2013 року Справа № 9104/33855/10
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді Большакової О.О.,
суддів Глушка І.В., Макарика В.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства «Волинський Новобуд» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2010 року у справі за позовом Приватного підприємства «Волинський Новобуд» до управління Пенсійного фонду України в м.Нововолинську Волинської області про скасування вимоги, -
Приватне підприємство «Волинський Новобуд» (далі - ПП «Волинський Новобуд»), 13.08.2010 року звернулось до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Нововолинську Волинської області (далі - УПФУ в м.Нововолинську) про визнання скасування вимоги №Ю-08 від 01.07.2010 року про сплату боргу з внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 128955,93 грн. та зобов'язання відкликати вказану вимогу з відділу державної виконавчої служби у м. Нововолинську Волинської області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив порядок формування (складання) вимоги та неправомірно передав її до виконавчої служби для стягнення в примусовому порядку.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, ПП «Волинський Новобуд» подало апеляційну скаргу на вищевказану постанову суду, вважає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального і процесуального права, судом неповно з'ясовані обставини справи, що мають значення для справи, просить скасувати постанову, і винести нове рішення, яким задовольнити позов. У апеляційній скарзі вказує, що судом не взято до уваги п. 8.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, оскільки не вказано (з'ясовано) чи узгоджена вона чи ні, дату набрання чинності вимоги про сплату боргу, отже винесена з порушенням ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 8.3 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року № 21-1.
Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.
Судом встановлено, що ПП «Волинський Новобуд» є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. 27.08.2009 року між сторонами було укладено договір № 01а про сплату страхових внесків та договір № 01 про розстрочку сплати накладених (нарахованих) штрафів та пені до 28.02.2010 року. На підставі рішення відповідача від 09.12.2009 року достроково розірвано договір № 01а про сплату страхових внесків від 27.08.2009 року за порушення позивачем умов договору, а саме абз. 2 п. 2.3 договору.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме, відповідно до карток особового рахунку страхувальника юридичної особи або фізичної особи, яка має найманих працівників за період розрахунку з 21.01.2008 року по 25.05.2010 року ПП «Волинський Новобуд» допущено заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 128955,93 грн. (а.с. 21-33). 08.07.2010 року відповідачем була сформована вимога №Ю-08 про необхідність сплати позивачем суми боргу по страхових внесках станом на 01.07.2010 в розмірі 128955,93 грн., яку він отримав 04.08.2010 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 20).
Відповідно до ч. 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», вказаний Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно п. 1 ч.1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Законом встановлений порядок обчислення та сплати страхових внесків: обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески; сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду; страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду; перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг); якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Частиною 2 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Частиною 5 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Відповідно до п. 8.1 розділу 8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до ПФУ, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 № 64/8663 суми страхових внесків, своєчасно не нараховані або не сплачені страхувальниками у строки, визначені п.5.1, 5.2, 5.3 Інструкції, у тому числі обчислені органами ПФУ вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Отже, маючи несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і сплачуючи при цьому поточні суми страхових внесків, страхувальник не вважається таким, що своєчасно виконав свої зобов'язання за поточний період, оскільки в силу імперативних вимог частини п'ятої статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» органи ПФУ зобов'язані направити цей платіж на погашення недоїмки, пені та фінансових санкцій, тому проведені позивачем платежі правомірно віднесені управлінням ПФУ до заліку заборгованості і не можуть визнаватися справлянням страхових платежів за цей період.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що вимога від №Ю-08 від 01.07.2010 року є правомірною, а підстави для визнання її недійсною позивачем не доведені, а тому обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв законну та обґрунтовану постанову, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.
Керуючись ст.160, ст. 195, ст. 197, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, ст.205, ст. 206, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Волинський Новобуд» залишити без задоволення.
Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2010 року у адміністративній справі № 2а-2258/10/0370 за позовом Приватного підприємства «Волинський Новобуд» до управління Пенсійного фонду України в м.Нововолинську Волинської області про скасування вимоги, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Касаційна скарга на судове рішення подається відповідно до статті 212 КАС України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.
Головуючий суддя О.О. Большакова
Судді І.В. Глушко
В.Я. Макарик