16 жовтня 2013 року Справа № 32330/10/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Костіва М.В.,
суддів Шавеля Р.М., Савицької Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Закарпатській області на постанову Монастирського районного суду Тернопільської області від 16 лютого 2010 року у справі № 2-а-16/2010 р. за позовом ОСОБА_1 до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Закарпатській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
В січні 2010 року позивач - ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 99750 та № 99751 від 18.01.2010р. у вигляді штрафу в сумі 1020 грн., винесену інспектором Державної інспекції на автомобільному транспорті Закарпатської області Чорней Р.В.
Постановою Монастирського районного суду Тернопільської області від 16.02.2010 року позов задоволено. Скасовано постанови №99750 та №99751, винесені інспектором Державної інспекції на автомобільному транспорті Закарпатської області Чорней Р.В. від 18.01.2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за якими на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 1020 грн.
Не погоджуючись із даною постановою суду, відповідач, Головна державна інспекція на автомобільному транспорті в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Закарпатській області, подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати вищевказану постанову суду, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального та матеріального права, судом не повністю з'ясовано обставини справи, які мають значення для винесення обґрунтованого рішення, є незаконною.
Просить скасувати оскаржувану постанову суду та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 18.01.2010 року о 14:00 год. ОСОБА_1 було зупинено на а/д Київ-Чоп в м. Свалява Закарпатської області інспектором Державної інспекції на автомобільному транспорті Чорней Р.В. На вимогу інспектора позивач пред'явив всі необхідні документи. Жодних документів щодо нього інспектор не складав. Повертаючись з Республіки Словенія, де він працює водієм, на перетині кордону Чоп-Тиса Закарпатської області у відділі СМАП (Служба міжнародних автомобільних перевезень) йому повідомили, що на нього накладено штраф в розмірі 1020 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що при винесенні постанов №99750 та №99751 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 працівниками Державної інспекції на автомобільному транспорті Закарпатської області не було з'ясовано всебічно, повно і об'єктивно обставини справи, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Відтак, постанови №99750 та 99751 належить скасувати.
Однак, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з наступних підстав.
Відповідно до ст.251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Однак при розгляді справи судом першої інстанції були відсутні і протокол про адміністративне правопорушення, і постанови №№99750 та 99751, які суд скасував.
Суд першої інстанції розглядав справу без участі відповідача, копію ухвали про відкриття провадження у справі останньому не направляв, чим позбавив Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Закарпатській області права на захист, передбачений ст. 6 КАС України, а також порушив вимоги ч.3 ст.49 КАС України.
Документами, доданими до апеляційної скарги, зокрема, актом 167146 від 18.01.2010 року, постановою про застосування фінансових санкцій №99750 від 18.01.2010 року, постановою про застосування фінансових санкцій №99751 від 18.01.2010 року, підтверджується, що державний інспектор Чорней Р.В. не виносив постанови щодо ОСОБА_1, а склав Акт №167146 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Начальником територіального управління Головавтотрансінспекції в Закарпатській області було винесено відповідні постанови №99750 та №99751 від 18.01.2010 року про застосування фінансових санкцій щодо фізичної особи - громадянина Словенії ОСОБА_2, власника транспортного засобу.
Відповідно до ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Матеріалами справи не підтверджується порушення прав позивача - ОСОБА_1, оскільки постанови №99750 та №99751 від 18.01.2010 року, скасовані судом першої інстанції, винесені щодо іншої особи.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу. Апелянт у встановленому законом порядку довів наявність передбачених законом підстав для скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Закарпатській області задовольнити.
Постанову Монастирського районного суду Тернопільської області від 16 лютого 2010 року у справі № 2-а-16/2010 р. скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Костів М.В.
Судді Шавель Р.М.
Савицька Н.В.